Хронічний пульпіт: симптоми, лікування, історія хвороби

Симптоми хронічного пульпіту мають кілька особливостей, те ж саме стосується і лікування цього захворювання, судячи з історії хвороби пацієнтів.

Воно супроводжується серйозними больовими відчуттями в ураженій області, тому важливо знати про його класифікації та діагностики.

Що це за захворювання?

Пульпіт – це запальний процес в нервово-судинному пучку, який розташовується усередині зубної коронки і в корені зуба. Виникає тоді, коли гостру фазу захворювання не вдалося правильно вилікувати. Для хронічної форми характерно тривалі, але мляві запальні процеси.

Варто відзначити, що зовсім необов’язковим фактором появи недуги є гостра форма хвороби. Самостійне його розвиток трапляється не надто часто і в такому випадку пацієнт не завжди вчасно помічає проблему з ураженим зубом.

Причини виникнення

Етіологія хронічного пульпіту досить добре вивчена. Чому він виникає?

  • пошкодження поверхні зуба карієсом — шкідливі мікроорганізми потрапляють до нервово-судинного пучка, викликаючи запалення.
  • серйозна травма зуба, яка привела до відкриття зубної коронки і потраплянню туди інфекції.
  • стоматологічні помилки під час лікування: занадто груба обробка хворого зуба; вплив медичної хімії; недотримання термічних норм проведення стоматологічних процедур; після лікування карієсу, під пломбою можуть залишитися частки уражених їм тканин; введення різноманітних медичних препаратів, з наступним їх потраплянням в пульпу.
  • порушення органічного складу зубів.
  • вплив різних ортодонтичних систем на стан зубної поверхні.

Як показує практика, найчастіше виникненню хвороби сприяє не один фактор, а кілька.

Види і форми

Класифікація базується на причини та форми перебігу хронічного пульпіту. Лікарі виділяють наступні види захворювання:

  1. Гіпертрофічний або гіперпластичний — зустрічається не дуже часто. Характерними рисами є значні руйнування коронки зуба, наявність гіпертрофованою, що розрослася пульпи. Варто зазначити, що біль у такому разі фактично відсутня, а уражений зуб не завдає великого дискомфорту.
  2. Фіброзний або простий — часто виникає, як перехідна фаза пульпіту (при переході від гострої до хронічній формі хвороби). Для нього характерна значна чутливість до будь-яких подразників.
  3. Гангренозний або виразковий — на пульпі утворюється виразка, біль не з’являється спонтанно, а тільки при дії подразників. Найчастіше зуб уражений виразковим хронічним пульпітом, страждає від карієсу на пізніх стадіях. Коли стоматолог розкриває каріозну порожнину, то виявляє пульпу з характерним некрозним забарвленням.
За темою:  На десні надувся кулька що робити

З точки зору подальшого прогресування хвороби, найбільшу небезпеку представляють фіброзний (простий) і гангренозний (виразковий) форми пульпіту. За наявності додаткових факторів (травми ураженого зуба, вплив температур, інфекції) може статися загострення, тоді з’явиться значна болючість на проблемній ділянці.

Фото і рентген

Щоб з більшою впевненістю можна було говорити про хронічному пульпіті, необхідно знати, як він виглядає. Для цього ми пропонуємо вам ознайомитися з фотографіями і рентгенограмами:

Хронічний пульпіт: симптоми, лікування, історія хвороби » журнал здоров'я iHealth

Хронічний пульпіт: симптоми, лікування, історія хвороби » журнал здоров'я iHealth 1

Хронічний пульпіт: симптоми, лікування, історія хвороби » журнал здоров'я iHealth 2

Симптоми

Хронічні форми пульпіту мають ряд характерних особливостей. Найчастіше у пацієнтів виникають скарги на:

  • значна болючість при перкусії (постукуванні) по зубу;
  • біль на більш пізніх стадіях захворювання стає пульсуючим і не проходить тривалий час, навіть після усунення її збудника;
  • зуб турбує в нічний час або після термального впливу.

При відсутності своєчасного лікування недуга може перейти в гостру форму. У такому разі пацієнти будуть скаржитися на біль поширюється по лицьовому нерву, а при постукуванні по зубу хворобливі відчуття не проявляються. Біль носить періодичний характер, може бути як ниючий, так і пульсуючої.

