Пухлина щитовидної залози

Пухлина щитовидної залози: причини виникнення, симптоми, методи діагностики та лікування

Від утворення пухлини в щитовидній залозі не застрахований ніхто. Виявити справжню причину формування злоякісних та доброякісних утворень досить складно.

Успіх лікування повністю залежить від основних факторів – своєчасна діагностика та правильно обрана методика терапії.

При прояві перших симптомів зволікати не можна, перше, що слід зробити – звернутися в діагностичний центр і пройти обстеження, за результатами якого потім необхідно відправиться до фахівця-онколога.

Класифікація пухлин

Пухлина доброякісного характеру називають аденомою. Вона має чіткі межі овалу або кола.

Формування росте досить повільно, але при відсутності своєчасного лікування може досягти значних розмірів і чинити тиск на поруч розташовані органи.

У цьому випадку фахівці часто рекомендують вдатися до операції, так як ризик її переродження в злоякісну формування зростає в кілька разів.

Серед ряду злоякісних утворень в щитоподібній залозі виділяють:

  1. папілярні;
  2. фолікулярні;
  3. медуллярные;
  4. анапластические;
  5. лімфоми;
  6. аденокарценоми;
  7. саркоми.

Папілярна карцинома формується з тироцитов клітин, що синтезують гормони. Виступи на поверхні шиї проглядаються і добре пальпуються.

За умови своєчасної діагностики пацієнт отримує сприятливий прогноз на повноцінне одужання.

Фолікулярну пухлина щитовидної залози частіше діагностують у пацієнтів мають контакт з радіацією.

По мірі розвитку клітини пухлини перероджуються в атипові. Лікування слід починати негайно, результат патології в більшості випадків несприятливий.

При медуллярному раку щитовидки формування утворюється в клітинах, що виробляють кальцитонін. Важливо приступити до лікування до переходу метостаз на інші органи.

У разі якщо метостазы вразили інші органи, шанси на одужання критично малі (не більше 20% пацієнтів одужують).

Анапластичний рак щитовидки характеризують як важку патологію, часто з несприятливим результатом. Цю форму захворювання діагностую переважно у літніх людей.

Аденокарценома щитовидної залози часто проявляється у молодих жінок у віці до 45 років.

Принципи її формування дещо відрізняються від інших видів пухлин – аденокарценома складається з декількох утворень відрізняються одна від одної не тільки розмірами, але і будовою.

За темою:  Щитовидна залоза розміри норми у жінок

Освіти ростуть досить повільно, при своєчасній діагностиці добре піддаються консервативній терапії.

Лімфома являє собою формування, що виникає на тлі аутоімунного тиреоїдиту, який стає причиною трансформації лімфоцитів. Патологію часто діагностують у жінок зрілого віку.

Саркома формується клітинами сполучних тканин. Діагностується вкрай рідко не більше 3% випадків із загального ряду патологій злоякісного характеру.

Лікування у всіх випадках кардинально відрізняється. Основне завдання пацієнта – своєчасно звернутися до фахівця і пройти курс лікування.

Для виявлення передумов до виникнення пухлин щитовидної залози необхідно щорічно відвідувати ендокринолога.

Основні причини

Причини прояву раку щитовидної залози остаточно не вивчені.

Медики стверджують, що деякі люди мають підвищену схильність до виникнення патології, до них відносять наступні категорії:

  • постійний контакт з радіаційним опроміненням;
  • недолік споживання йоду в їжу;
  • спадкові патології (синдром Гарднера, поліпоз, захворювання Каудена);
  • зловживання курінням і алкоголем;
  • гормональні порушення в організмі людини;
  • особи, що перенесли променеве опромінення в районі голови і шиї.

Важливо! Пухлина щитовидної залози часто розвивається у пацієнтів із вузловим зобом.

Характерні для патології симптоми проявляються на пізніх стадіях розвитку більшості формувань, саме тому вкрай важливо щорічно проходити профілактичне обстеження.

Симптоматика

На початковому етапі розвитку, виявити патологію досить важко. Характерні симптоми часто відсутні.

У разі, якщо злоякісне утворення виразилося з зобу, слід звернути увагу на різке збільшення щитовидної залози в розмірах або утворення щільного формування на її окремій ділянці.

Важливо! Болючість при пальпації на початкових етапах розвитку пухлини відсутня, тому зв’язати відсутність болю та наявність патології неможливо.

