Бактерії в сечі — шляхи потрапляння, симптоми, проведення аналізів, підготовка до здачі матеріалу

Бактерії в сечі є небезпечним чинником, здатним спровокувати захворювання запального або інфекційного характеру.

Виявлення мікроорганізмів майже завжди говорить про розвиток патології. З метою діагностики стану сечостатевої системи і перевірки наявності бактерій проводяться різні аналізи сечі, що дозволяють виявити кількість бактерій та їх склад.

Шляхи потрапляння бактерій у сечу

У нормі бактерії в сечі не присутні. Допускається наявність лише деяких культур, які є корисними або умовно-патогенними.

До умовно-патогенних відносяться мікроорганізми, які в невеликій кількості не завдають ніякої шкоди організму, але при активному розмноженні можуть стати причиною запальних процесів і нагноєнь.

До таких культур зараховують хламідії, уреаплазми та деякі інші види мікробів. При нормальному стані імунітету і достатній кількості корисних бактерій в сечостатевій системі умовно-патогенні види не розмножуються.

Отже, один із способів розвитку бактеріальної інфекції – це зниження імунітету і, як наслідок, розвиток умовно-патогенних культур. Погіршення захисних функцій може відбуватися на тлі стресу, перевантаження, системного або гострого захворювання, прийому деяких препаратів.

Але частіше бактерії, що провокують захворювання сечостатевої системи, потрапляють на слизові оболонки зовнішніх статевих органів, а потім і в сечу після незахищеного статевого контакту.

Особливо схильні передачі захворювання жінки, так як їх уретра відрізняється невеликою довжиною. По ній бактерії легко всмоктується зі слизових оболонок статевих органів у сечовий міхур. Даний вид зараження називається висхідним: мікроорганізми рухаються вгору, вражаючи органи людини.

Існує і спадний вигляд зараження бактеріями, коли вони спочатку атакують печінка або нирки, а потім по видільних протоках потрапляють в сечовий міхур. Спочатку бактерії, які розмножуються в органах і спускаються вниз, потрапляють у них із-за недотримання правил гігієни після хірургічного втручання, після травм.

Бактерії можуть розноситися по організму через кров або лімфатичну систему. Такий спосіб поширення зустрічається рідше всього.

Зазвичай він характерний для пацієнтів, які нещодавно перенесли серйозне запальне захворювання. У результаті такого процесу виникає нагноєння, яке стимулює потрапляння мікроорганізмів у кров і поширення по всьому організму.

Після зараження бактеріями пацієнт може деякий час відчувати себе нормально. Однак після закінчення інкубаційного періоду з’являються характерні ознаки зараження бактеріями. Вони представлені нижче.

Симптоми, що вказують на патологію

Мікроорганізми, які вражають сечостатеву систему, проявляють себе не відразу. Деякі з них можуть знаходитися в «сплячому» режимі довгі роки. Але найчастіше симптоматика проявляється максимум через 14-20 днів після зараження.

Пацієнт помічає наступні симптоми, які з часом переростають в більш серйозні:

  • нетримання сечі;
  • часті позиви в туалет;
  • хворобливе сечовипускання;
  • болі при статевих контактах;
  • відчуття тяжкості в області малого тазу;
  • печіння зовнішніх статевих органів;
  • почервоніння слизової статевих органів, помітний набряк;
  • виділення крові і слизу в сечу;
  • поява неприємного запаху, що розповсюджується від статевих органів або сечі.
За темою:  Норма ШОЕ у жінок за віком: повна таблиця

При запущених захворюваннях пацієнти можуть помітити такі прояви, як гнійні виділення, які роблять сечу каламутною, поява в ній пластівців або великих згустків крові. Коли запальний процес досягає піку, хворий відчуває жар, у нього може початися лихоманка.

При появі кількох симптомів ураження сечостатевих органів необхідно звернутися до лікаря. Записуватися на прийом слід до уролога, гінеколога чи венеролога.

Також можна звернутися до інфекціоніста. Основним варіантом діагностики при підозрах на бактеріальне ураження є аналіз (біохімічний, бакпосів).

