Альвеококоз: симптоми і лікування у людини
Гельмінтози — поширене явище, що спостерігається у пацієнтів різного віку. Деякі паразити, наприклад альвеококк, успішно адаптувалися для існування поза кишечника. Вони присутні в печінці, серці, головному мозку, нирках або легенів. Цей гельмінт небезпечний, так як зараження ним призводить до серйозних пошкоджень органів. З цієї причини важливо знати основні симптоми альвеококкоза у людини. Це дозволить вчасно діагностувати інвазію і прийняти відповідні заходи.
Альвеококк — що це за паразит?
Альвеококк — гельмінт, що відноситься до класу цестод, тобто стрічкових черв’яків. Однак своїми морфологічними особливостями він істотно відрізняється від найближчих споріднених видів. Поширені лентеци і ціп’яки зазвичай мають більшу довжину і складаються з безлічі повторюваних фрагментів тіла — члеників. Кожна така ділянка несе однаковий набір органів, необхідних переважно для розмноження.
Анатомічна будова альвеококка інше. Основна характерна риса цього паразита — невеликий розмір. Довжина дорослої статевозрілої особини становить всього 1-2 мм. При цьому черв’як має 4 членика різних за своєю будовою. Основну смислове навантаження несуть останні два фрагменти. Кінцевий членик містить жіночі репродуктивні органи — матку, наповнену дозріваючими яйцями, а в попередньому ділянці локалізовані ознаки як самці, так і самки, що дозволяє вважати альвеококка гермафродитом.
Для надійної фіксації в тілі господаря дорослі особини паразита використовують сколекс — початковий ділянку тіла хробака. Інша назва цього фрагмента — головка. Сколекс оснащений присосками і гачками, які й забезпечують закріплення у внутрішніх органах людини.
Незвичайна будова характерно і для личинкової форми. На цій стадії паразит являє собою велике скупчення дрібних бульбашок, за зовнішнім виглядом нагадує кісту або пухлина.
Незрілу особина, що знаходиться всередині органу легко сплутати зі злоякісним новоутворенням. Це пов’язано з проникненням самої личинки вглиб м’яких тканин.
Шляхи зараження людини
Альвеококк — класичний представник биогельминтов. Це означає, що у зовнішній середовищі особина через деякий час гине, а для продовження існування і розмноження черв’якові потрібен господар. Зазвичай цю роль виконують теплокровні ссавці, які є м’ясоїдними. У дикій природі це лисиці, вовки, песці та їх найближчі родичі. Паразитологи попереджають, що альвеококк може бути присутнім і в організмі домашніх улюбленців — собак або кішок. До основних господарям глисти потрапляють при поїданні ними гризунів.
Основне місце локалізації гельмінта в тілі основного господаря — тонкий кишечник. Саме там дозрівають яйця, які пізніше разом з каловими масами потрапляють у навколишнє середовище. У ґрунті початкова стадія трансформується в онкосферу, яка і представляє небезпеку для людини.
Зараження відбувається декількома способами.
- Онкосфери можуть бути присутніми на шерсті домашніх тварин. Людина непомітно заковтує яйця, якщо не має звички мити руки після спілкування з вихованцем.
- Інший варіант зараження —при обробці шкур убитих під час полювання на диких хутрових звірів.
- Загрозу становить м’ясо диких тварин, вживається в їжу.
- Яйця паразита можуть бути присутніми на траві, плоди, гриби або ягоди, які ростуть на землі. При вживанні їх в їжу онкосфери виявляються всередині ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
- Найпоширенішим способом зараження вважається і вживання прісної води, не зазнала кип’ятіння.
Людина для альвеококка служить проміжним господарем нарівні з гризунами. Онкосфера слід по всьому травному тракту і досягає кишечнику. Там її оболонки зникають, що забезпечує проникнення в кровоносне русло. По судинах зародки паразита досягають придатних для розвитку органів людини — печінки, легень, нирок. Після цього запускаються процеси формування личинок.
Симптоми альвеококкоза у людини
Захворювання, викликані глистами, у яких людина є основним хазяїном, характеризуються кишковими розладами та зниженням маси тіла. Альвеококоз володіє іншими симптомами за рахунок того, що в організмі присутні не дорослі статевозрілі особини, а їх личинки. З кишечника вони розносяться по всьому тілу, утворюючи ущільнення за типом вузлів у різних органах. Від місця локалізації гельмінта і залежить клінічна картина хвороби.
Альвеококкоз печінки
Печінка — велика залоза, що входить до складу травної системи, але виконує інші важливі функції, в тому числі виведення з організму отруйних речовин. При альвеококкозі всередині печінки формується велика личинка паразита, що призводить до порушення нормального функціонування залози.
