Трийодтиронін: інструкція по застосуванню і аналоги

 

Функції гормону

Гормон тироксин (Т4), потрапляючи в тканини організму, втрачає один атом йоду і перетворюється на трийодтиронін (Т3), який майже в десять разів активніше першої форми. Це сприяє гормону Т3 виконувати своє головне призначення – брати участь в енергетичних процесах в організмі.

Контролюючи розпад енергії, Т3 направляє її саме в ті тканини організму, які найбільше цього потребують. Цей гормон впливає на розвиток плоду і розумові здібності дитини. Недолік трийодтироніну призводить до недорозвинення нервової системи, затримці психічного розвитку та порушення мовних здібностей. Саме тому препарати йоду вкрай необхідні вагітним жінкам і дітям раннього віку.

Під дією трийодтироніну посилюється нервова діяльність дорослих, а також нормалізується працездатність серцевої діяльності. Під його впливом серце б’ється в нормальному і спокійному ритмі. Т3 знижує вироблення низкоплотних жирів, покращує метаболізм і підвищує вироблення вітаміну А. Виходячи з усіх функцій гормону, можна зробити висновок, що він дуже важливий для людського організму.

Загальний опис засоби

Трийодтиронін гідрохлорид являє собою таблетки для внутрішнього прийому, діюча речовина яких – лиотиронин. У кожній таблетці міститься по 20 або 50 мкг активної речовини. Препарат дуже швидко починає діяти – вже на 2-3 день в організмі в організмі досягається максимальна концентрація лиотиронина. Т3 не призначений для тривалого прийому, а при його призначенні слід враховувати, що спільний прийом з іншими препаратами може викликати небажані реакції.

Непрямі коагулянти та судинозвужувальні засоби стають більш активними при прийомі Трийодтироніну, тому необхідно знижувати їх дозування, але тільки під контролем лікаря. Дія препарату знижується при одночасному прийомі з гіпохолестеринемічними та пероральними контрацептивними препаратами. Високий ризик виникнення побічних реакцій від прийому Трийодтироніну при сумісному прийомі з антидепресантами, антагоністами амінокислот і серцевими глікозидами.

Повноцінним аналогом вважається Лиотиронин, більш схожими з цією ж речовиною – Новотирал і Тиреокомб. Якщо після прийому препаратів з лиотиронином виникають алергічні реакції або розвиваються тяжкі побічні явища, то препарат міняють на інші засоби з гормонами щитовидної залози, наприклад:

• Йодостин;
• L-Тироксин;
• Алостин;
• Пропицил.

Заміну препарату і його дозування може призначати тільки лікар, знає повну клінічну картину захворювання.

Показання та протипоказання

Трийодтиронін призначається при захворюваннях, викликаних недостатнім виробленням щитовидною залозою гормонів Т3 і Т4. До них відносяться:

• первинний і вторинний гіпотиреоз;
• злоякісна пухлина щитовидної залози;
• мікседема;
• кретинізм;
• профілактика рецидивів ендемічного та спорадичного зоба;
• для профілактики до і після операції на щитовидну залозу.

Препарат може використовуватися для нормалізації ваги при ожирінні за рахунок його, що поліпшують метаболізм, властивостей. Але, застосування можливе тільки під контролем лікаря, який враховуючи стан і вік пацієнта, підбере найбільш підходящу дозування.

Перед застосуванням інструкція трийодтироніну повинна бути вивчена повністю, щоб знати про протипоказання до застосування.

Які протипоказання:

• важка форма тиреотоксикозу;
• хронічні захворювання серця;
• недостатність кори надниркових залоз;
• фізичне виснаження організму;
• алергія на компоненти препарату;
• вагітність.

Під час грудного вигодовування препарат не рекомендується вживати, але якщо лікар вважатиме, що ліки необхідно, то підбере найбільш підходящу схему прийому. Препарат трийодтироніну з обережністю призначають пацієнтам з цукровим діабетом і тахікардією. Перед застосуванням необхідна консультація не тільки ендокринолога, але і терапевта і кардіолога.

Інструкція

Трийодтиронін вживається тільки за півгодини до прийому їжі один раз на добу. Для кожного стану підбирається індивідуальна дозування та тривалість лікування.

Інструкція по застосуванню вказує найбільш відповідні схеми прийому:

• Гіпотиреоз: 25 мгк, поступово дозу збільшують ще на 25 мкг, досягаючи 75 мкг/добу.
• Важка форма гіпотиреозу: перші два тижні по 5 мкг на добу, кожні два тижні підвищують на 5-10 мкг, до досягнення 25 мгк. У подальшому дозу підвищують на 5-25 мкг. Максимальна добова доза – 100 мкг.
• Збільшення щитовидної залози: спочатку призначають по 5-25 мкг, і кожні 10 днів збільшувати дозу на 5-10 мгк.
• Кретинізм: перші 4 дні пити по 5 мкг, і кожні 3 дні додавати ще по 5 мкг до отримання позитивного ефекту.
• При онкології щитовидної залози дозування підбирається в залежності від рівня Т4 і ТТГ.
• При ожирінні призначають від 5 до 25 мкг, при необхідності дозу підвищують.

Під час прийому препарату можуть бути помічені наступні побічні явища:

• головний біль;
• гіпергідроз;
• підвищення апетиту;
• тахікардія;
• дратівливість;
• підвищення температури тіла.

Поява таких реакцій – привід звернутися до лікаря, який, оцінивши стан, призначить знизити дозування. Якщо після зниження дози стан не поліпшується, то необхідно поміняти препарат на інший засіб.