Паратгормон: що це таке, який нормальний рівень, лікування

Коли язик заходить про спеціальних хімічних речовин, що виробляються, наприклад, щитовидної залозою, нерідко згадується паратгормон. Паратгормон — що це таке?

Характеристика паратгормону

Продукування паратгормону або смт відбувається в процесі діяльності клітин паращитовидних, або вірніше сказати, паращитовидних залоз. Його вироблення безпосередньо пов’язана зі зниженням показника іонізованого кальцію у складі крові. Як же організм дізнається про таку зміну? У цьому допомагають спеціальні рецептори, наявні зовні паращитовидних залоз. Вони-то і можуть з легкістю визначити, в достатку чи знаходиться іонізований кальцій. Відповідно до рівня кальцію і виробляється паратиреоидний гормон.

На слух це назва гормону сприймається чомусь дуже важко, тому людина, не компетентний в області медицини, дуже часто може буквально перекручувати назву. Досить часто від людей можна почути щось схоже на «паратгормон», «парагормон» або навіть «парад гормонів». Вірну назву — паратиреоидний гормон.

Функції гормону в організмі людини

Паратгормон по своїй суті є представником поліпептидних гормонів, іншими словами, складається з амінокислот. Молекула паратиреоїдного гормону включає в себе 84 амінокислотних залишку. Вчені зуміли повністю розгадати структуру паратгормону, тому його складу нині не є таємницею. Серед усіх амінокислотних залишків 34 залишку відповідальні за біологічну активність, інші ж 50 сприяють зв’язування гормону з рецепторами і відповідають за стабільність молекули гормону в цілому.

Найголовніше вплив гормон впливає на збільшення показників іонізованого кальцію в крові. Реалізація цього процесу може здійснюватися 3 доступними шляхами.

Одним з перших є активація вітаміну D в нирках. Згодом утворюється з вітаміну кальцитріол. У свою чергу, під дією кальцитріолу відбувається поліпшення процесу всмоктування в кишковому тракті кальцію. Таким чином, все більша кількість кальцію потрапляє в організм, точніше, в кров, споживаної людиною їжі. Єдина умова, яка має побут дотримано протягом даного процесу — це достатня потрапляння вітаміну D в організм людини, оскільки тільки при достатній кількості вітаміну D гормон паратиреоидний сприяє посилення всмоктування кальцію в кишечнику.

Друге не менш важливе дія паратгормону можна описати його здатністю посилення зворотного всмоктування іонів калію, що знаходяться в первинній сечі. Реалізація даного процесу можлива тільки на рівні роботи ниркових канальців.

Крім того, паратгормон здатний збільшувати активність так званих остеокластів. Остеокласти — клітини, сприяють руйнуванню кісткової тканини. Вони, досить активно діючи, здатні швидко руйнувати кістки і кісткові балки. Кальцій ж, що формується при цьому, досить швидко переноситься в кров. Зосередження кальцію в крові починає зростати, але тут може статися щось зовсім небажане для людського організму, а саме, зниження міцності кісток, а це в свою чергу може закінчитися переломами.

Паратгормон сам по собі викликає чималий інтерес. Це обґрунтовується тим, що вплив цього гормону на кісткові тканини прямим чином залежить від режиму його продукування.

Сучасна медицина змогла врахувати цей дивовижний феномен і навіть з успіхом застосовує його дію лікування остеопорозу. Вчені зуміли створити медикаментозний аналог паратиреоїдного гормону — терипаратид. Курсове застосування даного препарату сприяє збільшенню міцності кісток і зниження ймовірності переломів.

Продукування паратиреоїдного гормону

Як вже зазначалося раніше, вироблення гормону ПТГ відбувається у відповідності з показниками вмісту іонів кальцію в крові людини. Зниження кальцію сприяє збільшенню виділення паратгормону.

Поверхня паращитовидних залоз забезпечена спеціальними рецепторами, що визначають рівень кальцію. Саме цей показник є регулятором швидкості продукування паратгормону. Але варто зазначити, що норма вироблення гормону можлива тільки у разі зниження рівня іонізованого кальцію.

Паратгормон і кальцій є співзалежними речовинами в організмі людини. В ендокринології таке явище прийнято називати подвійний зворотним зв’язком. Ці два компоненти доповнюють і врівноважують один одного. Знижений показник рівня кальцію викликає підвищене виділення гормону паращитовидних залоз, що в свою чергу призводить до нормалізації концентрації кальцію, а це, відповідно, викликає припинення вироблення паратиреоїдного гормону.

Зовсім протилежна картина спостерігається у взаємодії паратгормону і кальцитоніну. Вони є антагоністами. Метою паратгормону є збільшення показників міститься в крові кальцію, а кальцитонін, навпаки, сприяє його зниженню. Гормон ПТГ при тривалому і постійному підвищенні сприяє руйнуванню кісткових балок. Кальцитонін ж допомагає утворення нової кісткової тканини і розростання балок кістки. Але іноді при можливих захворюваннях спадкового плану показники обох елементів можуть бути підвищені. Тому, коли паратгормон підвищений, обов’язково здається аналіз на кальцитонін.

Що ж стосується вітаміну D, то низький показник сприяє активізації вироблення і, відповідно, покращує надходження кальцію в кров.

