Гіпофункція щитовидної залози

Гіпофункція щитовидної залози що це таке?

Гіпотиреоз, або гіпофункція щитовидної залози, — захворювання, викликане дефіцитом тиреоїдних гормонів у крові.

Зверніть увагу: Статистика Всесвітньої Організації охорони Здоров’я показує, що воно найчастіше зустрічається у жінок.

Особливістю гіпофункції щитовидної залози є складність в діагностиці, хвороба тривалий час може прогресувати і ніяк не проявляти себе.

Зазвичай гіпотиреоз проявляється у вигляді швидкої стомлюваності і загальної слабкості, на що не завжди звертається увага. З-за гіпофункції порушується обмін речовин в організмі.

Гіпотиреоз:

  1. Призводить до порушень гормонального та обмінного процесів в організмі.
  2. Призводить до серйозних ускладнень в щитовидній залозі.
  3. Зазвичай супроводжується іншими патологіями цього ендокринного органу.
  4. Сприяє розвитку дефіциту кальцитоніну і тиреоїдних гормонів.

Причини

На нормальну працездатність щитовидної залози прямий вплив надає йод. Його іони надходять в організм разом з їжею.

Якщо ж людина довгий час отримує недостатня його кількість в організмі розвивається гіпофункція.

Такий стан вимагає своєчасної діагностики та комплексного медикаментозного лікування.

Зазвичай спровокувати гіпофункцію щитовидної залози можуть:

  • Вживання радіоактивного йоду у великій кількості.
  • Часткова чи повна відсутність цього органу.
  • Аномалії розвитку залози, при яких вона не може нормально розвиватися і функціонувати.
  • Прийом медикаментозних засобів, які гальмують вироблення гормонів.
  • Запальні процеси в організмі.
  • Дефіцит йоду в організмі.
  • Травми або хірургічні втручання на гіпоталамус, з-за чого порушується вироблення гормонів.

Щоб виявити гіпофункцію щитовидної залози, необхідно здати біохімічний аналіз крові.

За його результатами лікуючий фахівець може визначити кількість гормонів, рівень яких при наявності цього захворювання значно знижений.

За темою:  Кіста щитовидної залози - симптоми у жінок, ускладнення, діагностика та лікування

Також необхідно пройти процедуру сцинтиграфії, яка визначає здатність цієї ендокринної залози поглинати йод.

Додатково лікар може відправити пацієнта на ультразвукове дослідження щитовидної залози і навколишніх лімфовузлів, а також комп’ютерну томографію.

Симптоми

Розпізнати симптоми гіпофункції щитоподібної залози на ранніх стадіях досить важко, адже це порушення довгий час не проявляє себе жодними ознаками.

Багато люди списують прояви гіпотиреозу на втому або перевтому, які час від часу проходять без спеціальної терапії.

Зазвичай на наявність гіпофункції щитовидної залози вказують такі симптоми:

  • Різкі і часті перепади настрою.
  • Розлад пам’яті і розумових здібностей.
  • Постійне відчуття слабкості.
  • Швидкий набір надлишкової маси тіла.
  • Погіршення стану нігтів і волосся.
  • Сухість шкірного покриву, слизових оболонок.
  • Часті запори, метеоризм та інші порушення травного тракту.
  • Тимчасові втрати чутливості в нижніх кінцівках.
  • Апатичні стани.
  • Часті головні болі і сонливість.
  • Зниження частоти серцевих скорочень, зменшення рівня артеріального тиску.
  • Зниження базальної температури тіла.

Розпізнати гіпофункцію щитовидної залози з одних лише симптомів досить складно.

Перераховані вище ознаки є загальними, вони також можуть вказувати і на інші порушення в роботі ендокринної системи або організму в цілому.

У жінок дефіцит гормонів призводить до збоїв в менструальному циклі, у чоловіків – провокує зниження потенції.

Також можуть виникнути проблеми з дітородної функції, може сформуватися безпліддя.

Зміна рівня гормонів в крові негативно позначаються на психологічному стані людини, їх дефіцит викликає апатію та депресію.

Наслідки

При своєчасно розпочатому лікуванні гіпофункції щитовидної залози ймовірність виникнення серйозних ускладнень дуже мала.

За темою:  Перешийок щитовидної залози

В основному наступна картина перебігу хвороби залежить від кількості гормонів, які щитовидна залоза здатна виробляти.

Якщо воно вкрай мало, то у людини починають розвиватися серйозні патології, може знадобитися оперативне втручання.

При частковому порушенні вироблення гормонів робота організму порушується, проте наслідки можна виправити медикаментозною терапією.

Зазвичай ускладнення гіпофункції щитовидної залози полягають у:

  1. Порушення репродуктивної системи.
  2. Зниження рівня артеріального тиску.
  3. Статевому безсиллі.
  4. Зниження інтелекту, розумових здібностей, пам’яті.
  5. Порушення в роботі серцево-судинної системи.
  6. Захворювання статевих органів.
  7. Гипотиреоидной комі, коли з-за низької кількості гормонів в крові головний мозок та серце не можуть функціонувати в звичайному режимі.

Діагностика

Щоб виявити гіпофункцію щитовидної залози, вам доведеться пройти ряд комплексних лабораторних і функціональних досліджень.

В першу чергу необхідно здати гормональний аналіз крові, результати якого покажуть ТТГ, Т4, Т3 в організмі.

Якщо їх кількість в нормі, то гіпофункцію називають субклінічній, якщо знижено – маніфестними. Вторинний гіпотиреоз характеризується високим рівнем цих гормонів у крові.

Для більш достовірної діагностики вам повинні провести ультразвукове дослідження щитовидної залози та її лімфатичних вузлів.

В першу чергу необхідно оцінити їх розміри та структуру. При наявності показань, пацієнта можуть відправити на ТАБ або біопсію.

Для постановки вірного діагнозу лікаря необхідно визначити стан кровотоку в щитовидній залозі.

Також необхідно провести сцинтиграфію, яка покаже, яка здатність цього ендокринного органу вбирати радіоактивний йод.

Лікування

За темою:  Пухлина щитовидної залози

Щоб позбутися гіпофункції щитовидної залози, необхідно знати точну причину цієї патології.

Неможливо повернути нормальне функціонування цього органу, якщо на нього продовжать впливати патогенні фактори.

Звичайно при гіпофункції щитовидної залози виникає необхідність дотримання спеціальної дієти і консервативному медикаментозному лікуванні.

При такому захворюванні хірургічні втручання показані вкрай рідко, зазвичай вони необхідні на запущених стадіях.

Консервативне лікування полягає в терапії медикаментозними препаратами, в основі яких лежить йод і гормони.

Пам’ятайте, що призначати їх повинен лікар, який точно знає стан вашого організму – ні в якому разі не займайтеся самолікуванням або ж застосуванням народних способів лікування.

Також під час терапії необхідно регулярно відвідувати лікаря, який буде контролювати розвиток хвороби. Прописані таблетки необхідно приймати все життя.

Перші результати від медикаментозної терапії можна оцінити через 3 місяці після початку прийому таблеток.

Позитивну динаміку можна помітити по зміні зовнішнього вигляду і значного поліпшення самопочуття.

Ні в якому разі не можна самовільно припиняти прийом таблеток або ж змінювати дозу препарату – це може призвести до серйозних наслідків.

Всі призначення повинен робити кваліфікований фахівець, який зможе оцінити перебіг хвороби та своєчасно внесе коригування.