Тромбоз ворітної вени
Причини патології
Захворювання рідкісне, і причини тромбозу ворітної вени різноманітні. Часто виникає разом з портальної гіпертензії.
Пилетромбоз поділяють на:
- трункулярный або стовбурової, коли тромб формується в стовбурі вени і порушує кровообіг;
- радикулярний, коли тромбируются гілки портальної вени (брижові або селезінкова);
- термінальний, коли тромбируется розгалуження вени.
Патологія з’являється з-за травми стінки портальної вени, зовнішнього здавлення судини пухлиною, кістою або рубцем.
Тромбоз ворітної вени печінки виникає внаслідок недостатності серця, констриктивного перикардиту, а також синдрому Бадда-Кіарі, що представляє собою тромбоз печінкових вен.
До інших етіологічними ознаками відносять підвищення згортання крові, що приводить до формування згустків (тромбів).
Тромбоз виникає після видалення селезінки, у онкологічних хворих, з-за панкреонекрозу, лімфаденіту гастродуоденальної зв’язки, при гематологічних захворюваннях (поліцитемії, гипертромбоцитемии).
Часті причини захворювання – тромбоемболія брижових і гемороїдальних вен, перенесений пілефлебіт (при панкреатиті, сепсис та ендокардит), цироз печінки (коли застоюється кров, і запальний процес поширюється з тканин печінки на судини).
Коли трапляється тромбоз портальної вени у новонароджених немовлят, причиною є інфекція кукси пуповини. У старших дітей причиною є апендицит.
Однак у 50% випадків сьогодні невідома основна причина виникнення портального тромбозу.
Клінічні симптоми
Властиві для тромбозу ворітної вени симптоми відрізняються локалізацією тромбу в посудині.
Згідно міжнародної класифікації захворювання, для різних видів характерні такі клінічні симптоми:
- Для стволового пилетромбоза характерний гострий початок, який проявляється різким болем в епігастральній області або з боку печінки, виникає кривава блювота, пронос. Через запалення з’являється перитоніт, наростає портальна гіпертензія з розвитком асциту, розширенням вен черевної стінки. У зв’язку з прогресуванням печінкової недостатності, виникає жовтяниця, набрякають нижні кінцівки, розвивається кровотеча, анемія. На хронічній стадії додатково збільшується селезінка.
- Для радикулярного пилетромбоза брижових вен характерне поступове наростання болю в епігастральній ділянці, виникнення некрозу кишок із-за порушення їх звичайного кровопостачання.
- Для радикулярного пилетромбоза селезінкової вени характерно швидке початок, біль у лівому підребер’ї, епігастральній області. Селезінка збільшується в розмірах, з’являється кривава блювота, випорожнення чорного кольору. При хронічній формі селезінка поступово збільшується, починається кровотеча з вен стравоходу і шлунка, розвивається асцит, тяжкість і біль у животі зліва.
- Для термінального пилетромбоза характерна спленомегалія, розширюються вени підшкірної сітки, з’являється асцит.
В ході дослідження патології дізнатися більше про тромбоз ворітної вени допоможуть фото розширених вен підшкірної сітки живота, стравоходу і заднього проходу.
Діагностика тромбозу
Для того щоб дослідити пилетромбоз, потрібно пройти обстеження у хірурга та гастроентеролога. Хворий повинен здати загальні аналізи калу, крові і сечі.
Щоб розпізнати тромбоз воріт відня потрібно здати коагулограму (може підвищуватися фібриноген, визначається активоване фібриноген Б), оцінити протромбіновий час, швидкість згортання крові.
З допомогою інструментальної діагностики (УЗД, кольорове допплерівське сканування, таке як доплер щитовидної залози, і картування, КТ, МРТ, ангіографія) можна визначити причину виникнення тромбозу і локалізацію тромбу в портальній вені.
До специфічних методів дослідження відносять венографию, спленопортографию, спленометрию.
Консервативне та хірургічне лікування
Після постановки діагнозу пацієнт потребує негайного стаціонарного лікування з застосуванням консервативної терапії та оперативного втручання при необхідності.
До консервативного лікування відносяться:
- антикоагулянти для реканалізації тромбу (гепарин, ауенокумарол, бискумацетат, вікасол);
- тромболітики (фібринолізин, стрептокіназа);
- плазмозамінники для відновлення об’єму циркулюючої крові після кровотечі (реополіглюкін, реоглюман);
- антибіотики для лікування інфекції внаслідок пілефлебіту (цефтріаксон, іміпенем, ціластін);
- гепатопротектори для лікування печінкової недостатності (гепабене);
- глюкокортикостероїди при тяжкому перебігу захворювання (преднізолон, дексаметазон);
- діуретики для лікування асциту і набряку нижніх кінцівок, зменшення прогресування серцевої недостатності (фуросемід);
- ферментні препарати для лікування панкреатиту і поліпшення травлення (креон, панкреатин);
- дезінтоксикаційні розчини (глюкоза, натрій хлорид).
До хірургічних методів відносять:
- застосування зонда Блейкмора для зупинки кровотечі вен, розширених у порожнини стравоходу;
- склерозуючий терапія – вводиться ін’єкційно склерозуючий препарат у вени стравоходу;
- оперативне втручання з спленоренальному, мезентерико-кавальному анастомозу;
- операція Таннера;
- дренування асциту.
Лікування тромбозу ворітної вени вимагає індивідуального підходу і знань з боку медичного персоналу.
Ускладнення
Якщо пацієнт несвоєчасно обстежений, і терапія розпочата під час прогресування хвороби, можливі ускладнення, наприклад розвиток інфаркту або некрозу кишечника, гострої та хронічної печінкової недостатності, формування подпеченочного абсцесу, а також перитоніту, профузної кровотечі із будь-якого органу.
Прогноз тромбозу ворітної вени залежить від стадії захворювання, оскільки не завжди можливо виявити причину і зробити прогноз.
loading…