Хвороби щитовидки

Що робить щитовидна залоза

Щитовидка виробляє два гормони, що виділяються в кров: тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці сполуки необхідні для нормального функціонування всіх клітин нашого тіла.

T4 містить 4 атоми йоду, а T3 — 3. У клітинах і тканинах організму T4 перетворюється в T3. Саме трийодтиронін є біологічно активною формою, що впливає на функціонування клітин і тканин організму.

Що ще відомо про щитовидну залозу? Гормони, які вона виробляє, визначають інтенсивність і темп роботи клітин тіла.

Якщо синтезується занадто багато гормонів щитовидки, то клітини починають працювати з надмірною швидкістю і виникає захворювання, зване гипертиреоидизмом.

Люди, які страждають гипертиреоидизмом, характеризуються посиленим серцебиттям, підвищеною перистальтикою та іншими проявами прискореного функціонування клітин.

Іноді плутають це захворювання зі звичайною реакцією на стрес. Реакція на подразнювальний фактор при цьому не порівнянна з його інтенсивністю. Такий надлишковий відповідь на стресовий вплив обумовлений гипертиреоидизмом.

Якщо продукція гормонів T4 і T3 недостатня, то розвивається гіпотиреоїдизм. При цьому захворюванні функціонування клітин і органів тіла сповільнено.

Люди, які страждають гіпотиреоїдизм, характеризується зниженим серцебиттям, уповільненим обміном речовин, ускладненій перистальтикою та іншими явищами в організмі.

Це захворювання зустрічається частіше, ніж гипертиреоидизм.

Також є захворювання щитовидки, зовсім інші за своєю природою:

  1. Офтальмопатія вражає людей, які страждають від Базедової хвороби.
  2. Вузликові утворення, що виникають в щитовидці, призводять до різноманітних збоїв в роботі ендокринної системи.
  3. Рак щитовидки є рідкісним, але досить небезпечним захворюванням. З цієї причини при виникненні будь-яких ущільнень в області щитовидної залози необхідно негайно звернутися до фахівця.

Також існують ще більш рідкісні патологічні стани щитовидки, всього відомо близько півсотні захворювань цієї залози.

Чим небезпечна щитовидка

Що таке щитовидка ми розглянули, тепер обговоримо чим вона небезпечна.

За темою:  Вагітність після видалення щитовидної залози

Функціональне значення цієї ендокринної залози надзвичайно велика, її гормони впливають на роботу мозку, кровоносної системи, різних внутрішніх органів, жировий обмін, самопочуття.

Тому захворювання щитовидної залози небезпечні як для жінок, так і для чоловіків різноманітними збоями в функціонуванні організму.

Вагітність в деяких випадках може привести до різних захворювань щитовидки. Після пологів може виникнути післяпологовий тиреоїдит.

Зазвичай це захворювання носить тимчасовий характер, однак можливі рецидиви при наступних вагітностях.

Гіпотиреоїдизм – найбільш поширене захворювання щитовидки. Він небезпечний для жінок тим, що призводить до ожиріння, депресії, апатії, млявості, неуважності.

Хворі відчувають складнощі з виконанням роботи і побутових зобов’язань. Захворювання щитовидної залози у жінок небезпечні ще й тим, що найчастіше діагностуються лише на розвинених стадіях, коли лікування утруднене.

Гіпотеріоз вкрай небезпечний для дітей, так як може призвести до затримки фізичного та розумового розвитку дитини.

Микседематозная кома, що є рідкісним ускладненням при гіпотиреозі, може загрожувати життю людини. Рак щитовидки особливо небезпечний тим, що в більшості випадків розвивається безсимптомно.

Симптоми

Люди, які побоюються збоїв в роботі щитовидної залози, часто цікавляться, чим саме небезпечна хвороба щитовидної залози і які її симптоми?

Прояви захворювання залежать від його різновиду, у випадку з гіпотиреоїдизм вони наступні:

  • втома,
  • сухість волосся і шкіри,
  • незрозуміле збільшення ваги,
  • запори,
  • м’язова слабкість і дискомфорт.

