Діагностична лапароскопія черевної порожнини, в гінекології

 

Діагностична лапароскопія – малоінвазивна хірургічна процедура, яка використовується для діагностики захворювань черевної порожнини. Особливу ефективність вона має в гінекології та невідкладної хірургії. Метод дозволяє хірургові візуально оцінити стан черевної порожнини, внутрішніх органів, і при необхідності – виконати хірургічні заходи (зупинка кровотечі, видалення новоутворення, висічення тканин тощо). Лікувально-діагностична лапароскопія переноситься пацієнтами набагато легше, чим лапаротомія, при якій роблять великий розріз на передній стінці живота. Правильне призначення процедури у відповідності з наявними свідченнями і протипоказаннями дозволяє мінімізувати ризики розвитку ускладнень. У будь-якому випадку подібне хірургічне втручання повинно проводитися тільки після якісного медичного обстеження пацієнта та консультації з лікарем.

Проведення ендоскопічної лапароскопії дозволяє виявляти захворювання органів черевної порожнини на ранніх стадіях їх розвитку з мінімальною шкодою для організму людини.

Діагностична лапароскопія виконується за суворими показаннями. До них відносять:

• Подібний вид діагностики є найкращим для виявлення доброякісних і злоякісних новоутворень в черевній порожнині, особливо, якщо язик йде про ураження матки, маткових труб і яєчників. При цьому є можливість проведення біопсії підозрілого освіти для подальшого морфологічного аналізу і постановки точного діагнозу.
• Лапароскопічне дослідження широко використовується в гінекології як для діагностичних, так і для лікувальних цілей. Наприклад, за допомогою даного методу можна легко виявити ендометріоз, ектопічна вагітність або розвиток запальних процесів у матці та її придатках.
• Крім цього, ендоскопічне дослідження є «золотим» стандартом виявлення причин безпліддя при підозрі на її зв’язок з інфекційним ураженням матки і її придатків, або фіброз маткових труб.
• Діагностична лапароскопія дозволяє легко виявити пошкодження в органах черевної порожнини і оцінити протяжність патологічного процесу.
• У ряді випадків за допомогою подібного методу проводять перев’язку маткових труб при стерилізації жінки.
• Подібний метод діагностики дозволяє легко перейти до хірургічного лікування за рахунок введення додаткових лапароскопов в черевну порожнину. Це може допомогти в терапії холециститу, апендициту, перекручення судин яєчника та ін.
• Лапароскопія використовується в гінекології для виявлення причин хронічних тазових болів.

Протипоказанням до процедури є декомпенсація життєво важливих функцій. У всіх інших випадках лапароскопія може бути здійснена. Лікуючий лікар спільно з хірургом вибирає обсяг процедури та час її проведення.

Підготовка хворого до обстеження

Найважливіший пункт у забезпеченні безпеки та високої інформативності цього методу обстеження – ретельна підготовка хворого, яка починається з інформування людини про майбутню маніпуляції, закінчуючи обов’язковим підписанням бланка згоди на здійснення лапароскопії.

Психологічна підготовка є найважливішим етапом в приготуванні пацієнта до процедури.

Дуже важливо, щоб пацієнт повідомив доктору про наявних у нього алергічних реакціях на медикаментозні засоби, порушеннях гемостазу або ж наявність вагітності. Все це дозволяє значно поліпшити прогноз щодо процедури.

Підготовка до обстеження не займає багато часу і досить проста:

• За 12-14 годин до проведення обстеження хворому варто відмовитися від пиття і прийомів їжі. Подібні обмеження дозволяють уникнути нудоти і блювання в період проведення маніпуляції і після неї. Якщо хворий змушений регулярно приймати які-небудь ліки, то інформацію про них необхідно уточнити у лікаря.
• Всі аксесуари (окуляри, прикраси, контактні лінзи, зубні протези) необхідно зняти до проведення операції. Після неї всі речі вам обов’язково повернуть.
• Якщо потрібно провести додаткову очищення товстої кишки, то застосовують спеціальні препарати (Фортранс тощо).

