Аналізи крові і калу на аскариди з розшифровками
Коли потрібно здавати аналіз
Для того, щоб людина відчула необхідність здавати аналіз крові на аскариди, у нього повинні проявитися причини для занепокоєння. У багатьох випадках провести дослідження на тему наявності аскарид в організмі варто в тому випадку, якщо виявлені деякі з симптомів розвитку паразитів, а саме:
- стан загальної слабкості;
- больові відчуття в животі;
- порушення сну;
- поява нудоти, блювоти;
- підвищення температури тіла;
- виникнення м’язових і головних болів;
- почуття дратівливості.
Досить часто, перерахована вище симптоматична картина може спостерігатися і при інших хворобах, однак багато фахівців призначають пройти обстеження, що допомагає визначити наявність аскаридозу. Це пов’язано з тим, що життєвий цикл паразитів супроводжується міграцією особин людському організму, проходячи при цьому через кілька стадій. Кожна стадія міграції може супроводжуватися своїми особливими симптомами. Важливо визначити аскаридоз під час ранній стадії, тому є доцільність здати аналізи в тому випадку, коли ви помітили наступні ознаки:
- відчуття слабкості;
- знижена активність;
- болі в м’язах;
- головний біль;
- стан загального нездужання.
Основні групи методів і засобів діагностики
Перш чим здійснювати аналізи і дослідження в лабораторіях на наявність аскаридозу, лікар проводить первинну діагностику. Для того, щоб максимально точно провести визначення часу і причини розвитку паразита в організмі, потрібно обов’язково брати до уваги анамнез, опитати свідків і оглянути пацієнта. Діагностичні методи, що допомагають більш точно встановити діагноз, включають в себе:
Аналізи загальноклінічного характеру. До таких відносять дослідження калу, аналіз крові на предмет ознаки анемії і підвищений рівень еозинофілів. Також можуть застосовуватися аналізи на наявність слідів розвитку аскарид в сечі пацієнта.
- Специфічні: ПЛР калу і мокротиння.
- Серологічні дослідження. При проведенні цього методу діагностики кров розглядається з метою визначити вироблення антитіл, які продукуються в сироватці для надання природного опору організму гельмінтозів.
- Методи додаткового напрямку. Використовуються для виявлення паразитів під час ранньої стадії перебігу інвазії. Серед них виділяють КТ, рентгеноскопію, ендоскопію та УЗД.
Підготовка до здачі аналізу
Для того, щоб досліджувати кров на наявність аскарид, у дорослих беруть венозну кров, а у дітей — капілярну. Аналіз на аскаридоз здійснюється натщесерце. Рекомендується не вживати їжу протягом 12 годин до моменту здачі. Також фахівці радять обмежити прийом лікарських препаратів, припинивши лікування за 2 дні до аналізу. Якщо курс лікування не можна перервати, обов’язковим заходом є повідомлення про це лаборанта. Також до рекомендацій лікарів відноситься відмова від куріння і вживання спиртного за добу до того, як дослідженням крові займуться фахівці.
Як проводиться дослідження, аналізу норми
Найбільш ефективним дослідженням крові людини є ІФА – імуноферментний аналіз. При його проведенні кров аналізується з точки зору вироблення антитіл, незважаючи на деяку особливість в процесі продукування антитіл організмом дорослої людини.
Імунна система людського організму генерує особливі антитіла у відповідь на те, що аскариди виробляють антигени. З допомогою цих антитіл організм намагається побороти токсична дія гельмінтів. Для того щоб визначити стадію розвитку глистової інвазії і час зараження аскаридой, аналіз крові на аскариди проводиться для того, щоб встановити наявність і концентрацію даних антитіл, і визначити їх тип.
96-лунковий мікропланшет, використовуваний для ІФА
Спеціалістами виділено різні типи імуноглобулінів, виділених при глистяній інвазії. Є загальні типи, маркіруються як D і Е, а також є особливі типи, що виникають на тій чи іншій стадії розвитку популяції глистів в організмі. Їх маркують G, M, A Достовірно визначити час зараження паразитами допомагає наявність того чи іншого антитіла. Імуноглобулін M з’являється в організмі вже на п’ятий день інфікування, в той час як антитіло G виробляється в період 3-6 тижнів з моменту зараження.
