Бактеріальний вагіноз: лікування та причини виникнення
Головна функція жіночого організму − дітородна, тому природою багато продумано для захисту найважливіших органів. Через піхву матку можуть проникати не тільки інфекції із зовнішнього світу, але і мікроби, в незначних кількостях зазвичай знаходяться в піхву. При порушенні мікрофлори кількість лактобактерій знижується, і створюються умови для розвитку умовно-патогенних мікроорганізмів. Це явище відоме в медицині як бактеріальний вагіноз. Нерідко цю хворобу також називають гарднареллезом, дисбіозом або дисбактеріозом піхви. По МКБ-10 цієї патології зарахований код № 89.8
У нормі піхву містить досить лактобактерій для створення кислого середовища. Молочна кислота не дозволяє збудників хвороб розмножуватися і формує природний імунітет. В яких випадках, навіщо і як лікувати дисбактеріоз піхви, допоможе розібратися ця стаття.
Ознаки наявності патогенної флори
Часто жінки і не підозрюють у себе наявність яких-небудь захворювань у сечостатевій сфері, особливо якщо вони, як бактеріальний вагіноз, не проявляються у вигляді симптомів. Виявити хворобу можна в гострій фазі, однак якщо не вжити заходів, симптоми можуть самі згаснути, що не говорить про вилікування. Які ж ознаки повинні насторожити жінку і направити її до гінеколога?
- Часте сечовипускання з ріжучими болями, як при циститі.
- Запалення в області зовнішніх статевих органів, що супроводжується свербежем, печінням та іншими дискомфортними відчуттями, які посилюються після статевого акту.
- Рясні виділення, що володіють запахом зіпсованої (тухлої) риби. Колір і консистенція залежать від переважаючих бактерій.
У народжували жінок і жінок у віці симптоматика, як правило, більш виражена. У дівчат та підлітків навіть в період загострення недуга може залишатися непоміченим.
Ознаки бактеріального вагінозу можна сплутати з проявом молочниці, яка теж супроводжується печінням і виділеннями, або з неспецифічним бактеріальним вагинитом з-за схожих хворобливих симптомів. Однак це різні захворювання, і лікування вони вимагають різного. Самодіагностикою і самолікуванням в домашніх умовах займатися не можна. Бактеріальний вагініт, він же кольпіт, виникає на тлі зниження імунітету і може стати причиною безпліддя. Як лікувати бактеріальний вагініт, зможе визначити тільки лікар після ретельного обстеження та здачі аналізів.
Причини бактеріального вагінозу
Багато жінок соромляться звертатися в медустанову з такої інтимної проблемою. Але вже давно встановлено, що бактеріальний вагіноз − це зовсім не наслідок сексуальної розбещеності.
Ризик зіткнутися з дисбактеріозом статевої сфери існує у будь-якої жінки незалежно від віку та способу життя, в тому числі і у маленької дівчинки.
- Попадання в піхву шкідливих бактерій ззовні, наприклад, з анального отвору. Це можуть бути кишкові палички, клебсієли, протей та інші складові кишкової флори.
- Прийом антибіотиків.
- Слабкий імунітет. При застуді баквагиноз помітно загострюється.
- Все, що послаблює захисні сили організму: стреси, вагітність, переохолодження, зміна клімату.
- Все, що змінює гормональний фон: вагітність, клімакс, аборти, прийом гормональних препаратів.
- Спринцювання. Спрямоване на позбавлення від хвороботворних організмів, воно вимиває і рідну мікрофлору.
- Недотримання правил гігієни, особливо при місячних.
- Носіння синтетичного або тісної білизни, що заважає надходженню кисню.
- Внутрішньоматкові спіралі і засоби контрацепції, містять ноноксинол (свічки, презервативи).
- Гігієнічні прокладки і тампони, подразнюють слизову.
- Новий статевий партнер. Він може не мати статевих захворювань, але його флора здатна пригнічувати жіночу мікрофлору. До постійному партнерові, як правило, імунітет вже сформований. Бактеріальний вагіноз − це не ІПСШ, тому заразитися від чоловіка їм неможливо. Статевим шляхом хвороба не передається.
- Венеричні захворювання, навіть якщо був проведений курс лікування(зниження імунітету після прийому антибіотиків).
