Гормони і любов

Як би ми не сперечалися про духовне походження любові, вчені вже давно прийшли до єдиної думки, що здатність закохуватися і любити це не що інше, як ланцюг хімічних реакцій на гормональному рівні.

А значить хороший стан і якісна робота гормональної системи людини безпосередньо впливає на нашу любов.

Фізіологію любові в двох словах можна описати так: коли до нас наближається осіб протилежної статі, первинна інформація від огранів почуттів передається в гіпоталамус. Тут знаходяться ділянки отчечающие за удвольствие і насолоду, контроль за емоціями, теплогеруляция і багато інших.

Обробивши отриману інформацію гіпоталамус з допомогою близько 30 гормонів-регуляторів впливає і управляє гіпофізом, який в свою чергу сигналізує периферійних ендокринних органів, які фактично керують в організмі усіма фізіологічними процесами.

Першим гормоном, що змушує нас загубити голову і закохатися, є фенілетиламін.

ФЕА безпосередньо впливає на здатність аналізувати і міркувати. Але дія цього гормону короткостроково, тільки щоб зацікавитися, прив’язатися, захопитися, але якщо об’єкт нашої закоханості не викликав інших почуттів, то перший спалах кохання проходить швидко.

Таким чином наш організм можна порівняти з величезною хімічною фабрикою.