Основні симптоми цієї форми захворювання, тяжкість і дискомфорт у правому підребер’ї, саме там, де розташовується печінку. Велика частина пацієнтів скаржаться на тупий ниючий біль. При огляді і пальпації лікар може виявити ущільнення в правому боці, представляє собою велику кулясту личинку.
Паразит здавлює не тільки тканини печінки, але і жовчні протоки, що викликає характерні симптоми:
- жовтий відтінок шкіри і слизових;
- темна сеча;
- світлий кал.
Із-за присутності в печінці личинки альвеококка порушується і циркуляція крові. Це призводить до скупчення рідини в черевній порожнині. Фахівці називають такий стан асцитом. Паралельно з печінкою збільшується в розмірах і сусідній орган — селезінка.
Альвеококоз легенів
Легкі — парний орган дихальної системи людини, що забезпечує газообмін з навколишнім середовищем, в який можуть проникати онкосфери альвеококка. Симптоми захворювання будуть відрізнятися від більш поширеного варіанту, коли вражається печінка.
Поки личинка паразита має невеликі розміри, людина може не здогадуватись про зараження. Як тільки гельмінт досягає критичного обсягу, пацієнт починає відчувати біль в одному з легенів, а також труднощі з диханням.
Симптоми посилюються, якщо відбувається прорив личинки в бронхи. У цьому випадку спостерігається напад ядухи, що супроводжується сильним кашлем. Візуально помітна зміна кольору шкірних покривів. Людина спочатку блідне, а потім з-за нестачі кисню епідерміс стає синюшним.
Запущений альвеококоз легких загрожує розвиток аспіраційної пневмонії — захворювання, при якому розвиваються кашель, лихоманка, біль у грудній клітці.
Альвеококоз нирок
Нирки — парний орган, призначений для формування і відведення сечі. Проникнення в них личинки альвеококка — рідкісна, але небезпечна патологія. Симптоми присутності паразита схожі з перебігом запальних процесів у цьому органі.
Пацієнт може скаржитися на біль у боці, иррадиирущую в область спини або попереку. При відсутності адекватного лікування у людини уражаються ниркові клубочки — основні структурні одиниці органу. Це призводить до розвитку гломерулонефриту.
Стадії захворювання
Альвеококоз — патологія, яка проходить кілька послідовних ступенів розвитку. Кожна стадія характеризується своєю власною інтенсивністю симптомів. Від того, як швидко лікар діагностує хворобу, безпосередньо залежить успішність терапії.
Рання стадія
Личинки паразитичного черв’яка, потрапляючи в тіло людини, спочатку проникають у його кишечник, після чого з потоком крові розносяться по організму. Небезпека подібної інвазії полягає в тому, що гельмінт тривалий час ніяк себе не проявляє. Поки розмір личинки малий, людина не відчуває ніяких неприємних симптомів.
Ознаки патології стають очевидними лише тоді, коли альвеококк досягає значних розмірів, а лікар може намацати внутрішню кісту. Пацієнта починає турбувати слабка ниючий біль в тій області, де розташувалася личинка. Інтенсивність неприємних відчуттів поступово посилюється.
Іншою характерною рисою глистової інвазії вважається інтоксикація організму, яка зовні проявляється як постійна слабкість, нудота, блювота, блідість шкірних покривів. Це загальні симптоми будь-якої хвороби, пов’язаної з присутністю в тілі паразитів, тому вони не можуть служити приводом для постановки діагнозу.
Основне завдання — диференціювати конкретного паразита від інших. Так, альвеококоз і ехінококоз печінки мають подібні симптоми, так як при будь-якому з захворювань всередині залози формуються великі вузли. Пацієнт може скаржитися на діарею, нудоту, важкість у животі, втрату апетиту і, як наслідок, зниження ваги. Для уточнення діагнозу паразитологи рекомендують здати лабораторні аналізи. Дослідження крові зазвичай показує підвищення концентрації білка в плазмі і збільшення швидкості осідання еритроцитів.
Стадія розпалу
Хвороба не зупиняється у своєму розвитку. Якщо личинки паразитичного черв’яка проникли у внутрішні органи людини, вони будуть поступово збільшуватися в розмірах, що і провокує наростання інтенсивності всіх зовнішніх ознак захворювання.
На активній стадії стають очевидними розлади травного характеру, такі як:
- нудота;
- блювання;
- відрижка;
- біль у животі;
- тяжкість;
- зниження апетиту.