Розшифровка аналізу в кожній лабораторії може дещо відрізнятися одна від одної. Це залежить від того, яке обладнання встановлено в лабораторії, наскільки якісні реагенти використовуються, а також, яка саме проба використовується. З цієї причини фахівці обов’язково записують свої норми на аркуші з результатом аналізу.
Дослідженням крові на аскаридоз передбачені три можливі варіації результатів, а саме:
- Позитивний. Такий висновок є підтвердженням розвитку в організмі пацієнта паразитів. Однак варто брати до уваги той факт, що в разі нещодавно закінчилася інвазії антитіла продовжують вироблятися ще якийсь час.
- Сумнівний. В цьому випадку значення дуже близькі до критичної нормі. При сумнівному результаті призначається проведення повторного дослідження. Якщо результат повториться, його вважають як негативний.
- Негативний. Спростовує факт наявності аскарид в організмі пацієнта. Під час ранньої стадії розвитку аскаридозу може бути помилковим.
При розвитку аскаридозу в організмі людини аналіз крові показує, у скільки разів збільшилася кількість імуноглобулінів щодо їх норми знаходження в сироватці крові. Для антитіл IgD та IgE нормальна кількість становить<0,15 г/л і <0,38 мг/л відповідно.
Розшифровка проведеного аналізу проводиться також з урахуванням норм для інших антитіл, що маркуються типами A, G, М, Для цих імуноглобулінів норми наявності в сироватці крові наступні: 0,9-4,5 г/л для типу А, 5,65-17,65 г/л для G і 0,6-3,50 г/л для типу М.
Відомі випадки, коли в якості титру для антитіла типу G застосовується показник 1/100. Іноді цей показник можна вважати рекомендованих фахівцями.
У чому аналіз калу поступається дослідження крові
Аналіз калових мас допомагає лаборантам визначити наявність яєць паразита. Однак він не завжди ефективний, оскільки процеси розмноження аскарид можуть бути порушені. Це може бути в тих випадках, коли популяція глистів складається з особин однієї статі або ж всі особини є старими або статевонезрілі. Висока надійність аналізу калу забезпечена лише у разі хронічного характеру інвазії гельмінтами. Аналіз калових мас може бути ефективним у разі проведення ПЛР, оскільки це дослідження показує наявність в калі слідів ДНК, а не яєць аскарид.
Серологічний аналіз крові на предмет аскаридозу володіє цілим рядом переваг у порівнянні з аналізом калу, а саме:
- можливість здійснити діагностику на ранніх стадіях інвазії;
- високий показник надійності проведеного аналізу (90%);
- висока швидкість отримання результатів аналізу;
- інформативність результату, дає можливість внести корективи в здійснюване лікування.
Рентгенологічна діагностика аскаридозу
Рентген застосовується для того, щоб діагностувати глистові інвазії аскаридами на ранніх стадіях розвитку паразитів, а також під час протікання кишкової стадії аскаридозу. На ранніх стадіях знімок легенів може показати інфільтрати, пов’язані з міграцією личинок глистів разом з кров’ю і лімфою.
Імовірність помилки при проведенні аналізу крові
Природно, кожної людини турбує, з якою ймовірністю результат зданого аналізу може виявитися помилковим. У разі дослідження крові пацієнта на предмет аскаридозу похибка становить не більше 10% при гострій стадії розвитку захворювання. Точність визначення імуноглобулінів певного типу становить 94%. Повторній перевірці підлягають сумнівні результати аналізу.
Повторний аналіз, проведений через місяць після первинного, аналізується в динаміці. У цьому випадку фахівці порівнюють кількість імуноглобулінів в обох аналізах і виносять позитивний або негативний результат.
Профілактичні заходи
До профілактичних заходів належать:
- масове визначення потенційних носіїв. Найчастіше проводиться в дитячих садах і школах;
- дотримання особистої гігієни;
- обробка меблів і підлоги засобами для дезінфекції;
- прийом препаратів з антипаразитним впливом.
Висновок
Глистова інвазія несе в собі безліч неприємних проявів і наслідків. Однак важливо пам’ятати, що своєчасне звернення до лікаря, якісна діагностика і ефективне лікування допоможе вам позбутися неприємного захворювання. А дотримання профілактичних заходів і рекомендацій допоможе уникнути повторного зараження паразитами.