Порушення концентрації показника

Як і всякий процес, що протікає в організмі людини, продукування паратгормону може піддаватися деяким порушень. Так, наприклад, може бути паратгормон підвищений. У чому ж виражається і чим загрожує дане явище?

Відразу потрібно визначитися з тим, що норма у жінок буде різнитися з показником норми вмісту даного гормону в чоловічому організмі.

Якщо підвищений паратгормон, то це є досить важливим підставою звернутися до фахівця. Зрозуміти, чи так це, можливо, тільки у випадку, якщо здати відповідні аналізи. Збільшена концентрація гормону практично завжди є ознакою будь-якого наявного захворювання. І в цьому випадку тільки ендокринолог в змозі правильно інтерпретувати результати дослідження та призначити вірне лікування. Причини збільшення гормону ПТГ можуть перебувати у взаємозв’язку з нестачею вітаміну D.

Порушення цього типу в медичній практиці прийнято називати терміном «гіперпаратиреоз». Він може бути первинним і вторинним.

Первинний гіперпаратиреоз характеризується одночасним збільшенням кальцію і паратиреоїдного гормону в крові. Також симптоми цього виду порушення включають в себе зниження фосфору в крові і збільшення показників кальцію в добовій сечі пацієнта.

Крім необхідності здати аналізи на вивчення патологічного стану потрібно ще провести обстеження, метою якого є виявлення можливої наявності аденоми паращитовидних залоз. Оскільки вчасно призначене лікування, а в деяких випадках і хірургічне видалення аденоми стає вдалим результатом захворювання. Позбавлення від аденоми дає позитивний прогноз, повертаючи нормальний баланс фосфору і кальцію в організмі.

Вторинного гиперпаратиреозу ж властиво підвищення паратгормону та зниження або встановлення на колишньому рівні кальцію. Лікування в цьому випадку передбачає застосування консервативних методів, заснованих на додатковому прийомі вітаміну D і кальцію.

Для спеціаліста ж важливим умінням стане правильно визначення типу гіперпаратиреозу. Адже при одному типі захворювання лікування вимагає втручання хірурга, а інший тип хворобу можливо вилікувати за допомогою медикаментозних засобів.

Порушення вироблення гормону, пов’язане з його зниженням, зустрічається досить рідко. Головна причина такої зміни криється в раніше перенесеної операції на щитовидній залозі. Часто подібні втручання стають причиною видалення з необережності і позбавлення кровопостачання паращитовидних залоз.

Симптоми такого роду порушення проявляються у вигляді оніміння пальців кінцівок, відчуття мурашок на шкірі, судомних скорочень м’язів. Чим менша кількість кальцію виявляється в крові людини, тим сильніше будуть проявляти себе ці симптоми.

Порушення, спричинені вилученням паращитовидних залоз, можна регулювати лише постійним і у великій кількості прийомом вітаміну D і кальцію.

Діагностичні методи

Перш чим здавати аналізи, спрямовані на вивчення рівня паратиреоїдного гормону в організмі людини, необхідно відвідати фахівця-ендокринолога. Після первинного огляду, що включає в себе вислуховування скарг пацієнта і вивчення його медичної картки, ендокринолог рекомендує проходження обстеження та складання відповідних аналізів.

Подібні процедури можуть бути призначені у разі, якщо у пацієнта спостерігаються наступні патології:

• склеротичні спотворення в хребцях;
• підозри на остеопороз або пухлинні явища паращитовидних залоз;
• сечокам’яна хвороба, при якій є фосфатні і кальцієві камені;
• відхилення показників концентрації кальцію в крові від норми.

При наявному призначення лікаря до проходження діагностичного обстеження пацієнту необхідно певним чином підготуватися. Підготовка до процедури здачі аналізу повинна початися завчасно, як мінімум, за 3 дні до обстеження. Саме в ці терміни виникає необхідність відмови від прийому занадто жирної їжі або продуктів харчування з підвищеним вмістом жирів, а так само від алкогольсодержащей продукції. Аналіз здається натщесерце, тобто до здачі аналізу приймати їжу категорично забороняється. Необхідно до моменту забору матеріалу відмовитися від куріння. Незайвим буде і уникнення стресових ситуацій та підвищених емоційних навантажень.

Для проведення обстеження використовується венозна кров пацієнта. Забір крові може проводитися тільки у спеціально створених лабораторних умовах із застосуванням стерильного інструменту.

Розшифровкою отриманих в ході лабораторних досліджень даних повинен займатися компетентний лікар. Саме він визначає подальший шлях лікування пацієнта. При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості хворого.

Якщо результати аналізів показують підвищений вміст паратгормону, то в цьому випадку вважається, що людину схильний виникнення і подальшого розвитку остеопорозу, при якому кістки і кісткові тканини втрачають свій запас міцності. Крім того, великі ризики розвитку кальцинозу судин, особливо судин системи шлунково-кишкового тракту. Це викликане збільшеним вмістом іонів кальцію в крові. У слід за цим може спостерігатися розвиток виразок. Високий вміст фосфору ж може спровокувати формування сечокам’яній хворобі з утворенням фосфатних каменів.

Результати, які свідчать про знижений вміст гормону, також не повинні залишатися без уваги. Саме це може стати причиною нервової збудливості, освіти судомних явищ і м’язових спазмів.