В зв’язку з інтоксикацією організму спостерігаються хронічна втома і слабкість. На цій стадії розвитку патології печінки хворого вже можуть бути множинні утворення, які нагадують вузли. Вони чітко визначаються при пальпації.
Лабораторні дослідження зразка крові пацієнти також покажуть наявність змін. Під час активної стадії ще більше збільшується швидкість осідання еритроцитів. При підрахунку лейкоцитарної формули лаборант виявить підвищення кількості еозинофілів, що свідчить про алергічної реакції організму на продукти життєдіяльності паразита.
Важка стадія
На стадії важких проявів зазвичай стають помітними всі патологічні зміни печінки. Шкірні покриви і слизові пацієнта набувають характерний жовтий відтінок. Зміни стосуються і кольору сечі, калу. Лабораторне дослідження урини показує завищена кількість білірубіну та жовчних пігментів. Саме на цій стадії досягають піку алергічні реакції. Людина страждає від сильного свербежу, шкірних висипань.
Третя ступінь альвеококкоза веде безпосередньо до розвитку термінальної стадії — вкрай важкого стану, при якому личинки поширюються по всьому тілу і досягають великих розмірів, порушуючи роботу не тільки печінки, але і нирок, легенів, головного мозку, серця.
Фахівці попереджають, що не у всіх випадках зберігається можливість відновити функції уражених органів, тому починати лікування слід своєчасно.
Лікування альвеококкоза
Жоден з гельмінтозів не повинен залишатися без уваги. Паразитологи пояснюють, що вивести з організму кишкових гельмінтів набагато простіше, чим позбутися від личинок стрічкового хробака альвеококка. Терапію треба починати відразу ж після діагностики патології. Зволікання небезпечно розвитком ускладнень, які можуть призвести до летального результату при необоротних змінах внутрішніх органів.
Лікування альвеококкоза у людини проводиться із застосуванням медикаментозних препаратів. Фахівці переконані, що консервативна терапія дозволить видалити разросшуюся личинку хробака. Аптечні препарати покликані прискорити процес одужання за рахунок зняття інтоксикації і усунення основних симптомів.
Велика частина лікарів вважає за краще використовувати медикаменти на основі альбендазолу. Ця речовина має широкий спектр дії. Воно ефективно навіть проти тканинних паразитів. Препарати з альбендазолом у складі допомагають зменшити розмір кіст у внутрішніх органах.
У список вживаних при інвазії засобів входять:
- «Альдазол»;
- «Немозол»;
- «Зентел»;
- «Саноксал».
Терапія будь-яким з препаратів буде тривалою. Стандартний курс лікування триває 28 днів, після чого слід такий же перерву. Цикли терапії тривають протягом 1-2 років.
Разова доза ліків на основі альбендазолу розраховується виходячи з маси тіла хворого. При наявності тканинних паразитів на 1 кг ваги потрібно приймати 20 мг активної речовини за добу. При цьому не можна перевищувати максимально допустиму денну норму — 800 мг. Це призведе до передозуванні альбендазолом і зажадає приймання сорбентів.
Всі антигельмінтні засоби на основі альбендазолу мають свої протипоказання. Препарати не можна використовувати в дитячому віці (до 6 років), при вагітності і лактації, а також при встановленій алергії на інгредієнти ліки.
Медикаментозні засоби допоможуть усунути неприємні симптоми і зменшити обсяг кіст, але розраховувати на повне одужання не слід.
Єдиний вихід при наявності великих личинок у внутрішніх органах — хірургічне втручання. В ході проведення операції видаляється не тільки кіста, але і фрагмент ураженого органу.
Профілактика
Лікування альвеококкоза — складний і тривалий процес, який не завжди закінчується вдало. На такий тип гельмінтозів, згідно зі статистикою, припадає найбільший відсоток летальних результатів. Однак небезпечної хвороби можна уникнути, якщо дотримуватися певних правил.
- Дотримання особистої гігієни вбереже від випадкового проковтування яєць паразитів. Важливо мити руки з антибактеріальним милом після прогулянок на природі і відвідування громадських місць.
- Домашні тварини можуть служити джерелом паразитів. Фахівці радять регулярно проводити дегельмінтизацію тварин.
- З обережністю потрібно вживати в їжу м’ясо диких тварин. Знищити яйця паразитів допоможе повноцінна термічна обробка.
- Неприпустимо пити некип’ячену воду з прісних водойм, розташованих поблизу лісів, в яких можуть жити дикі тварини.
Альвеококк — небезпечний паразит, що представляє загрозу здоров’ю і життю людей. Тільки дотримання профілактичних заходів дозволить уникнути зараження і тривалого лікування.