Симптоми і лікування парагонимоза (легеневий сосальщик)

Легеневий сосальщик (Paragonimus westermani) – це паразит, який досягає в розмірах декількох сантиметрів, здатний вражати легені, підшкірно-жирову клітковину, скелетну мускулатуру і тканини головного мозку. Зрілі особини живуть в бронхах і бронхіолах, а личинки досягають своєї зрілості безпосередньо в легеневій тканині, м’язах, жировій тканині і головному мозку.

Джерелом зараження є річкові раки і краби, яких вживають у їжу. Це відбувається у випадках недостатньої кулінарної обробки. Для людини становлять небезпеку як зрілі особини, так і личинки.

Механізм розвитку парагонимоза і його симптоми

Розрізняють кілька видів парагонимоза: абдомінальний, плевролегочной і церебральний.

Абдомінальний парагонимоз виникає внаслідок проникнення парагонимусов через стінку кишечнику в черевну порожнину. В результаті цього виникають явища гепатиту (таку ж клініку викликає печінковий сосальщик), перитоніту.

При плевролегочном парагонимозе в основі патогенезу лежить запалення і фіброз легеневої тканини навколо гельмінта. Спершу виникає осередкове запалення, яке може тривати кілька тижнів. В цей період спостерігається висока лихоманка (температура тіла піднімається до 40оС), клініка запалення легенів або бронхіту (залежить від локалізації закріплення гельмінта: при ураженні далеких відділів спостерігається пневмонія, а при ураженні великих бронхів — бронхіт).

Після закінчення цього періоду вогнища запалення перетворюються в кісти і кістозні утворення, які наповнені переважно кров’ю і запальним ексудатом. З плином часу ці кісти або кальцинируются, або проростають фіброзною тканиною, що призводить до явищ хронічної дихальної недостатності і явищ обструкції.

Церебральний ж парагонимоз виникає при попаданні легеневих сисун в тканини головного мозку, внаслідок чого виникають гострі і хронічні церебральні порушення, що проявляється у вигляді менінгітів, енцефалітів, неврозів.

Варто відзначити, що при ураженні парагонимусом проявляються симптоми, які характерні для всіх гельмінтозів: хронічна втома, алергічні висипання на шкірі та виникнення алергічних реакцій на звичні продукти. Алергії виникають в результаті підвищення кількості еозинофілів.

За темою:  4 види аналізів крові на паразитів та їх розшифровка

При ураженні м’язової і жирової тканини виникають вузли під шкірою, які з часом зростають. Ці вузлові утворення хворобливі і доставляють незручності людині.

Порада: при будь-яких утвореннях в жировій і м’язової тканини рекомендується звернутися до лікаря, так як це можуть бути прояви куди більш грізних захворювань, таких як злоякісні пухлини.

Діагностика парагонимоза

Основними методами діагностики легеневої форми є рентгенографія органів грудної клітки та мікроскопічне дослідження мокротиння, в якій можна виявити личинки легеневого сосальщика.

При абдомінальній формі виявляють личинки в кале. Для цього проводиться звичайний аналіз на глисти.

При підозрі на церебральну форму необхідно проводити томографію голови, під час проведення якої виявляються множинні вогнища ураження з явищами кальцифікації.

Лікування парагонимоза

Основним препаратом для лікування парагонимоза є празиквантел, дозування якого розраховується виходячи з віку і тяжкості стану хворого. Зазвичай курс лікування становить 5 днів. Але варто відзначити, що за цей період знищується тільки парагонимус, а лікування наслідків його паразитування займає набагато більше часу. В даному випадку не варто слухати народних рад, як вивести глистів.

Ускладнення парагонимоза

Основними ускладненнями парагонимоза є перитоніт, плеврит, менінгоенцефаліт, паненцефаліт, ураження печінки, атрофія м’язів в області вогнищ ураження м’язів.

Найбільшу небезпеку представляють ускладнення, пов’язані з головним мозком, так як є найбільш загрозливими для життя. Навіть при порятунку пацієнта від смерті залишається висока ймовірність важких форм інвалідності, включаючи тотальний параліч. Схожу картину можна спостерігати, якщо в організмі паразитує тріпаносома.

Порада: якщо вам поставили цей діагноз, то негайно приступайте до лікування, не вдаючись до самолікування і народних засобів, для запобігання розвитку ускладнень.

Профілактика парагонимоза

Основним елементом профілактики є правильна кулінарна обробка річкових раків і крабів, а також миття рук після контакту з ними.

За темою:  Які безпечні аналізи потрібно здати дитині на паразитів

Парагонимоз є одним з найбільш небезпечних гельмінтозів, так як ускладнення розвиваються стрімко і можуть призвести до летального результату. У кожної третьої людини з парагонимозом спостерігаються позалегеневі осередки ураження, а в кожного десятого – вогнища в головному мозку.