Що таке глюкагон, які функції гормону, список препаратів

Поліпептидний гормон глюкагон виробляється більшою мірою α-клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози, дванадцятипалої кишки. Але також може секретироваться в невеликій кількості бронхами і нирками. Поліпептид є антагоністом інсуліну, що відповідає за метаболічні процеси, підвищує рівень глюкози в крові.

Основні функції глюкагону

Що таке глюкагон, яка його функція в організмі людини? Гормон бере участь у ліпідному і вуглеводному обміні в периферичних тканинах, вивільняє резерви глюкози в печінці, забезпечує утилізацію інсуліну, підвищує вміст кальцію всередині клітин, затримує виведення натрію. Завдяки цьому нормалізується робота серцево-судинної, видільної і нервової системи.

Вироблення поліпептиду відбувається при зниженні рівня глюкози в крові. А пригнічується секреція глюкагону соматостатин, кетоновими тілами, глюкозу, амінокислоти і жирні кислоти, які надходять в організм разом з їжею.

Механізм дії глюкагону полягає в створенні зв’язків з рецепторами клітин-мішеней, так як самостійно проникати через клітинну мембрану гормон не може, активізується «посередник» ЦАМФ. Відбувається процес фосфорилювання з вивільненням особливого ферменту, який розщеплює глікоген до глюкози. Одночасно інактивується гликогенсинтетаза.

У дію інсуліну протилежне, тому при нормальній роботі організму його зміст перевищує рівень глюкагону, і не відбувається різкого підвищення глюкози в крові. ЦАМФ викликає фосфорилювання ще одного ферменту – фруктозо-2,6-дифосфату, який регулює баланс між концентрацією глюкагону та інсуліну.

Поліпептидний гормон діє не тільки на печінку, а й на інші тканини організму. В клітинах жирової прошарку він активує ліполіз, в серцевому м’язі покращує скоротливу здатність, розслаблює гладку мускулатуру кишечника. Ще один тип рецепторів глюкагону утворює зв’язок з посередниками ДАГ, ИФЗ і збільшує внутрішньоклітинний вміст кальцію.

Норма вмісту глюкагону в крові

У здорової людини нормальний вміст глюкагону в плазмі крові становить 60-200 пг/мл Значне підвищення цих показників є ознакою глюкагономи – пухлини α-клітин підшлункової залози. У більшості пацієнтів з високими значеннями поліпептиду порушується толерантність до глюкози, розвивається цукровий діабет 1 типу.

А також причиною підвищення глюкагону може бути:

• хронічна ниркова недостатність;
• акромегалія;
• цироз печінки;
• синдром Кушинга;
• важка форма панкреатиту;
• наслідки хірургічного втручання.

При цукровому діабеті високий рівень глюкагону спостерігається на тлі дефіциту інсуліну. Це призводить до гіперглікемії, порушення метаболічних процесів.

Зниження нормальних показників діагностується при муковісцидозі, хронічному панкреатиті, пухлинах, гострому запальному процесі в α-клітинах, дефіцит запасів глікогену в печінці, після проведення панкреатектомії.

Використання глюкагону для лікування

Медичний тип глюкагону – це гормон, взятий з бичачої або свинячий підшлункової залози методом генної інженерії. Будова людського поліпептиду абсолютно ідентично амінокислотної послідовності глюкагону у цих тварин. Аналогом Глюкагону є препарат ГлюкаГен 1 мл ГипоКит.

Препарат Глюкагон призначається при розвитку гіпоглікемічної коми у хворих на цукровий діабет, якщо немає можливості ввести внутрішньовенно глюкозу. При різкому зниженні рівня цукру в крові гормон вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно, полегшення настає протягом 10 хвилин, що виключає ризик ураження центральної нервової системи. Але підвищення глікемії може не відбутися, якщо резерву печінки недостатньо і глікоген відсутня. Побічною дією застосування глюкагону може бути нудота, блювання.

Ефективний гормон для лікування людей, що приймають β-адреноблокатори, у випадку медикаментозної інтоксикації. Глюкагон застосовується для зняття спазмів жовчновивідних проток, сфінктера Одді, при непрохідності стравоходу, інвагінації кишечника. В деяких випадках препарат призначають для лікування шокового стану у людей з психічними розладами.

Показання до призначення глюкагону

Показанням до застосування глюкагону є гіпоглікемія та гіпоглікемічна кома, діагностичні обстеження ШКТ. Препарат, що підвищує рівень глюкози в крові, може застосовуватися для лікування вагітних жінок. Активні речовини не здатні проникати через плацентарний бар’єр та не чинять негативного впливу на розвиток плоду.

Протипоказано призначення поліпептиду:

• індивідуальна непереносимість;
• підвищений рівень цукру в крові;
• грудне вигодовування;
• інсуліноми.

При феохромоцитомі відбувається посилений викид адреналіну і норадреналіну під впливом глюкагону, що може призвести до підвищення артеріального тиску.

Під час лікування необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові. Неефективна терапія у хворих, які тривалий час голодують, страждають нирковою недостатністю і при алкогольній гіпоглікемії.

Правила застосування

Інструкція по застосуванню вказує, що глюкагон підвищує рівень глюкози через 15-30 хвилин після внутрішньом’язового введення, його дія продовжується до 90 хвилин. Спазмолітичний ефект спостерігається відразу ж після внутрішньовенної ін’єкції і триває до півгодини, тривалість залежить від дози препарату.

Метаболізм глюкагону відбувається в нирках, м’язових тканинах, плазмі крові, печінці, де використовується резерв глікогену. Якщо виснажені запаси, то препарат не дає результату. Після проведення терапії необхідно заповнити дефіцит глікогену, для цього хворий повинен вживати вуглеводи.

Інструкція глюкагону попереджає про можливі побічні реакції під час лікування:

• нудота, блювання;
• тахікардія, артеріальна гіпотензія;
• шкірний свербіж, кропив’янка, еритема;
• бронхоспазм, анафілактичний шок;
• зневоднення, гиперкалемия.

Одночасний прийом Індометацину, Пропранололу з глюкагоном знижує ефективність гормонального препарату, може призвести до розвитку тахікардії і підвищення артеріального тиску.

Застосування глюкагону для діагностики

Ще однією функцією глюкагону є пригнічення шлунково-кишкової моторики при проведенні променевої діагностики. Речовина розслаблює гладкі м’язи шлунка і кишечника, що дозволяє виконати рентгенографічне дослідження з контрастуванням барієм, ретроградну идеографию, гістеросальпінгографію, МРТ. Введення гормону дозволяє диференціювати механічну і паренхиматозную жовтяницю.

При підозрі на феохромоцитому (пухлина, що виробляє адреналін або норадреналін) проводять діагностику глюкагоном. Поліпептид змушує посилено вироблятися катехоламіни, що підтверджує наявність злоякісної пухлини.