Трихомоніаз у чоловіків: особливості симптомів та лікування, профілактика
«Всім паразитам паразит» — так називають медики трихомонаду, і ось чому. Це – досить великий одноклітинний організм розміром до 30 мкм, досить рухливий, з наявністю безлічі джгутиків і гострого шипа на оболонці. Це дозволяє йому активно пересуватися, проникати в клітини тканин сечостатевих шляхів і руйнувати їх, викликаючи венеричне захворювання.
Однак цим небезпека трихомонади не обмежується. Наявність вакуолей (порожнин, утворених мембраною) дозволяє захоплювати, поглинати інших збудників статевих інфекцій – гонококів, хламідій, уреаплазм, грибків кандида, вірусів. В результаті «власникові» цих інфекцій наноситься подвійної шкоди:
- ці збудники, перебуваючи всередині трихомонадної клітини, стають захищеними від впливу ліків і антитіл, і вилікувати їх набагато важче;
- вони розносяться рухомий трихомонадою по всьому організму, викликаючи ураження в порожнинах тіла та органах.
Порада: зараження трихомонадами також сприяє розвитку синдрому набутого дефіциту (СНІД) у ВІЛ-інфікованих людей, а також створює умови для проникнення вірусу в організм.
Зараження симптоми трихомоніазу у чоловіків
Якщо чоловік буде запевняти вас у тому, що він «підхопив» трихомоноз в сауні або в басейні, то він щонайменше казкар. Зараження відбувається тільки безпосередньо під час статевого контакту, тому що збудник цієї інфекції (при всій своїй агресивності в організмі) дуже швидко гине в зовнішньому середовищі – на повітрі, на білизну, рушник, у воді і так далі.
На відміну від хламідіозу у чоловіків, трихомоніаз має дуже малу симптоматику. Заразившись, багато чоловіків і не підозрюють про це по 2-м причин:
- інкубаційний період (від моменту зараження до початку захворювання) може тривати до 200 днів;
- у більшості випадків хвороба протікає в стертій формі, без виражених симптомів, або зовсім без них — так зване носійство збудника.
Часто єдиною ознакою захворювання є хронічний простатит, яким, згідно статистики, страждає половина дорослого чоловічого населення планети. На тлі зниженого імунітету можуть бути симптоми уретриту – часті хворобливі сечовипускання, печіння в сечовому каналі.
Ускладнення трихомоніазу у чоловіків
Не вилікуваний свіжий трихомоніаз протягом 1,5-2 місяців переходить у хронічний перебіг. Зовнішні ознаки хвороби згасають, створюється враження лікування. А в цей час збудник поступово поширюється, вражає епітелій сечостатевих органів, викликаючи серйозні ускладнення:
- запалення придатків яєчок;
- запалення насінних бульбашок;
- запалення сім’явивідних канальців;
- виразкове ураження слизової уретри;
- висхідна сечова інфекція з розвитком циститу, пієлонефриту.
Рубцеві зміни після запалення насінних бульбашок, канальців і уретри можуть призвести до розвитку чоловічого безпліддя.
Нещодавно онкологами США проведені наукові дослідження, в результаті яких встановлено, що ураження простати трихомонадою викликає мутації гена PIM1 та утворення з нього онкогена, що задає програму розвитку злоякісного росту. Це підтверджено і клінічними спостереженнями: у заражених трихомоніазом захворюваність раком простати виявилася на 40% вище.
Методи діагностики
Основою діагностики трихомоніазу у чоловіків є різні лабораторні дослідження крові, сечі, сперми, виділень з уретри. Однак мікробіологічні тести не дають гарантії виявлення збудника, так як він може приймати форму амеби, утруднює ідентифікацію.
Єдиним достовірним методом дослідження є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – молекулярно-генетична діагностика, яка проводиться на рівні ДНК клітин.
Технологія ПЛР-діагностики запатентована в США, тому в перелік безкоштовних медичних послуг не входить. Проте особам, які мають поліс ОМС (обов’язкове медичне страхування), за направленням лікаря дослідження може бути проведено безкоштовно.
Лікування трихомоніазу
Обов’язковими умовами для успішного лікування є:
- індивідуальний підбір препаратів;
- одночасне лікування всіх статевих партнерів хворого;
- виключення прийому алкоголю на час прийому препаратів.
Чоловікам призначаються ті ж ліки, що і при лікуванні трихомоніазу у жінок. Це – препарати з групи 5-нітроімідазолів, до яких відносяться: метронідазол, тинідазол, орнідазол, ниморазол. Препарати призначають у вигляді таблеток по спеціальної схемою для кожного пацієнта. Хороший ефект дає поєднання препаратів орнідазолу та тенонитрозола, що дозволяє швидко вилікувати захворювання практично в 100% випадків.
Курс медикаментозного лікування становить в середньому 7-12 днів, якщо немає ускладнень. Застосовують також антибіотик широкого спектру дії кліндаміцин та імунотерапію — ін’єкції вакцин солкотриховак, солкоуровак для нормалізації мікрофлори сечових шляхів і підвищення утворення захисних антитіл. Призначають імуномодулятори, вітаміни для підвищення захисних властивостей організму.
Порада: не слід плутати названі препарати з ліками, що мають співзвучні назви, наприклад, тиабендазолом, мебендазолом та іншими, які є протиглистовими засобами і застосовуються для лікування токсокарозу у дорослих.
Застосовують також місцеве лікування – інстиляції в уретру розчинів антисептиків (нітрату срібла, протарголу), мазі з метронідазолом «Розекс», «Розамет». Як допоміжний засіб рекомендують приймати монастирський чай від паразитів, який допомагає зняття запального процесу і відновлення епітелію сечових шляхів.
По закінченні лікування проводять бактеріальний контроль – через 10-12 днів. При хронічній формі захворювання курс лікування повторюють через місяць.
Профілактика трихомоніазу
Самий надійний метод попередження інфікування трихомонадою, як і будь-яким іншим збудником статевих інфекцій, це бар’єрний захист під час статевої близькості, тобто презерватив. Не можна також забувати про головну рекомендації венерологів, яка вже стала «притчею во язицех»: уникати хаотичних випадкових статевих зв’язків.
Вже зазнали зараження чоловікам слід подбати про профілактику ускладнень. Для цього захворювання потрібно лікувати тільки у фахівця, а по лікуванні пам’ятати про подальші заходи попередження, тому що імунітет до даного збудника не виробляється, і вболівати можна скільки завгодно разів.
Трихомоніаз – захворювання, яке піддається лікуванню, і проводити його повинен фахівець. Самолікування неприпустимо, воно може привести до розвитку ускладнень. Попередження хвороби цілком реально, воно дозволить зберегти здоров’я, уникнути клопоту і витрат, пов’язаних з обстеженням і лікуванням.
Відео