Діагностика гельмінтозів у людини: методи, правила, принципи

Фактори, що сприяють зараження гельмінтами

Глисти потрапляють в організм «господаря» кількома шляхами. Найчастіше із-за суб’єктивних факторів. Недбале ставлення до звичних з дитинства санітарно-гігієнічним нормам призводить до виникнення гельмінтозів у людини. Гельмінти проникають в організм у яйцеподібної форми, всередині перетворюються в личинки, і виростають до розмірів дорослих особин, здатних розмножуватися. Назвемо головні причини зараження глистами і сформуємо в три групи:

1. Недотримання санітарно-гігієнічних норм:

• людина не миє руки перед прийомом їжі і в процесі її приготування;
• вуличний бруд заноситься в будинок разом з нечистою взуттям;
• заражені глистами домашні улюбленці;
• зараження відбувається через вживання зараженої води.

2. Незадовільна обробка харчових продуктів:

• вживання немитих фруктів і овочів;
• неякісна термообробка сирого м’яса;
• високий відсоток зараження продуктів під час пікніків, походів, обідів на вулиці.

3. Проблеми імунітету:

• частіше заражаються паразитами діти і дорослі, які страждають хронічними формами хвороб;
• ослаблений імунітет після прийому медикаментів для лікування супутніх захворювань;
• літні люди.

4. Зараження через дихальні шляхи в результаті поглинання пилу.

Спочатку яйця глистів потрапляють в кишечник. Звідти після всмоктування в кров, їх личинки розносяться по іншим внутрішнім органам, заражаючи весь організм.

Види діагностики

Усвідомлюючи небезпеку появи паразитів всередині себе, люди задаються питанням: «Як діагностувати гельмінтоз?». Звертаємо увагу, що виявлення глистів здійснюється і безпосередньо хворим у домашніх умовах, і лікарем в лабораторії. Кожен з нас в силі помітити зміни у стані здоров’я, поява шкірного висипу, проблеми з випорожненням. Вже в лабораторії проводиться пряма діагностика паразитарних черв’яків або личинок. Проводиться також непряма діагностика, яка виявляє вторинні симптоми: наявність антитіл, зміна досліджуваних матеріалів організму.

Для діагностики гельмінтозу використовують наступні методи:

1. Мікроскопічних досліджень. Допомагає виявити личинки і яйця паразитів.
2. Макроскопічних досліджень. Використовується у разі наявності макропрепарата (дорослої особини гельмінтів).
3. Імунологічні методи – пасивний гемагглютинация, імунофлюоресценція і т. д., що допомагають виявити антитіла.
4. Проведення біопсії. Частіше проводиться при наявності паразитів в м’язах людини.
5. Аналіз біоматеріалів з печінки, жовчного міхура, 12-палої кишки.
6. Інструментальна діагностика з допомогою УЗД, рентгена, комп’ютерної томографії.

Але найбільш інформативним є проведення ПЛР – полімеразної ланцюгової реакції, яка дозволяє виявити ДНК паразита в досліджуваному матеріалі.

Симптоматична діагностика

Діагностика глистів у людини утруднюється несвоєчасним зверненням хворого до лікаря, що пояснюється слабо вираженими симптомами на початковій стадії недуги. У людей складається враження виникнення іншої хвороби. Про те, що в організмі присутні глисти, людина дізнається вже після проведення ретельної діагностики.

На які симптоми слід звертати увагу:

• рідкий стілець, змінюється на запор, і навпаки;
• у частині заднього проходу з’являється свербіж;
• хворобливі відчуття в животі;
• регулярна температура;
• нудота і блювання;
• висип на шкірі;
• емоційні зриви;
• постійна втома, стомлюваність;
• кашель (якщо глисти знаходяться в респіраторних органах).

Почервоніння і появи висипки при глистах – це часте явище

До всього іншого додається:

• поганий сон,
• відсутність апетиту,
• неуважність.

При перших появах подібних симптомів краще звернутися до лікаря.

Лабораторні дослідження

До лабораторним дослідженням ставляться мікроскопічні і макроскопічні методи діагностики. Виявити глисти допомагають аналізи калових мас, оскільки в більшості випадків лікувати доводиться саме кишкову інвазію. Даний аналіз лікарі рекомендують повторювати мінімум тричі, виходячи з того факту, що гельмінти відкладають яйця з певною періодичністю.

За статистикою, одноразовий аналіз калу не завжди точний. Для більш повної картини і якісного результату використовують лабораторний аналіз крові пацієнта. Дослідження встановить, в підвищеному обсязі знаходяться лейкоцити та еозинофіли, а так само не знижений рівень гемоглобіну.

Для підтвердження діагнозу проводиться аналіз та інших матеріалів:

• жовчі;
• легеневої мокротиння;
• вмісту 12-палої кишки;
• м’язової тканини.

Перераховані способи – перше джерело виявлення цілих паразитів або їх фрагментів.

