Профілактика спайок після лапароскопії: поради та рекомендації

Лапароскопія – один з найпоширеніших і ефективних методів діагностики і оперативного лікування. На сьогоднішній день лапароскопія широко використовується для лікування численних захворювань органів черевної порожнини і малого тазу – хірургічне лікування проводиться з мінімальним ризиком для здоров’я людини, так як виключається необхідність прямого, традиційного проникнення в черевну порожнину.

До переваг лапароскопічного методу можна віднести не тільки мінімальний рівень травматичності, але і високу ефективність операції, відсутність грубих рубців і шрамів, короткий відновлювальний період. Але незважаючи на всі численні переваги лапароскопії, дана методика може мати і деякі ускладнення, одним з яких є спайки після лапароскопії. Що ж являють собою спайки і як можна запобігти їх появі?

Що являє собою спайковий процес?

Спайки являють собою ущільнення, що складаються із сполучної тканини. Спайковий процес – це патологія, при якій відбувається як би «споювання», «зрощення» певних внутрішніх органів або тканин, які в нормальному стані не повинні бути з’єднані. Зовні спайки нагадують прозорі або білуваті смужки, що з’єднують «сусідні» внутрішні органи і порушують нормальну анатомію людського організму.

Спайковий процес вимагає негайного лікування відразу ж після виявлення патології, так як спайки призводять до значних змін у структурі тканин, а також помітних порушень в нормальному функціонуванні найважливіших внутрішніх органів. Слід пам’ятати, що спайки репродуктивних органів в області малого тазу можуть призвести до серйозних, тяжких наслідків, одним з яких є безпліддя.

Основними причинами виникнення спайкового процесу вважаються оперативні втручання на органах черевної порожнини або малого таза, а також різні запальні процеси.

Спайки не мають жодних вікових рамок – вони з однаковою частотою можуть зустрічатися і у маленьких дітей, і у дорослих. У більшості випадків спайковий процес протікає безсимптомно, але в деяких випадках людина може відчувати виражений дискомфорт, біль в області спайок внутрішніх органів. Спайки можуть сформуватися як після звичайної, абдомінальної операції, так і після лапароскопії, яка вважається однією з найбільш сприятливих і безпечних видів оперативного лікування.

Профілактика спайкового процесу

Надзвичайно важлива роль у запобіганні розвитку спайкового процесу відводиться профілактиці. Ретельне дотримання профілактичних заходів допоможе нормальному відновленню організму після лапароскопії та запобігає розвиток спайок внутрішніх органів.

До найбільш ефективних заходів профілактики можна віднести:

• Медикаментозне лікування.
• Курс фізіопроцедур.
• Лікувальна гімнастика.
• Спеціальний масаж.
• Суворе дотримання дієти.
• Рецепти народної медицини.
• Регулярні огляди у лікаря.

Медикаментозне лікування – один з найпоширеніших і ефективних способів профілактики розвитку спайкового процесу. Як правило, для цієї мети хворому після лапароскопії призначається курс антибіотиків та протизапальних лікарських препаратів, антикоагулянтів і фібринолітичних препаратів, дія яких спрямована на знищення зростання фібрину, особливої речовини, яка виступає в якості основного «будівельного» матеріалу для спайок. Найчастіше лікарська терапія починається якомога раніше – в перші години після лапароскопії. Тривалість курсу прийому медикаментів – від 2 до 4 тижнів після операції.

Також до заходів профілактики розвитку спайкового процесу відноситься введення спеціальних бар’єрних рідин в черевну порожнину. Основна дія таких бар’єрних препаратів полягає в запобіганні можливого «злипання» внутрішніх органів, а також поділі травмованих поверхонь. Простіше кажучи, введення бар’єрних розчинів не дозволяє травмованих тканин стикатися, що повністю виключає ризик виникнення спайкового процесу.

У перші дні і тижні після проведення оперативного втручання ефективним засобом у боротьбі з можливим спайковим процесом залишаються фізіопроцедури – комплекс спеціальних профілактичних заходів, суть яких полягає в активному впливі на людський організм певних фізичних факторів, які активізують процес кровообігу і лімфовідтоку.