Симптоми гіпертиреоїдізму такі:

  • нервозність,
  • безсоння,
  • прискорене серцебиття,
  • незрозуміла втрата ваги,
  • велика пітливість,
  • м’язова слабкість,
  • посилення перистальтики,
  • тонкі і ламкі волосся.

В окремих випадках прояви захворювання щитовидки незначні, і лікар може призначити різні види обстеження, щоб уточнити діагноз.

Все про регуляцію щитовидної залози

В регуляцію щитовидки закладений механізм, що визначає обсяги гормонів, що синтезуються цією залозою. Цей механізм багато в чому нагадує роботу бойлерної.

За темою:  Гіперплазія щитовидної залози

Якщо датчики термостата бойлерної фіксують надмірне зниження температури в системі опалення, то спалюється додаткове паливо для відновлення нормального температурного режиму.

У випадку зі щитовидкою роль «термостата» грає гіпофіз, який є — придаток мозку.

Гіпофіз реєструє рівень тиреоїдних гормонів в кровоносній системі. У момент, коли їх рівень знижується нижче норми, гіпофіза починає синтезувати потрібну кількість тиреотропного гормону.

Це з’єднання впливає на щитовидку, змушуючи її синтезувати і виділяти більше тироксину і трийодтироніну.

В момент, коли рівень тиреоїдних гормонів у кровоносній системі перевищує норму, гіпофіз перестає виробляти тиреотропний гормон, що призводить до уповільнення роботи щитовидки.

Що викликає захворювання щитовидної залози і призводить до необхідності її лікування? Головною причиною є виникнення аутоімунного захворювання щитовидки — АІТ щитовидки.

При аутоімунних захворюваннях імунітет працює проти власних клітин. Клітини імунної системи атакують тканини щитовидної залози, ніби ті є чужорідними для організму.

Це найбільш часта причина виникнення хвороб щитовидної залози, хоча існують і численні інші.

У відповідь на агресію імунної системи щитовидна залоза стає або надмірно активної (гипертиреоидизм) або ж перестає функціонувати з потрібною інтенсивністю (гіпотиреоїдизм).

Діагностика

При підозрі на захворювання щитовидної залози необхідний візит до лікаря. Спеціаліст уважно оглядати пацієнта, промацує область шиї у пошуках будь-яких ущільнень або відхилень від норми.

Існують спеціальні аналізи крові, які допомагають визначити рівень гормонів щитовидки, діагностувати певні захворювання цього органу. Ці аналізи вимірюють вміст тиреотропного гормону, а також гормонів T4 і T3.

При деяких захворюваннях щитовидки цей орган може бути істотно збільшений, в ряді випадків на ньому можуть прощупуватися вузликові утворення і ущільнення.

Деколи застосовують сканування з допомогою радіоактивних ізотопів, покликаних виявити наявність патологічних змін у структурі залози.

З цих же причин лікар може призначити УЗД щитовидної залози. Якщо є підозра на злоякісну природу захворювання, то застосовують біопсію цього органу.

Лікування

Для відновлення здоров’я щитовидки необхідно своєчасне лікування. Лікується чи ні щитовидна залоза? При незапущених і легких формах захворювань цього органу вони лікуються досить ефективно.

Крім терапії гормональними препаратами існують і інші підходи. При виборі лікування керуються специфікою конкретної форми цього захворювання щитовидки.

Протидія гипертиреоидизму здійснюється за допомогою ліків, що пригнічують синтез тиреоїдних гормонів в щитовидці.

Якщо лікування не увінчалося успіхом, то заліза може бути видалена хірургічним способом або інактивована за допомогою радіоактивного йоду.

Гіпотиреоїдизм лікують щоденним прийняттям тироксину. Дозування цього препарату ґрунтується на результатах аналізу крові.

В деяких випадку розростання щитовидної залози або появи в ній вузликових утворень лікування може і не застосовуватися, лікар може обмежитися моніторингом захворювання.

Якщо ці утворення призводять до гипертиреоидизму, допоможуть вдаватися до лікування ліками, радіоактивним йодом або хірургічними методами.

Зоб, обумовлений недоліком йоду, лікується за допомогою харчових добавок, що містять мікроелемент йод.