Рентген при грудному вигодовуванні: чи можна мамі, що годує?

 

Рентгенографія – простий і ефективний метод діагностики захворювань і травм. Однак його не можна віднести до числа безпечних процедур. Іонізуюче випромінювання, використовуване для отримання зображення органів пацієнта, здатне завдати шкоди здоров’ю. З цієї причини рентгенографія призначається й виконується згідно з рекомендаціями, метою яких є зменшення ризику побічних ефектів від опромінення. У нормативних документах про рентгенологічних дослідженнях описано, коли знімок робити небажано, докладно розглянуто питання про обстеження вагітних. Однак рентген при грудному вигодовуванні (ГВ) – та ситуація, яка чітко не регламентується, а тому викликає багато питань.

Неоднозначно думка про проведення рентгенологічних досліджень годуючим мамам і серед лікарів-рентгенологів. Це ж стосується і підготовки до процедури: зцідити молоко безпосередньо перед дослідженням, не давати дитині груди протягом декількох годин після рентгена – не всі фахівці вважають описані дії доцільними. Спробуємо розібратися, чи небезпечний рентген при ГВ.

Шкідливий вплив іонізуючого випромінювання на материнське молоко не доведено. Рентген діє тільки на саму жінку. Впливати на дитину він може лише в тому випадку, якщо малюк ще не народився. Таким чином, обґрунтованих підстав вважати флюорографію шкідливою при ГВ немає. Однак, враховуючи стурбованість жінок з приводу безпеки згаданої процедури та відсутність чітких рекомендацій з цього питання у нормативних документах, проводити скринінгові рентгенологічні дослідження пацієнткам у період лактації не прийнято.

Рентген з профілактичною метою годуючій мамі – ситуація, що викликає суперечки серед пацієнтів і лікарів. Прояснити питання може тільки розробка офіційних рекомендацій. Однак поки цього не зроблено, більшість лікарів схиляються до небажаність проведення флюорографії «для галочки» під час грудного вигодовування.

Опромінення в цілях діагностики та лактація

Чи можна робити рентген при ГВ, якщо для дослідження є свідчення? Рентгенографія дозволяє діагностувати широкий коло патологічних станів. Однак, оскільки виконання знімка пов’язане з опроміненням пацієнта, лікар вдається до цього методу тільки в ситуації, коли шкода від невиконання діагностичної процедури призведе до більш небезпечним і тяжким наслідкам, чим саме дослідження. Принцип вибору меншого з зол виправдовує навіть призначення рентгена вагітним. Звичайно, обстеження цієї категорії пацієнток має свої особливості, а для зниження ризику опромінення плоду розроблені відповідні рекомендації.

Якщо захворювання представляє серйозну небезпеку для здоров’я і життя, рентгенологічне дослідження проводиться, зважаючи на протипоказання. У ситуації гострої необхідності навіть ранній термін вагітності, а тим більше годування груддю, не є перешкодою до повноцінного обстеження. Тому робити рентген зуба і будь-якої іншої частини тіла при ГВ, якщо до цього є свідчення, можна і потрібно.

Відмова від дослідження часто призводить до помилок в діагностиці та призначення лікування. Зрозуміло, що це погано позначається на здоров’ї жінки. Якщо, наприклад, стоматолог для виявлення зубний патології призначає рентген, нехтувати його рекомендацій не слід. Не виявлений вчасно запальний процес в порожнині рота може привести до ускладнень.

Як діє рентген на материнське молоко?

Існує думка, що годувати дитину грудьми відразу після виконання рентгенівського знімка не можна. Деякі лікарі рекомендують утриматися від годування протягом кількох годин. Перед дослідженням слід погодувати малюка, але молоко, накопичена під час і після діагностичної процедури, необхідно зцідити. До речі, впевненість у несприятливому впливі рентгенівських променів на молочні залози робить рентген зуба при грудному вигодовуванні більш безпечною процедурою, ніж, наприклад, флюорографія.

Однак не зовсім зрозуміло, на чому грунтуються ці переконання. Рентгенівські промені здатні накопичуватися в організмі. Їх вплив завершується одразу після закінчення дослідження. Також немає даних, що вказують на вплив опромінення на процес лактації. З цієї причини не всі лікарі вважають, що відмова від годування малюка грудним молоком протягом декількох годин після рентгена виправданий. Доктор Е. О. Комаровський, наприклад, прямо говорить про те, що немає необхідності зціджуватися до дослідження і переривати вигодовування після нього.

Окремо варто зупинитися на рентгені з контрастуванням. Барій, застосовуваний при дослідженні органів ШКТ, не може потрапити в кров. Це означає, що проникнення препарату в грудне молоко виключено. Однак не всі контрастні речовини безпечні при лактації. Наприклад, водорозчинні йодовмісні препарати вводяться безпосередньо в кровотік. І хоча основний обсяг засоби покидає організм з сечею, ймовірність проникнення невеликої частини в молоко виключити не можна. Тому, згідно інструкції по застосуванню зазначених речовин, жінка повинна утриматися від годування груддю протягом доби після дослідження.

Рентген не впливає на процес лактації, тому немає підстав вважати, що грудне молоко, піддане опромінення в ході діагностичної процедури, небезпечно для малюка.

Висновок

Матуся завжди переживає за свою дитину. Не варто дивуватися, що діагностична процедура, що супроводжується впливом іонізуючого випромінювання, викликає у неї занепокоєння. І навіть запевнення, що рентген ніяк не вплине на склад грудного молока і не зашкодить таким чином малюкові, часто не можуть переконати пацієнток у необґрунтованості їх страхів.

Проте слід розуміти, що гіпотетичний шкоду від рентгенівського опромінення завжди менше того, який виникає внаслідок ускладнень не діагностованою вчасно патології. Доктор Е. О. Комаровський, наприклад, не вважає, що вплив рентгена на грудне молоко може якимось чином відбитися на дитині. Не потрібно ризикувати своїм здоров’ям через нічим не підтверджених страхів. До профілактичних досліджень варто ставитися з обережністю, але діагностичного рентгену грудне вигодовування перешкоджати не повинно.