Також баквагиноз нерідко виникає на тлі хвороб шийки матки (серед яких ендометріоз, ендоцервіцит, лейкоплакія) або статевих інфекцій. Ігноруючи дискомфортні відчуття в надії, що «саме пройде», можна не виявити вчасно небезпечну хворобу.
Збудники бактеріального вагінозу:
- гарднарелла (Gardnerella vaginalis);
- мобилункус (Mobiluncus spp.);
- бактероїди (Bacteroides spp.):
- пептококи.
У більшості випадків при баквагинозе виявляється мікст-інфекція з перевагою анаеробної флори на тлі значного зниження рівня вагінальних лактобактерій. Найбільше значення в гінекології має збільшення концентрації Gardnerella vaginalis. Нерідко хвороба протікає на тлі кандидозного кольпіту, неспецифічного вагініту та іншої урогенітальної патології.
Ускладнення при бактеріальному вагінозі
Крім того, що сам по собі дисбактеріоз піхви затьмарює існування, він може стати причиною інших проблем. Особливо він небезпечний під час вагітності. Але існують дві ситуації:
- Вагітність призвела до сплеску активності патогенних бактерій, адже це найпотужніша гормональний струс для організму. У такому разі небезпеки практично немає. В одних випадках призначається лікування, в інших обходиться без нього, особливо якщо немає клінічних проявів інфекції. У більшості випадків після пологів симптоми бактеріального вагінозу зникають.
- Поява захворювання відзначалося до вагітності. Мікрофлора піхви вже колись була пригнічена, і якщо не проводилося результативного лікування, при вагітності в умовах зниженого імунітету патологічний процес здатний привести до запалення та інфікування плоду. Результатом можуть стати передчасні пологи, порушення у розвитку плоду, гіпоксія та інші негативні наслідки для матері та дитини.
У поєднанні з іншими інфекціями баквагиноз може стати перешкодою для зачаття дитини.
Діагностика бактеріального вагінозу
Будь-які тривожні симптоми повинні стати приводом для відвідування лікаря. Не варто вважати свербіж і погано пахнуть виділення нормою. Фахівець після подібних скарг або взяття мазка з характерним запахом обов’язково направляє на:
- ПЛР-діагностику. Це метод визначає наявність патогенних мікроорганізмів, але не є вирішальним, оскільки багато хто з них, в основному гарднерелла, присутній практично у всіх жінок у невеликих кількостях.
- Амниотест, що дозволяє з допомогою хімічних реакцій посилити запах виділень.
- Бактеріологічний посів. Цей метод визначає збудника і його кількість, а також чутливість до антибіотиків.
- Оглядовий мазок. Дозволяє діагностувати запалення і виявити «ключові клітини» – ознака гарднареллеза.
- Мазок на онкоцитологію. Проводиться всім жінкам щорічно. Цитограма дозволяє виявити патологію шийки матки на ранній стадії.
При плануванні вагітності важливо здати аналізи на приховані інфекції, навіть якщо нічого не турбує. Лікуючий лікар повинен визначити, патогенних (венеричні) або умовно-патогенним мікроорганізмом викликаний недугу, адже в першому випадку необхідно пролікувати себе і партнера, а в другому лікування партнера не потрібно (баквагиноз не заразний).
Лікування
Схема лікування залежить від основного збудника хвороби. Їх прийнято ділити на три групи:
| Групи | Особливості | Найбільш поширені |
| Умовно-патогенні | Присутні практично у всіх жінок, у невеликих кількостях не наносять шкоди | Гарднерелла, уреаплазма, мікоплазма хоминис |
| Патогенні | З’являються в результаті зараження венеричними хворобами | Гонококи, хламідії, трихомонада, мікоплазма гениталиум |
| Сапрофіти | Потрапляють у піхву з кишечника | Кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, клебсієли, протей |
Принцип лікування полягає в нормалізації мікрофлори піхви. Якщо причиною порушення є лише умовно-патогенні бактерії, труднощів не повинно виникнути. Лікар призначає препарати, до яких чутливі ці мікроорганізми, основою їх є метронідазол, тернидазол, орнідазол. Дівчаткам, як правило, призначаються таблетки, а жінкам вагінальні свічки і мазі. В результаті використання зазначених коштів позитивний ефект відзначається вже через тиждень використання.
