Паратгормон: що це таке, норма у жінок, коли здавати гормон

Є три важливих елементи, що регулюють кальцієвий обмін – вітамін D₃, паратгормон і кальцитонін, при цьому найбільш сильним з них є паратгормон. Щоб розібратися, що це таке, необхідно розглянути характеристики, механізм дії, причини відхилення від норми.

Продукування паратиреоїдного гормону

За вироблення паратиреоїдного гормону відповідають паращитовидні (околощітовідние) залози, яких в нормі повинно бути чотири. Розташовуються вони симетрично — по парі зверху і знизу на щитовидній залозі (всередині або на задній поверхні). Кількість паращитовидних залоз не є стабільним. Іноді зустрічається три (приблизно у 3% людей) або більше чотирьох залоз (їх може бути навіть одинадцять).

Основне призначення паратиреоїдного гормону – це підвищення в крові концентрації кальцію. Здійснюється цей процес завдяки діяльності рецепторів клітин паращитовидних залоз, дуже чутливих до зниження концентрації в крові катіонів кальцію. Сигнал надходить до залозу, стимулюючи її до вироблення гормонів.

Характеристики та функції

Ціла молекула інтактного паратгормону, який є активною формою, містить 84 амінокислоти. Через 2-4 хвилини життєдіяльності він розпадається з утворенням N — і C-термінальних ферментів.

Серед функцій паратгормону можна відзначити наступні напрямки:

• зниження виведеного з сечею кількості кальцію з одночасним підвищенням вмісту в ній фосфору;
• збільшення рівня вітаміну D₃, сприяючого посилення всмоктування кальція в кров;
• проникнення в клітини кісткових структур з метою виведення кальцію та фосфору при дефіциті цих елементів у крові;
• якщо кальцій в плазмі знаходиться в надлишку, то паратгормон стимулює відкладення його в кістках.

Таким чином, паратгормон-регулює обмін кальцію та контролює рівень фосфору в плазмі крові. Результатом стає підйом рівня кальцію і зниження кількості фосфору.

Причини підвищення або зниження

У нормі коливання рівня паратгормону мають добовий біоритм, при цьому кальцій досягає максимальної концентрації в 15 годин, а мінімальною – о 7 годині.

Порушення в продукуванні паратиреоїдного гормону призводять до серйозних патологій.

• При підвищеному паратгормоне знижується швидкість формування тканин кісток. При цьому вже наявні кісткові структури починають активно розсмоктуватися і розм’якшуватися, викликаючи остеопороз. У такій ситуації частішають переломи. У крові кальцій залишається високим-за діяльності гормону, що проникає на клітинний рівень кісток і поставляє його звідти. Виявляється кальциноз судин призводить до порушення кровообігу та утворення виразок шлунка, кишечника. Зростаюча концентрація солей фосфору в нирках може спровокувати каменеутворення.
• Якщо виявляється низький паратгормон (гіпопаратиреоз), то починаються порушення м’язової діяльності, проблеми з шлунком, серцем. Змінюється психіка людини.

Виявлені наступні причини, що викликають збільшення рівня паратгормону на першому етапі:

• гіперплазія;
• аденома;
• карцинома.

Вторинний гіперпаратиреоз може бути обумовлений наступними захворюваннями:

• ослаблення здатності кишечника до всмоктування кальцію;
• патологічні зміни у функціонуванні нирок;
• з’являється з віком демінералізація кісток;
• мієлома;
• хронічний дефіцит вітаміну D.

Є ще третинний гіперпаратиреоз з розвитком аденоми околощитовидной залози.

Причини гіпопаратиреозу:

• видалення залози за медичними показаннями або її механічне пошкодження;
• вроджені вади;
• недостатнє кровопостачання залози;
• інфекційне ураження.

Медикаменти, що провокують відхилення

На підвищення концентрації паратгормону впливає прийом деяких медикаментів:

• стероїдів;
• тіазидних діуретиків;
• протисудомних речовин;
• вітаміну D;
• фосфатів;
• рифампіцину;
• ізоніазиду;
• літію.

Симптоми

Серед ознак починається гіперпаратиреозу – надмірного продукування паратгормону можна виділити наступні показники:

• постійна спрага;
• часті позиви до сечовипускання.

Згодом при підвищеному паратгормоне спостерігаються більш серйозні симптоми:

• м’язова слабкість, яка призводить до невпевненості в рухах, падінь;
• поява болю в м’язах при рухах, що призводить до розвитку «качиної ходи»;
• ослаблення здорових зубів з подальшим випаданням;
• розвиток через утворення каменів ниркової недостатності;
• деформація скелета, часті переломи;
• відставання в рості у дітей.