Серед найбільш дієвих фізіопроцедур при спайках можна виділити:

• Електрофорез – являє собою процедуру введення лікарських препаратів в область черевної порожнини або малого таза за допомогою електричного поля. Максимальний ефект від електрофорезу досягається після 10-12 процедур.
• Електростимуляція – як стає зрозуміло з назви, лікувальний ефект цієї процедури досягається завдяки впливу на людський організм незначних електроімпульсів. Електричні імпульси активно впливають на травмовані тканини, покращуючи кровообіг і обмін речовин, а також запобігаючи зростання фібрину. Як вже говорилося вище, саме фібрин є головним «будівельним» матеріалом для спайок.
• Ультразвук – сенс цієї процедури полягає у впливі ультразвукових хвиль на склад і структуру спаєчних тканин, згодом чого зупиняється їх розвиток.
• Парафінові й озокеритові аплікації – ефективний засіб профілактики при спайковому процесі. Суть фізіопроцедури полягає у впливі тепла на травмовані тканини, в результаті чого відбувається уповільнення спайкового процесу. Але слід пам’ятати, що аплікації парафіном і озокеритом категорично не рекомендується проводити при різних інфекційних та запальних процесів, так як під впливом тепла розвиток таких процесів може активізуватися.
• Лазеротерапія – вплив лазера на травмовані тканини і внутрішні органи шляхом прогрівання. Саме лазеротерапія вважається одним з найбільш ефективних сучасних процедур, направлених на запобігання розвитку спайок.

Вельми позитивний результат демонструє лікувальний масаж, який може стати дієвим допоміжним методом профілактики спайок. Як правило лікувальний масаж часто доповнюється курсом фізіопроцедур. Але слід пам’ятати, що лікувальний масаж не можна вважати панацеєю – в деяких випадках застосування масажних заходів категорично заборонено. Основні протипоказання:

1. Масаж не проводиться при наявності в організмі злоякісних новоутворень.
2. Протипоказанням є інфекція, яка розвивається після процедури лапароскопії.
3. Також лікувальний масаж протипоказаний при наявності різних шкірних захворювань або пошкоджень шкіри в області черевної порожнини або малого таза.

Фізична активність і лікувальна гімнастика позитивно впливають на травмовані тканини, запобігаючи розвиток спайок. Вже через кілька годин після проведення лапароскопії фахівці рекомендують вставати з ліжка і здійснювати плавні, розмірені руху. Рухова активність нормалізує кровообіг і ускладнює процес формування спайок внутрішніх органів. Але з фізичною активністю слід бути гранично обережними – надмірно інтенсивні вправи можуть завдати ослабленому організму надзвичайний шкоди.

Профілактика спайок повинна проводитися тільки під керівництвом лікаря. Саме тому перед виконанням гімнастичних вправ слід проконсультуватися зі своїм лікуючим фахівцем.

Дієта при спайках після лапароскопії

Найважливіша роль в профілактиці розвитку спайкового процесу відводиться дотримання дієти. Слід повністю відмовитися від жирних, смажених, гострих страв. Також рекомендується виключити з свого щоденного меню наступні продукти:

• Потрібно відмовитися від продуктів, підвищують газоутворення в кишечнику. До таких продуктів можна віднести квасоля, горох та інші бобові, білокачанну капусту, вишні, груші.
• Не рекомендується вживати незбиране молоко, газовані напої або мінеральну воду з газом. Краще всього віддати перевагу некрепкому чаю, компотів, морсам, киселів, свіжовичавленим сокам і негазованої води.
• Категорично забороняється вживати алкоголь у будь-якому вигляді, так як він сприяє помітного уповільнення процесу регенерації пошкоджених тканин. Згодом вживання алкогольних напоїв процес одужання після лапароскопії може значно сповільнитися.
• Також необхідно відмовитися від вживання свіжого винограду, кукурудзи, ріпи, редьки і редиски, грибів – ці продукти провокують підвищений газоутворення і здуття кишечника.
• В період відновлення після лапароскопії рекомендовано виключити з свого раціону будь-які гострі, жирні соуси, майонез, вершки, гірчицю або кетчуп.
• Потрібно повністю виключити зі свого раціону всі мариновані, копчені, консервовані продукти.

Своє щоденне меню слід будувати на наступних продуктах харчування:

• Сир, йогурт, сир, кисле молоко і інші кисломолочні продукти.
• Нежирні овочеві супи і м’ясні бульйони без жиру.
• Пісні сорти м’яса і риби – оптимальним варіантом стане курка, кріль, телятина. Страви з м’яса або риби найкраще варити або готувати на пару, смажити категорично не рекомендується.
• Курячі яйця – звичайно ж, в розумних межах.
• Свіжі овочі та фрукти.
• Злакові культури в будь-якому вигляді.

Рекомендується часто, але невеликими порціями. Як правило, оптимальним варіантом стане вживання їжі 5-6 разів на добу.