Методика проведення аналізів і варіанти тестів

Бактерії в сечі виявляються за допомогою культурального методу або бакпосіву сечі (бактеріальний посів). Цей метод полягає у приміщенні матеріалу в сприятливе середовище для розмноження бактерій.

Контактуючи з поживними речовинами, мікроорганізми починають активно розмножуватися. Через 10-14 днів з моменту початку аналізу утворюються великі колонії основних патогенних організмів. Фахівець може розгледіти їх у мікроскоп та встановити вид мікроба.

В ході бактеріологічного посіву медики також перевіряють чутливість виявлених культур до різних антибіотиків. Такий тест потрібен для призначення адекватного і ефективного лікування.

Одного бактеріологічного аналізу для визначення патології недостатньо. Бактерії можуть говорити не тільки про ЗПСШ або банальне дисбактеріозі, але і про порушення роботи нирок і печінки.

Правила підготовки до здачі матеріалу

Щоб дослідження пройшло успішно і не дало помилкових результатів, важливо підготуватися до здачі матеріалу. Основне правило – купувати тільки стерильний, запакований, спеціально призначений для здачі матеріалу контейнер.

Їх можна придбати в аптеках або в автоматах з роздачі в поліклініці або медичному центрі. До збору сечі контейнер не можна розкривати. Заборонено чіпати зсередини його кришку або стінки, так як на пальцях людини присутні бактерії.

Матеріал збирається рано вранці. Пацієнту потрібно ретельно підмитися, щоб позбутися від відмерлих епітеліальних клітин, волокон нижньої білизни та інших сторонніх часток.

Після збору сечі в контейнер банку необхідно ретельно закрутити. Контейнер бажано віднести в медцентр протягом 4 годин після збору.

За 2 дні до проведення аналізу потрібно відмовитися від шкідливої їжі, а також медичних препаратів, які можуть вплинути на результат. Скасування або продовження прийому медикаментів слід погоджувати з лікарем.

Якщо людина приймає антибіотики, то відкласти аналіз доведеться як мінімум на 2 тижні. Приводом до перенесення перевірки є наявність менструації у дівчат.

Види бактерій, які можуть бути виявлені

В сечостатевій системі людини, як в звичайний час, так і при розвитку запального процесу, мешкає безліч різноманітних бактерій.

За темою:  Норма цукру в крові

Нижче наведено ті з них, які найчастіше призводять до запалень та інших патологій:

  1. Уреаплазми. Мікроорганізми, що передаються статевим шляхом, вражають сечостатеву систему в основному у жінок. Не розвиваються, поки у пацієнта не ослабне імунітет. При збої захисної системи призводять до вагиниту. Подібним чином впливають на організм трихомониазы і хламідії, тільки останні є найбільш небезпечними, оскільки можуть поширюватися на слизові оболонки інших частин тіла.
  2. Лактобактерії. Вони вважаються позитивними, але надмірна кількість таких організмів також не є ознакою гарного здоров’я. Можливо, у людини розвивається цукровий діабет, в результаті чого лактобактерії так швидко розмножуються.
  3. Кишкова паличка і фекальний ентерокок. Обидва види бактерій потрапляють в сечостатеву систему у результаті дефекації і недотримання особистої гігієни. Хоча фекальний ентерокок є учасників травного процесу, при потраплянні в сечостатеву систему він викликає запалення. Характерною ознакою розвитку представлених типів бактерій є фарбування сечі в мутний коричнюватий відтінок.
  4. Бактерії Протей. Також знаходяться в кишечнику і викликають потемніння сечі, але при цьому ще і роблять її запах більш різким і неприємним.

Є й інші, менш поширені види мікроорганізмів, здатних погіршити стану сечового міхура і статевих органів.

Про що свідчить позитивний результат

Бактерії в аналізі сечі не завжди говорять про активне інфекційному захворюванні.

Іноді даний ознака – це залишкове явище:

  • після перенесеного хламідіозу, трихомоніазу, уреаплазмозу;
  • протягом відновного періоду після дисбактеріозу;
  • слідство нещодавно пролікованого вагініту або циститу.