Зрозуміти, що паратгормон знижений, можна за наступними симптомами:

• м’язові судоми, мимовільні посмикування, ідентичні епілептичних нападів;
• спастичні прояви в трахеї, бронхах, кишечнику;
• поява то ознобу, сильного жару;
• біль у серці;
• тахікардія;
• депресивні стани;
• безсоння;
• погіршення пам’яті.

Діагностика та аналіз крові на паратгормон

Показаннями до здачі аналізу крові на паратгормон з метою почати необхідне лікування служать наступні ознаки:

• підвищений або знижений кальцій, виявлений при обстеженні плазми крові;
• остеопороз, переломи;
• кістоподібні зміни кісток;
• склероз хребта;
• підозри на наявність опухлей паращитовидних залоз;
• освіта кальцієво-фосфатних каменів у нирках.

Береться аналіз на паратгормон вранці натщесерце, тому напередодні ввечері після 20 годин прийом їжі виключається. Протягом трьох днів, що передують здачі аналізів, рекомендується не вживати алкоголь, знизити фізичну активність. Напередодні не палити. Для дослідження необхідно здавати венозну кров.

Норма, відхилення від норми

Для рівня паратгормону норма має наступні показники (пг/мл) у жінок і чоловіків, розрізняючись в залежності від віку:

• 20 – 22 роки – норма гормону становить 12 – 95;
• 23 – 70 років – цей показник знаходиться в межах 9,5 – 75;
• понад 71 року – нормальний рівень коливається в діапазоні 4,7 – 117.

Загальний кальцій у жінок і у чоловіків в нормі становить 2,1 – 2,55 ммоль/л, іонізоване коливається в діапазоні від 1,05 до 1,30 ммоль/л. При вагітності у жінок концентрація паратгормону змінюється в межах 9,5 – 75 пг/мл

Якщо якийсь показник знижений або надмірно високий, ці відхилення свідчать про наявність патологічних порушень.

Способи корекції

За результатами аналізів і після встановлення причин, що викликали порушення у виробленні паратгормону, призначається лікування, покликане підвищити його концентрацію, якщо виявлений дефіцит. В цьому випадку зазвичай призначається замісна гормонотерапія, тривалість якої залежить від багатьох факторів і може складати кілька місяців, років, або бути довічною.

При підвищеному паратгормоне може знадобитися лікування з використанням методик хірургічного видалення необхідної кількості паращитовидних залоз, щоб досягти нормального рівня.

Найбільш серйозне лікування, коли підвищений паратгормон, потрібно при наявності злоякісних новоутворень в паращитовидних залозах. В такій ситуації вони повністю видаляються, і призначається замісна гормонотерапія.

Дієта при підвищеному паратгормоне

Якщо паратгормон підвищений, то поряд з медикаментами даються рекомендації щодо організації оптимального раціону, що дозволяє регулювати його концентрацію. Тільки в цьому випадку лікування буде ефективним. Призначається дієта з застосуванням продуктів з мінімальним вмістом фосфатів. Обмежується вживання солі.

У раціоні повинні бути поліненасичені жири, що містяться в рослинних оліях, і складні вуглеводи, які знаходяться в овочах. Обмежуються при підвищеному паратгормоне мариновані, копчені, солоні, м’ясні страви.

Препарати паратгормону

Щоб відновити механізм, що регулює кальцієвий обмін, в якості замісної гормонотерапії використовуються препарати паратгормону.

При недостатності прищитоподібних залоз призначається Паратиреоидин, покликаний активувати їх функціонування, щоб усунути гіпокальціємію. Щоб не виникло можливого звикання, препарат отменияется при появі прогнозованого ефекту з призначенням вітаміну D і харчування продуктами, багатими на кальцій з мінімальним вмістом фосфору.

Ще один засіб – Терипаратид, що містить паратгормон, призначається для лікування остеопорозу у жінок, що виникає в постменопаузальному періоді. Ефективно активує процеси мінералізації кісткової тканини препарат Форстео, що впливає на регулювання кальцієвого і фосфорного метаболізму, відбувається в нирках і кісткової тканини. Приймається цей препарат тривалий час.

Спостерігається активація функціонування паращитовидних залоз при введенні Преотакта, що призначається при остеопорозі. Концентрація кальцію в плазмі через добу після ін’єкції приймає вихідне значення. Одночасно народний досвід рекомендує вживати чай, заварений з березовими бруньками, листям чорної смородини або мучниці.