Які аналізи крові здаються для виявлення глистів?
Інфікування гельмінтами – часте захворювання серед дітей і дорослих. Традиційний зішкріб і копрограму використовують для діагностики малої кількості глистових інвазій. Більш детальну і точну картину інфікування організму черв’яками можна побачити за результатами дослідження крові.
Імуноферментний вид діагностики
Аналіз крові на глисти – сучасний спосіб діагностики, точність якого складає 95 %. ІФА використовують для виявлення інфекційних, автоімунних, гематологічних змін в організмі, наявність паразитів. Суть імуноферментного методу – визначення специфічних антитіл до різних видів глистів. Найбільш ефективна ІФА діагностика для виявлення аскарид, трихинелла, лямблій, печінкових трематод, гистолитических амеб.
ІФА дозволяє визначити кількість антитіл, вид глистів, ступінь і давність зараження.
При інфікуванні глистами в організмі починають інтенсивно вироблятися імуноглобуліни – особливий вид антитіл IgM. Аналіз на глисти показує наявність ранніх антитіл максимум протягом року після зараження гельмінтами. Через 12 місяців вони зникають і ніколи більше не з’являються. Замість IgM виникають антитіла IgG, які залишаються в крові людини на все життя.
Що показує результат:
- високий рівень IgG – глистова інвазія носить хронічний характер;
- виявлення антитіл IgM – захворювання знаходиться в гострій стадії;
- високий рівень антитіл обох видів – загострення хронічної патології.
Результати можна дізнатися через 2-5 днів. Негативний – титр менше 1:100 – свідчить про відсутність антитіл до глистам, людина не інфікована. При титрі 1:100 призначають медикаментозне лікування відповідно до виду глистів, ступенем зараження. Якщо значення прикордонні, необхідна повторна здача через 14 днів.
Достоїнства і недоліки діагностики ІФА
Імуноферментний аналіз можна здати практично в будь-якій приватній чи державній лабораторії, коштує такий аналіз на наявність глистів недорого. ІФА дозволяє діагностувати зараження на ранній стадії, відстежувати динаміку розвитку інфекційного процесу в організмі, ефективність терапії.
Недоліки методу – іноді можливі хибнопозитивні і псевдонегативні результати аналізу крові. Ревматоїдний фактор і деякі хронічні захворювання спотворюють показники діагностики.
Які ще аналізи виявляють глисти?
При підозрі на зараження глистами дитини або дорослого, необхідно пройти всебічне обстеження, здати в лабораторію всі необхідні біоматеріали.
Крім імуноферментного аналізу крові використовують такі види діагностики для визначення зараження організму глистами:
- аналіз калу на яйця глистів і дисбактеріоз;
- зішкріб;
- загальний аналіз крові;
- ЦВК;
- біохімічні та серологічні дослідження.
1. Копрограму і зішкріб потрібно здати тричі, з інтервалом в 5-7 днів. Результати залежать від кваліфікації лаборанта, мають велику похибку. Цей вид діагностики необхідний при вступі дитини в садок, школу, для отримання довідки в басейн.
2. Дослідження на дисбактеріоз показує зміни в кишковій флорі, які характерні при зараження паразитами.
3. Клінічний аналіз проводять для виявлення продуктів життєдіяльності паразитів в організмі – при зараження гельмінтами у формулі крові відбуваються певні зміни.
4. При глистових інвазіях знижуються показники гемоглобіну, зростає кількість еозинофілів, підвищується ШОЕ до 15-20 мм/год. Про інфікування може свідчити високий вміст лейкоцитів.
5. Низький рівень гемоглобіну завжди діагностують при зараженні глистами, особливо у дітей. Велика частина паразитів – гемофаги, вони повністю поглинають вітамін B12 в організмі.
Підвищений рівень еозинофілів може бути викликаний не тільки глистами, але і алергією. Максимально допустиме значення у дорослих – 5 %. У дітей до 2 років норма – 1-7 %.
6. Біохімічне дослідження крові спрямоване на оцінку рівня активності АСТ (один з показників білкового обміну в організмі), АЛТ (маркерні ферменти для печінки). При наявності черв’яків підвищується рівень білірубіну та лужної фосфатази.
Мінімальні значення рівня гемоглобіну:
| Категорія, вік | Показники (г/л) |
| Чоловіки | 132 |
| Жінки | 115 |
| Діти 1-6 років | 110 |
| Діти 7-12 років | 110 |
| Діти 13-15 років | 115 |
Серологічні дослідження крові та харкотиння на наявність глистів проводять для визначення ефективності протипаразитарної терапії, виявлення рецидиву хвороби після одужання.
При запущених стадіях глистової інвазії необхідно зробити ЦВК діагностику. Метод визначення циркулюючих иммунокомплексов – один з найбільш складних і дорогих видів противопаразитарного дослідження. Позитивний результат дозволяє точно підібрати відповідну терапію для лікування складних глистових інвазій.
Особливості, правила здачі
Щоб результати діагностики були достовірними, необхідно правильно здати аналізи.
1. Загальний аналіз крові беруть з подушечки безіменного пальця. Деякі лікарі рекомендують робити його натщесерце, але здати її можна в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Для процедури використовують одноразовий скарифікатор, для дитини краще придбати ланцет.
2. ІФА, серологічне та біохімічне дослідження вимагає попередньої підготовки. Для аналізу беруть пробу крові з вени, здати його можна тільки на голодний шлунок. За 2 дні необхідно виключити з раціону всю жирну, гостру, солону їжу, відмовитися від куріння. Останній прийом їжі повинен бути за 8-10 годин, решту часу дозволяється вживати газовану воду в малих кількостях.
3. Лікарські препарати можуть спотворити результати ІФА крові, тому проходити обстеження можна через 10-14 днів після закінчення медикаментозної терапії. Негативно відіб’ється на значеннях прийом алкогольних напоїв і наркотичних засобів.
4. Для копрограми на предмет виявлення яєць глистів потрібні ранкові калові маси. Для дослідження краще брати останню порцію матеріалу. Зберігати кал потрібно в герметично закритій, стерильній ємності. Перед процесом дефекації необхідно підмитися.
Глисти у дітей і дорослих можуть з’явитися через недотримання правил гігієни, вживання брудної води, погано вимитих овочів та фруктів. Джерелом зараження можуть бути бродячі тварини, брудний пісок, не прожарені риба і м’ясо. При найменших підозрах на інфікування паразитами необхідно пройти повне обстеження, здати аналіз крові і калу.