Слідування цим простим правилам дозволяє мінімізувати ризик розвитку ускладнень від лапароскопії і отримати найбільш достовірні результати, що відіграє найважливішу роль у постановці діагнозу і призначення найкращого лікування.

Проведення лапароскопії

Ендоскопічна лапароскопія здійснюється в умовах операційної, хірургом або ж лікарем-гінекологом. Основний метод знеболювання – загальний наркоз, однак, у ряді випадків може використовуватися і спінальна анестезія, при якій хворий зберігає свідомість. Конкретний метод знеболювання вибирається безпосередньо лікуючим лікарем.

За годину до проведення дослідження необхідно спорожнити сечовий міхур. Після цього проводиться попередня медикаментозна підготовка людини і здійснюється загальний наркоз.

На передній черевній стінці лікар-хірург робить невеликий розріз(від одного до двох сантиметрів). Через нього виробляють введення лапароскопа та спеціальної голки, використовуваної для подачі вуглекислого газу в черевну порожнину. Газ необхідний для розправлення черевної порожнини, що дозволяє краще бачити її стінки і внутрішні органи. Після цього лікар з допомогою лапароскопа з встановленою відеокамерою і джерелом освітлення уважно вивчає вміст черевної порожнини, в першу чергу, внутрішні органи (петлі тонкого і товстого кишечника, печінка з жовчним міхуром, матку, маткові труби і яєчники). Якщо потрібно провести біопсію або додаткові лікувальні втручання, то використовують додаткові маніпулятори, що вводяться через додаткові проколи на передній черевній стінці.

Після закінчення процедури газ випускають, а наявні отвори на передній черевній стінці ретельно вшивають. Дана процедура має хороший косметичний ефект, так як не залишає після себе великих рубців.

Середня тривалість обстеження – 20-80 хвилин, в залежності від його мети і знайдених змін. Після того, як процедура закінчена, пацієнт залишається в лікувальному стаціонарі ще на кілька днів, протягом яких за ним спостерігає медичний персонал.

Можливі ризики і ускладнення

Незважаючи на те, що даний метод обстеження черевної порожнини малоинвазивен, все ж можуть виникнути певні ускладнення:

• Кровотечі з розрізів на передній черевній стінці.
• Інфекційні ускладнення, пов’язані з занесенням інфекції в шкіру і в черевну порожнину.
• Пошкодження внутрішніх органів і кровоносних судин.

При розвитку подібних ускладнень операція припиняється, і починається їх лікування з можливим переходом на лапаротомію. При розвитку гнійно-запальних ускладнень проводять хірургічну обробку рани і призначають антибактеріальні препарати.

Запобігання розвитку ускладнень можливо при дотриманні правил підготовки людини до обстеження, а також при дотриманні техніки здійснення процедури.

Переваги і недоліки процедури

Лапароскопія має певні позитивні і негативні сторони, про яких дуже важливо згадати. До переваг даного методу обстеження відносять:

• Низьку травматичність процедури для пацієнта, що пов’язано з мінімальним впливом на м’які тканини черевної стінки і внутрішні органи.
• Косметичний ефект після операції: рубці відсутні.

• Больовий синдром, як правило, не спостерігається.
• Невеликий термін госпіталізації в стаціонарі і короткий період непрацездатності, що дозволяє людині швидко повернутися до свого звичайного життя.
• Практично повна відсутність крововтрати.
• Високий рівень стерильності, так як в черевну порожнину вводиться тільки стерильний лапароскоп.
• Можливість поєднання діагностичної процедури з лікувальним впливом.

Однак у методу є і недоліки, найважливішим з яких є необхідність проведення загальної або спінальної анестезії. Крім цього, у ряді випадків, після початку втручання за типом лапароскопії, хірурги змушені проводити лапаротомію у зв’язку з необхідністю широкого доступу до ураженого органу.

Таким чином, лапароскопія – сучасний метод малоінвазивного обстеження черевної порожнини і внутрішніх органів. Проведення подібної процедури відрізняється низьким ризиком розвитку ранніх і пізніх ускладнень, а також високим ступенем інформативності, необхідної для постановки точного діагнозу.