Тромбоз ворітної вени

Причини патології

Захворювання рідкісне, і причини тромбозу ворітної вени різноманітні. Часто виникає разом з портальної гіпертензії.

Пилетромбоз поділяють на:

  • трункулярный або стовбурової, коли тромб формується в стовбурі вени і порушує кровообіг;
  • радикулярний, коли тромбируются гілки портальної вени (брижові або селезінкова);
  • термінальний, коли тромбируется розгалуження вени.

Тромбоз ворітної вени » журнал здоров'я iHealth

Патологія з’являється з-за травми стінки портальної вени, зовнішнього здавлення судини пухлиною, кістою або рубцем.

Тромбоз ворітної вени печінки виникає внаслідок недостатності серця, констриктивного перикардиту, а також синдрому Бадда-Кіарі, що представляє собою тромбоз печінкових вен.

До інших етіологічними ознаками відносять підвищення згортання крові, що приводить до формування згустків (тромбів).

Тромбоз виникає після видалення селезінки, у онкологічних хворих, з-за панкреонекрозу, лімфаденіту гастродуоденальної зв’язки, при гематологічних захворюваннях (поліцитемії, гипертромбоцитемии).

Часті причини захворювання – тромбоемболія брижових і гемороїдальних вен, перенесений пілефлебіт (при панкреатиті, сепсис та ендокардит), цироз печінки (коли застоюється кров, і запальний процес поширюється з тканин печінки на судини).

Коли трапляється тромбоз портальної вени у новонароджених немовлят, причиною є інфекція кукси пуповини. У старших дітей причиною є апендицит.

Однак у 50% випадків сьогодні невідома основна причина виникнення портального тромбозу.

Клінічні симптоми

Властиві для тромбозу ворітної вени симптоми відрізняються локалізацією тромбу в посудині.

Згідно міжнародної класифікації захворювання, для різних видів характерні такі клінічні симптоми:

  1. Для стволового пилетромбоза характерний гострий початок, який проявляється різким болем в епігастральній області або з боку печінки, виникає кривава блювота, пронос. Через запалення з’являється перитоніт, наростає портальна гіпертензія з розвитком асциту, розширенням вен черевної стінки. У зв’язку з прогресуванням печінкової недостатності, виникає жовтяниця, набрякають нижні кінцівки, розвивається кровотеча, анемія. На хронічній стадії додатково збільшується селезінка.
  2. Для радикулярного пилетромбоза брижових вен характерне поступове наростання болю в епігастральній ділянці, виникнення некрозу кишок із-за порушення їх звичайного кровопостачання.
  3. Для радикулярного пилетромбоза селезінкової вени характерно швидке початок, біль у лівому підребер’ї, епігастральній області. Селезінка збільшується в розмірах, з’являється кривава блювота, випорожнення чорного кольору. При хронічній формі селезінка поступово збільшується, починається кровотеча з вен стравоходу і шлунка, розвивається асцит, тяжкість і біль у животі зліва.
  4. Для термінального пилетромбоза характерна спленомегалія, розширюються вени підшкірної сітки, з’являється асцит.
За темою:  Атеросклероз операція

В ході дослідження патології дізнатися більше про тромбоз ворітної вени допоможуть фото розширених вен підшкірної сітки живота, стравоходу і заднього проходу.

Тромбоз ворітної вени » журнал здоров'я iHealth 1

Діагностика тромбозу

Для того щоб дослідити пилетромбоз, потрібно пройти обстеження у хірурга та гастроентеролога. Хворий повинен здати загальні аналізи калу, крові і сечі.

Щоб розпізнати тромбоз воріт відня потрібно здати коагулограму (може підвищуватися фібриноген, визначається активоване фібриноген Б), оцінити протромбіновий час, швидкість згортання крові.

З допомогою інструментальної діагностики (УЗД, кольорове допплерівське сканування, таке як доплер щитовидної залози, і картування, КТ, МРТ, ангіографія) можна визначити причину виникнення тромбозу і локалізацію тромбу в портальній вені.

До специфічних методів дослідження відносять венографию, спленопортографию, спленометрию.

Консервативне та хірургічне лікування

Після постановки діагнозу пацієнт потребує негайного стаціонарного лікування з застосуванням консервативної терапії та оперативного втручання при необхідності.

До консервативного лікування відносяться:

  1. антикоагулянти для реканалізації тромбу (гепарин, ауенокумарол, бискумацетат, вікасол);
  2. тромболітики (фібринолізин, стрептокіназа);
  3. плазмозамінники для відновлення об’єму циркулюючої крові після кровотечі (реополіглюкін, реоглюман);
  4. антибіотики для лікування інфекції внаслідок пілефлебіту (цефтріаксон, іміпенем, ціластін);
  5. гепатопротектори для лікування печінкової недостатності (гепабене);
  6. глюкокортикостероїди при тяжкому перебігу захворювання (преднізолон, дексаметазон);
  7. діуретики для лікування асциту і набряку нижніх кінцівок, зменшення прогресування серцевої недостатності (фуросемід);
  8. ферментні препарати для лікування панкреатиту і поліпшення травлення (креон, панкреатин);
  9. дезінтоксикаційні розчини (глюкоза, натрій хлорид).

До хірургічних методів відносять:

  1. застосування зонда Блейкмора для зупинки кровотечі вен, розширених у порожнини стравоходу;
  2. склерозуючий терапія – вводиться ін’єкційно склерозуючий препарат у вени стравоходу;
  3. оперативне втручання з спленоренальному, мезентерико-кавальному анастомозу;
  4. операція Таннера;
  5. дренування асциту.

Лікування тромбозу ворітної вени вимагає індивідуального підходу і знань з боку медичного персоналу.

Ускладнення

Якщо пацієнт несвоєчасно обстежений, і терапія розпочата під час прогресування хвороби, можливі ускладнення, наприклад розвиток інфаркту або некрозу кишечника, гострої та хронічної печінкової недостатності, формування подпеченочного абсцесу, а також перитоніту, профузної кровотечі із будь-якого органу.

За темою:  Профілактика атеросклерозу

Прогноз тромбозу ворітної вени залежить від стадії захворювання, оскільки не завжди можливо виявити причину і зробити прогноз.

loading…