Без необхідного лікування в пульпі зуба може розвиватися гнійний процес, інфекція буде набагато швидше поширяться по всій пульпі, не залишаючи на ній здорових ділянок. При цьому пацієнт буде відчувати гостру рвущую біль в районі проблемного зуба.

Відео: про пульпіті в програмі «Жити Здорово» з Оленою Малишевої

Діагностика

  1. Щоб визначити наявність стоматолог повинен встановити періодичність і причини появи болю.
  2. Лікар обстежує поверхню проблемного зуба, але якщо встановити пульпіт візуально не вдається, то пацієнта відправляють на рентгенограму, часто використовують і edi (електродиагностику).
  3. В залежності від конкретного випадку стоматолога може допомогти і історія хвороби, почута від пацієнта, але пацієнти не завжди прив’язують больові відчуття саме до проблемного зуба. Таким чином, найбільш позитивний результат дає диференціальна діагностика.
За темою:  Скільки потрібно носити брекети щоб вирівняти зуби?

Краще всього звертатися до особистого стоматолога, який вже ознайомлений з проблемними ділянками вашої ротової порожнини і набагато швидше зможе встановити причину болю і призначити лікування. Швидкість діагностики дуже важлива у випадках високої хворобливості і серйозного дискомфорту.

Загострення хронічного пульпіту

При недостатньому лікуванні хронічного пульпіту він здатний загостряться — пацієнт відчуває біль, яка насувається поетапно, нападами.

  • больові відчуття поширюються на сусідні тканини;
  • пульпа зуба фактично повністю охоплена запальним процесом;
  • жувальні функції ураженого зуба порушуються;
  • порушується будова інших тканин зуба;
  • може бути відкрита зубна порожнину;
  • складність діагностики — пацієнти не можуть вказати на проблемний зуб з-за того, що біль поширюється по всьому особовому нерві.

Лікування хронічного пульпіту

Найбільш ефективним способом лікування є видалення зубного нерва і пульпи, ця дія здійснюється різними шляхами:

  • при високій хворобливості видалення проводять під місцевою анестезією;
  • при більш щадною формі хвороби пульпу і нерв видаляють після застосування спеціальних медичних засобів.

Описаний вище метод заснований на хірургічному втручанні з метою видалення пошкодженої хворобою пульпи, після чого порожнину зуба і канали пломбуються.

► Лікувати хронічний пульпіт можна і консервативним методом.

Він базується на необхідності зберегти здорові ділянки пульпи пацієнта, які потрібні для правильного обміну речовин в зубі. Методика використовується на ранніх етапах хвороби, в разі, коли руйнівний процеси ще оборотні.

Стоматолог обробляє уражену поверхню спеціальними медичними засобами, для цього використовуються різні препарати залежно від характеру проблеми (антибіотики, антисептики). Дуже важливо, щоб засоби не пошкодили здорову частина пульпи.

Завершальним етапом лікування є пломбування зубної порожнини. Після установки пломби слід проконтролювати стан зуба шляхом рентгенограми, при цьому особливу увагу звертають на якість пломбування зубних каналів.

За темою:  Як зміцнити ясна і зуби народними засобами

Відео: ураження зуба пульпітом.

Профілактика

Що потрібно робити, щоб уникнути появи хронічного пульпіту? Деякі рекомендації:

  • ретельний і дбайливий догляд за ротовою порожниною;
  • регулярні консультації у дантиста (2 рази в рік);
  • після установки пломб необхідно стежити за їх станом, а при перших симптомах потрібно звертатися до стоматолога.

Ні в якому разі не слід затягувати з візитом до лікаря у випадку прояву перших ознак. Справа в тому, що пульпіт здатний не тільки заподіяти серйозний дискомфорт, але і привести до більш складних захворювань.

Додаткові питання

► Код за МКХ-10?

Згідно Міжнародної класифікації хвороб, хронічний пульпіт знаходиться в розділі «Хвороби пульпи та періапікальних тканин» і має код К04.0

► Чи можна вилікувати хронічний пульпіт народними засобами?

Лікування в домашніх умовах неможливо. Більш того будь-які засоби можуть серйозно нашкодити пацієнту і тільки посилити хворобливі відчуття. Іноді народні методи використовують для полегшення болю до візиту до стоматолога, але і цього робити не рекомендується.