Деяка кількість бактерій в матеріалі може виявлятися після терапії антибіотиками. Дана група препаратів викликає ослаблення природної корисної мікрофлори статевих органів, внаслідок чого в сечі нагромаджуються деякі бактерії.

Якщо вони виявлені, але в невеликій кількості, це не привід починати лікування від інфекційного захворювання. Серйозний медичний підхід до терапії починається, якщо в сечі виявляється більше 100 000 ДЕЩО на мл.

Показник ДЕЩО свідчить про концентрацію бактерій у зібраному матеріалі.

Ослаблених пацієнтів можуть лікувати і при показнику нижче 100 000 КУО. Мова йде про літніх людей і дітей, вагітних жінок, пацієнтів з ослабленим імунітетом або імунодефіцитом.

Лікування проводиться для них навіть при неточною етіології хвороби, так як зволікання при поганих показниках імунітету у хворого може призвести до розвитку серйозних ускладнень.

Щоб запобігти цистит, вагініт, ураження печінки по висхідному шляху, навіть при легкому дисбактеріозі можуть бути виписані протигрибкові засоби і антибіотики.

Якщо показник ДЕЩО дорівнює або перевищує 100 000, то лікар повинен відправити пацієнта на додаткову діагностику. Вона виключить ймовірність помилки.

При перевірці сечі в матеріал іноді потрапляють частинки епітелію, одягу. Сторонні частинки переносять з собою бактерії, які провокують хибнопозитивний результат лабораторних тестів.

За темою:  Аналіз калу на дисбактеріоз

Високі показники ДЕЩО вказують на одне з наступних захворювань:

  • пієлонефрит;
  • рак печінки;
  • дисфункція нирок;
  • цистит;
  • вагініт;
  • нефросклероз;
  • васкуліт.

Лікар повинен звертати увагу і на додаткові діагностичні ознаки, а не тільки на бактерії в сечі.

Якщо в матеріалі виявлено білок, це свідчить про проблеми видільних органах, найчастіше печінки, яка перестає правильно розщеплювати молекули білка. У нормі білка в сечі бути практично не має.

Є й інші діагностичні чинники:

  1. Слиз. Її наявність свідчить про запальний процес або ураженні епітеліальних клітин. Після додаткової діагностики лікар може поставити такий діагноз, як пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, цистит.
  2. Відтінок. Сеча не повинна мати червонуватим відтінком, який вказує на виділення крові. Небезпечним є і коричневий окрас, говорить про потраплянні в сечостатеву систему травних бактерій через кал.
  3. Запах. При бактеріальних ураженнях він часто стає різким і неприємним, здається схожим на рибний, картопляний або просто кислий.

Додаткові дослідження після виявлення бактерій

Бактеріологічний аналіз сечі не є достатньою підставою для постановки діагнозу. Щоб точно диференціювати захворювання, необхідно перевірити організм за допомогою інших методів, в основному за рахунок інструментальної діагностики. Лікарі можуть направити пацієнт відразу на кілька додаткових обстежень.

В основному при підозрах на ураження сечостатевої системи використовується метод ультразвукового обстеження. За його допомогою лікарі визначають, в якому стані перебуває сечовий міхур, а також печінку.

Першочерговим перевіркою є дослідження сечового міхура, так як бактерії рідко проникають у печінку або виходять з неї. Але якщо зміни сечового міхура не виявлено, а симптоми захворювання є, проводиться дослідження та інших органів видільної системи.

Залежно від симптоматики захворювання, а також статі пацієнта може бути проведений огляд у гінеколога, уролога, венеролога. Загальним аналізом даних при оглядах є мазок слизових оболонок.

Він дозволяє визначити, чи немає у пацієнта ЗПСШ. В деяких випадках береться зішкріб. Це більш болюча процедура, але й інформативність результатів тесту вище, ніж при дослідженні мазка.

Якщо в результаті комплексної діагностики виявляється порушення в структурі печінки, пацієнтові можуть призначити біопсію даного органу чи інші дослідницькі методики для визначення стану гепатоцитів.