-
При скаргах на надмірне печіння або нестерпний біль у піхву додатково можуть бути рекомендовані місцеві знеболюючі засоби.
Далі слід відновити місцевий імунітет і здорову мікрофлору. Популярністю користується засіб Фемилекс, основна речовина в складі якого − молочна кислота. Біфідобактерії, еубіотики і пробіотики природним чином заселяють в піхву родинні піхвової флори лактобактерії, вітаміни допомагають підвищити загальний імунітет.
Інші засоби для відновлення нормальної мікрофлори піхви:
- Вагилак;
- Лактагель;
- Біфіформ;
- Ациклакт;
- Лактонорм;
- Лактобактерин;
- Лактожиналь;
- Біфідумбактерин.
Відновлення мікрофлори – обов’язковий етап комплексного лікування бактеріального вагінозу. Дефіцит молочнокислих бактерій загрожує рецидивом хвороби і розвитком ускладнень. Заповнити нестачу лактобактерій і відтворити кислу середу в піхву можна за допомогою зазначених вище засобів.
Для зміцнення захисних сил організму також призначають імуномодулятори (Віферон і ін). Дозування і тривалість курсу терапії визначаються лікарем. При необхідності заміни препарату або заміни його на більш дешевий аналог також потрібно звернутися до лікаря.
В медицині в даний момент немає однозначної думки щодо лікування бактеріального вагінозу у прихованій формі. Багато фахівців вважають, що наявність у мазку умовно-патогенної флори не є хворобою і ніякого лікування не вимагає. Інші ж прирівнюють уреаплазму, мікоплазму та гарднереллу до збудників венеричних захворювань. В яких випадках жінці слід перестрахуватися і порадитися з різними лікарями, перш ніж лікувати баквагиноз?
- в період загострення та при наявності симптомів хвороби;
- до або під час вагітності, навіть якщо немає ніякого дискомфорту.
Компетентний фахівець повинен не тільки розповісти про те, як лікувати бактеріальний вагіноз, але і про обов’язкових умов одужання. В цей період необхідно:
- утриматися від статевих контактів;
- відмовитися від алкоголю, особливо при прийомі ліки у формі таблеток;
- дотримуватися дієти (відмовитися від гострої, смаженої, пряної їжі);
- користуватися засобами для інтимної гігієни;
- підтримувати чистоту статевих органів.
Народні засоби
Вагінальний свербіж та інші симптоми непогано знімаються з допомогою ванночок і спринцювань з різних відварів. В різних пропорціях змішуються кора дуба, ромашка, ягода ялівцю, вівсяна солома і листя волоського горіха, календули, алое та інші лікарські рослини. Але займатися таким лікуванням можна тільки після відвідин фахівця для виключення небезпечних збудників захворювань.
Профілактика баквагиноза
Дотримуючись правил, можна практично звести до нуля ризик виникнення захворювання:- Стежити за гігієною: у дні менструацій підмиватися кілька разів в день чистою водою, міняти прокладки і тампони кожні 3 – 4 години.
- Уникати потрапляння кишкових бактерій в піхву.
- Не захоплюватися спринцюваннями, при появі неприємного запаху, потрібно звертатися до лікаря, а не намагатися його прибрати, тим самим знищуючи мікрофлору.
- Не зловживати антибіотиками та протигрибковими засобами.
- Уникати незахищених статевих контактів з новими партнерами.
- Регулярно спостерігатися у гінеколога, при перших ознаках захворювання відвідувати лікаря.
- Віддавати перевагу вільному бавовняному білизні.
- Дотримуватися принципів правильного харчування: більше молочних і рослинних продуктів, менше копченого і солоного.
У деяких випадках для профілактики гінеколог може прописати препарат, що містить молочну кислоту. Це більшою мірою відноситься до жінок в групі ризику: після тривалого гормонального лікування, при клімаксі і т. д.
Появи ознак бактеріального вагінозу не слід лякатися, але й ігнорувати їх небезпечно. Позапланове відвідування гінеколога прояснить природу захворювання, яке доставляє багато проблем, але досить легко усувається.