Принципи діагностики глистів у людини

Помітивши симптоми, схожі на симптоми гельмінтозу, людина має звернутися до лікаря-паразитологу. Щоб призначити адекватне та ефективне лікування, лікарю необхідно зібрати анамнез, з’ясувати епідеміологічну ситуацію в родині пацієнта і призначити відповідні аналізи. Це перша комірка загального курсу терапії. Від правильності постановки діагнозу залежить результат лікування.

Обстеження складається з декількох ступенів:

1. Визначити фактор зараження. Хворого просять згадати, їв він немиті овочі, контактував з тваринами тощо.
2. Встановити вид паразитів.
3. З’ясувати стадію розвитку глистів і стадію захворювання.

З допомогою грамотно проведеної діагностики лікар виявляє черв’яків-паразитів на трьох стадіях розвитку: від яєць та личинок до формування дорослих черв’яків. Для детального знайомства з процедурою діагностування спробуємо охарактеризувати головні методи обстеження.

1. Популярності не втрачають мікроскопічні і макроскопічні методи діагностики. Вони включають в себе аналіз фекалій людини, виявлення як дорослих особин, як яєць або личинок кишкових паразитів.
2. Точністю результатів відрізняються імунологічні методи діагностики. Вивчення складу крові хворого дає можливість виявити присутність антитіл до паразитуючому виду гельмінтів.
3. При проведенні біопсії у хворого беруться на аналіз елементи заражених тканин.

Головна мета діагностики – уникнути тяжких наслідків, які настають у результаті несумлінного ставлення до захворювання і неправильного виведенню глистів з організму. У важких, запушенних випадках можливий летальний результат.

Як відбувається діагностика глистів у дорослих

Діагностика гельмінтозів у дорослих людей залежить від зацікавленості їх у власному здоров’ї. Дорослий може самостійно зафіксувати прояви хвороби і з відповідними скаргами звернутися до лікаря.

Діагностика має стандартний алгоритм:

1. Лабораторні аналізи.
2. Інструментальні дослідження.

Доросла людина здатна простежити виведення черв’яків цілком або фрагментарно в калових масах. Якщо у фекаліях нічого не виявлено, але симптоми гельмінтозу присутні, доросла людина вибирає для себе клініку, лікаря і проходить базові методи діагностики:

• мікроскопічний аналіз;
• аналіз крові на антитіла до певного типу паразитів;
• біопсія та інші інструментальні методи.

Не завжди дорослі люди знаходять часу для того, щоб звернути увагу на стан свого здоров’я, що у підсумку шкодить успішному лікуванню.

Як діагностують гельмінтози у дітей

Глисти у дитини визначаються в 80% випадків звернення до лікаря. Пояснюється це тим, що діти постійно контактують з зовнішнім середовищем. Чим менше вік дитини, тим вище відсоток потрапляння паразитів в організм остаточного хазяїна». Заразитися малюк може під час гри в пісочниці, перебуваючи з батьками в громадських місцях, будинку від собаки або кішки. Йому складно контролювати власні дії, дотримуватися правил гігієни. Не завжди малюк здатний пояснити, що у нього болить. У дітей лікарі в 10 разів частіше фіксували ситуацію повторної глистової інвазії.

Симптоматичну діагностику проводять батьки. Якщо малюк млявий, у нього нестабільний стілець, дитя постійно хоче спати або відчуває свербіж в області заднього проходу, зверніться до дитячого лікаря. Першою ознакою гельмінтозу у дітей здавна називають нічний скрегіт зубами.

Діагностика глистів у дітей складається з таких етапів:

• аналіз мокротиння, щоб виключити наявність круглих черв’яків;
• аналіз калу;
• аналіз крові, що допомагає визначити присутні в крові антитіла.

Також дітям роблять рентген або УЗД. Біопсію ураженого органу проводить лише у виняткових випадках.

Методи лікування і профілактика

Лікування гельмінтозів – комплекс заходів з вигнання паразитів з організму людини. У нього входять:

• лікування лікарськими препаратами – протигельмінтні таблетки або сиропи;
• засоби народної медицини як додаткові заходи лікування;
• дотримання дієти;
• профілактичні правила.

З приводу прийому антигельмінтних препаратів обов’язково слід проконсультуватися з лікарем. Не можна самостійно вибирати і змінювати медикаменти. Без них повністю позбутися гельмінтів не вийде. Але домашні засоби сприяють активізації виведення паразитів, очищення організму, використовуються як профілактика вторинного захворювання.

Серед профілактичних дій головна умова – регулярне дотримання гігієни та санітарії.

Діагностика гельмінтозів – багатоступеневий комплекс процедур, який надає допомогу у швидкому і якісному лікуванні недуги. Турбота про власне здоров’я і здоров’я домочадців, стане довгостроковою гарантією щасливого майбутнього всієї родини.