При виявленні пухлини щитовидної залози не варто піддаватися паніці. Тільки в 5% випадків вона має злоякісний характер.

Варто відзначити, що доброякісні утворення більш м’які і еластичні на дотик, в той час як ракові пухлини є більш щільними.

За темою:  Вузли в щитовидній залозі при нормальних гормонах: що це таке?

Капілярна карцинома також може бути м’якою і еластичною, до того ж злоякісні утворення мають особливість маскуватися під дифузні вузли.

Не слід займатися самодіагностикою, тільки лікар зможе точно поставити діагноз і призначити лікування, яке внаслідок стане запорукою успішного одужання.

На більш пізніх етапах розвитку пухлини симптоми починають проявлятися більш виражено, і пацієнт не може не помічати їх присутності:

  • лімфовузли помітно збільшуються в розмірах;
  • пацієнт відчуває труднощі при ковтанні;
  • ускладнюється процес дихання;
  • голос стає хрипким;
  • під час дихання чується дзвінкий свист.

У запущених випадках набухають вени в районі шиї. На даному етапі зволікати не можна.

Необхідно звернутися до ендокринолога і пройти повноцінне обстеження. Основним методом виявлення патології є біопсія, вона інформативна в 95% випадків.

Діагностика патології

На початкових стадіях розвитку формування симптоми розвитку раку можна сплутати з проявами інфекційного захворювання.

Пов’язано це з тим, що в результаті проникнення інфекції в організм людини лімфатичні вузли часто змінюють свої розміри і це призводить до прояву неприємних відчуттів.

Для своєчасного виявлення онкологічного процесу потрібно:

  • відвідати отоларинголога, ендокринолога;
  • при наявності серйозних підозр відправитися на огляд до онколога;
  • пройти УЗД щитовидної залози;
  • нерідко використовують метод ізотропного сканування;
  • тонкоголкова біопсія проводиться за показаннями онколога.

За умови своєчасного звернення до фахівців пухлина щитовидної залози може бути діагностована на ранніх стадіях.

Важливо! Своєчасно виявити зміни в будові органу допоможе самообстеження. Людина повинна самостійно перевіряти щитовидну залозу на наявність ущільнень. При наявності яких-небудь підозр слід вирушати на прийом до фахівця.

Особливістю розвитку пухлин є те, що на ранніх стадіях цей процес протікає безсимптомно. В цьому і полягають основні труднощі своєчасного діагностування.

Лікування пухлини щитовидної залози

Вибір методики терапії багато в чому залежить від типу захворювання та характеру його перебігу.

За темою:  Збільшення щитовидної залози симптоми і лікування

Оперативне втручання являє собою один з найпоширеніших методів усунення захворювання. Втручання не проводять тільки при діагностуванні анапластичного освіти.

Часто виробляють вирізання одній з часток щитоподібної залози. Твір подібної маніпуляції можливо, у разі якщо розміри освіти невеликі і не виходять за межі самого органу.

Дана методика – щадна. У разі успішного твори лобектомії у пацієнта залишається друга частка залози, яка може успішно здійснювати необхідну кількість гормонів.

Операцію з видалення всього органу виробляють рідше, але в деяких випадках тільки тиреоэктомия може повернути пацієнта до нормального життя.

Слід враховувати. що після видалення всього органу пацієнту доведеться вживати синтетичні гормони щитовидної залози для підтримки життєдіяльності організму.

Терапія радіоактивним йодом часто застосовується після проведення операції для руйнування залишкових тканин і метостазов.

Йод 131 при проникненні в організм накопичується в тканинах залози і руйнує атипові тканини формувань.

При анапластической формі пухлини призначають метод променевої терапії. Необхідно вплив безпосередньо на саме формування.

Тривалість курсу терапії 3-4 тижні. Прогноз на одужання при своєчасно розпочатої терапії максимально сприятливий.

Важливо пам’ятати про те, що пухлина щитовидної залози, в незалежності від характеру освіти потрібно лікувати на початкових етапах формування.

Виявити патологію на ранніх стадіях досить не просто. У цьому випадку багато залежить від уважного ставлення пацієнта до власного здоров’я.

Не слід нехтувати профілактичними оглядами, часто саме вони дозволяють вчасно виявити хворобу і почати лікування.