Рентген дитині: шкідливо і чим може бути небезпечний згодом?

 

Рентгенографія вважається одним з найбільш ефективних засобів дослідження стану внутрішніх органів. З її допомогою можна діагностувати величезна кількість патологій на ранніх стадіях розвитку. Однак іонізуюче випромінювання, що лежить в основі методу, здатне негативно впливати на організм дитини, тому багатьох батьків хвилює питання – наскільки шкідлива рентгенографія, і чи можна робити рентген дітям?

Про шкоду дослідження

Турбота про здоров’я своєї дитини є одним із головних обов’язків кожного з батьків. Деякі процедури не викликають ніяких сумнівів, так як їх користь незаперечна. Але коли постає питання про те, що дитині з тієї чи іншої причини потрібно робити рентгенографію легень або інших внутрішніх органів, батьки невпевнені в доцільності цієї процедури та відсутність шкоди.

Чому дітям роблять рентген, якщо він приносить шкоду? Рентген легенів і інших органів дитині можна робити тільки у випадку крайньої необхідності, з метою профілактичного огляду рентгенографія в дитячому віці не проводиться. У тому випадку, якщо є можливість провести обстеження з допомогою інших, більш безпечних методів (наприклад, УЗД), віддають перевагу саме їм.

Сучасні апарати для рентгенографії мають цифрові реєстратори, за рахунок чого променеве навантаження значно нижче. У деяких випадках користь від обстеження в кілька разів вище шкоди, отриманого в ході процедури. Особливо це стосується діагностики онкологічних захворювань.

Направлення на рентген дитині дається у наступних випадках:

• Після травми – ДТП, родові травми, у немовлят – падіння з висоти.
• Підозра на захворювання кісткової тканини – остеопороз, рахіт.
• Сторонні предмети в дихальних шляхах або в шлунково-кишковому тракті.
• Дослідження легенів при підозрі на туберкульоз, бронхіальну астму, пневмонію, бронхіт, абсцеси.
• Підготовка до оперативних втручань, в тому числі з приводу вад серця.
• Непрохідність кишечника.
• Підозра на наявність новоутворень.
• Немовлятам рентген часто призначають для діагностики дисплазії кульшового суглоба.

Правила проведення процедури

Поширеними питаннями батьків при одержанні направлення на рентген легенів і інших органів є питання про те, чи можна якось знизити обсяги отриманого шкоди від опромінення, як часто можна робити рентгенографію і в якому віці її робити не можна.

Рентген дитині у віці до 3 місяців краще не робити. У старшому віці рентген слід проводити тільки в крайніх випадках при наявності абсолютних показань. Максимальна кількість обстежень за рік становить не більше 5-6 процедур. Уникнути великої шкоди можна при дослідженні на сучасних апаратах з мінімальним променевим навантаженням – у цьому випадку обсяги отриманого опромінення не вийдуть за межі гранично допустимих.

При проведенні сканування немовляті все тіло дитини має бути закрита спеціальним захисним фартухом. Відкритої залишають тільки область дослідження. Старших дітей також прикривають в особливо чутливих до радіації зонах – в області статевих органів, щитовидної залози і очей. Для виключення повторного сканування важливо, щоб дитина в процесі сканування зберігав повну нерухомість, – бажано проводити дослідження в клініках, обладнаних спеціальними фіксуючими пристроями.

Найкраще, що може зробити батько – вибрати клініку, в якій працюють досвідчені фахівці, які вміють грамотно провести розшифровку отриманих знімків.

Відмовлятися від обстеження-за страху наслідків не варто, рекомендується з’ясувати у лікаря про необхідність рентгена і можливості діагностики іншими методами. Якщо поставити діагноз можна тільки за допомогою рентгенографії – лякатися не потрібно, відмова від дослідження може спричинити за собою куди більш важкі наслідки несвоєчасної діагностики захворювання, особливо при підозрі на запалення легенів.

Можливі наслідки рентгена

Рентгенівські промені мають високу проникаючу здатність. Проходячи через тканини людського організму, іонізуючі промені змінюють структуру атомів і молекул всередині клітин, наслідком чого можуть стати різні соматичні захворювання у людини або його майбутнього потомства (генетичні відхилення).

Кожен орган по-різному реагує на опромінення. Найбільш чутливий до іонізуючого випромінювання червоний кістковий мозок, тому найбільш частим наслідком радіаційного впливу є захворювання крові:

• Після незначної дози опромінення оборотно змінюється склад крові.
• Лейкемія – значне зниження числа лейкоцитів разом із зміною їх структури, що негативно позначається на стані імунітету і всього організму в цілому.
• Тромбоцитопенія – зменшення рівня тромбоцитів, що тягне за собою зниження здатності крові до згортання. Подібні зміни можуть викликати кровотечі, які важко зупинити.
• Еритроцитопенія – падіння рівня еритроцитів, що відповідають за перенесення кисню, в результаті чого розвивається кисневе голодування у тканинах.
• Злоякісні переродження клітин під дією радіації порушується процес дозрівання і диференціювання клітин, вони починають безладно ділитися, викликаючи ріст пухлин.

Небезпечний вплив рентгенівських променів виникає в разі тривалого опромінення. При скануванні на сучасних апаратах з цифровим реєстратором променеве навантаження знижується в кілька разів, тому ймовірність розвитку негативних наслідків мінімальна. Одноразове обстеження підвищує ризик розвитку раку на 0,001% — це мізерно мало, тому рентгенографія менше 5 разів на рік не небезпечна, отриманий шкода від неї мінімальний.