Захворювання щитовидки — ознаки, як визначити, як проявляється

Хвороби щитоподібної залози та її ознаки

Щитовидна залоза – важливий орган ендокринної системи. Причинами виникнення порушень та захворювань є нестача йоду, що надходить з продуктами харчування, травма шийного відділу, стрес.

Збої функціонування щитовидної залози можна розпізнати по зовнішності і поведінці людини. Порушення проявляються поступово, тому хворому складно самостійно розпізнати хворобу.

Симптоми захворювань щитовидної залози:

  • постійні коливання маси тіла людини в більшу або меншу сторону;
  • часте серцебиття;
  • порушення частоти пульсу;
  • тремор рук;
  • підвищене потовиділення;
  • часті зміни настрою;
  • запаморочення;
  • слабкість м’язів;
  • відчуття жару або холоду раніше при комфортній температурі;
  • порушення менструального циклу у жінок;
  • розлад кишечника і діарея.

Ці симптоми характерні для багатьох захворювань, але якщо у хворого спостерігається відразу кілька ознак, слід звернутися до ендокринолога.

Збої роботи щитовидної залози проявляються безліччю симптомів, які можуть прийняти за кардіологічні, неврологічні та гастроентерологічні порушення.

Захворювання, що викликають дисфункцію щитоподібної залози:

  1. Тиреотоксикоз. Хвороба розвивається через вироблення у великій кількості гормонів тироксину і трийодтироніну. З’являється патологія прискореним метаболізмом, почуттям жару і спраги, відсутністю сну, запамороченнями, загальною слабкістю, частою зміною настрою, припухлістю шиї, болючим ковтанням, хрипотою голосу, порушенням дихання. Людина починає сильно худнути, підвищується потовиділення, присутнє постійне хвилювання. У деяких пацієнтів спостерігається випинання очі вперед, що призводить до рідкісного миганню і нездатність сфокусувати погляд. Причина прояви тиреотоксикозу – дифузний токсичний зоб, при якому починаються порушення у виробництві гормонів. Тиреотоксикоз може бути легкою або на запущеній стадії.
  2. Гіпотиреоз. Хвороба виникає на тлі зниження діяльності щитовидної залози, приводячи до зменшення виробництва гормонів. У пацієнтів спостерігається уповільнення обміну речовин, млявість, збільшення маси тіла, постійна сонливість, уповільнене мислення, проблеми з мовою, відчуття холоду, знижений артеріальний тиск. У маленьких дітей розвивається недоумство. Частий симптом захворювання – випадання волосся зовнішньої частини брів. Гіпотиреоз поділяють на ятрогенный і хронічний аутоімунний тиреоїдит.
  3. Эутиреоз – зміна анатомічної будови щитовидної залози. Відхилення вироблення гормонів при цьому не спостерігаються. Такий діагноз говорить про можливий розвиток патології і вимагає невідкладного лікування.
  4. Ендемічний зоб – хронічне захворювання, викликане відхиленнями роботи щитовидної залози, яке виникає на тлі нестачі йоду в організмі. Супроводжується збільшенням органу у розмірі, важким і болючим ковтанням. Хворому складно спати на животі і носити високі коміри. Щитовидка починає рости і здавлювати судини, що призводить до утрудненому подиху. Найнебезпечнішим вважається дефіцит йоду у маленьких дітей.
  5. Вузловий зоб – проявляється вузловими утвореннями в щитовидній залозі. Причина розвитку патології – недостача йоду в організмі. Захворювання може протікати без явних порушень функції щитовидної залози або проявлятися підвищенням, пониженням роботи органу. Освіта вузлового зоба може свідчити про розвиток більш серйозної хвороби.
  6. Вроджена аномалія. Порушення формування щитовидної залози в період вагітності. В процесі виношування плоду, недолік тиреоїдних гормонів поповнюється материнськими запасами. Після народження спостерігається падіння рівня гормонів, що призводить до недорозвинення центральної нервової системи, скелета.
  7. Тиреоїдит – запалення щитовидної залози. Проявляється болючістю в шийному відділі, проблемами з ковтанням, хрипотою голосу. У гострому періоді можливе утворення абсцесу. Захворювання викликає серйозні зміни в щитовидці і призводить до порушення її роботи.
  8. Пухлина. Виявити новоутворення на щитовидній залозі непросто. Це обумовлено відсутністю симптоматики. У випадках, коли пухлина розвивається з зобу, спостерігається збільшення щитовидної залози у розмірі та наявність щільних ділянок. Часто всі новоутворення є доброякісними, і ущільнення залишаються м’якими при проведенні пальпації. Злоякісні пухлини характеризуються щільним і тугим освітою, в деяких випадках можуть діагностуватися як дифузний вузол. Розвиток ракової пухлини викликає зміщення і зрощення щитовидки з трахеєю і м’язами.
За темою:  Недолік гормонів щитовидної залози: симптоми дефіциту

Для постановки точного діагнозу потрібен обов’язковий огляд у лікаря, який вивчить історію хвороби пацієнта і проведе лабораторне обстеження.

Як визначити щитовидну залозу

Щитовидна залоза – невеликий орган, який знаходиться на лицьовій стороні шиї в нижній частині. Орган ділиться на дві рівні зони за допомогою перешийка.

Функціонування щитовидної залози оцінюється за прояву ряду симптомів, частина з яких визначається на вигляд або вдаючись до інструментальних і лабораторних досліджень.

При першому візиті до лікаря проводиться огляд і пальпація шиї, аналізується зовнішній вигляд. Ці заходи дозволяють визначити приблизний розмір щитовидної залози, виявити утворилися вузли та їх місцезнаходження.

Якщо у лікаря є підозра на онкологію, проводиться інструментальна діагностика, яка допомагає визначити розміри і функціональність щитовидки. Методи проведення дослідження:

  1. Ультразвукова діагностика щитовидної залози — дозволяє досить точно визначити розміри, об’єм, масу і кровообіг в органі.
  2. Рентгенологічна діагностика. Проводиться для підтвердження або спростування наявності ракової пухлини.
  3. Комп’ютерна томографія. Більш інформативний метод, що дозволяє детально оглянути вузли щитовидної залози.
  4. Сцинтиграфія – радіологічний метод діагностики. Завдяки йому можна визначити ступінь активності тканин щитовидної залози.
  5. Магнітно-резонансна томографія. Застосовується для отримання тривимірного виду щитовидки.
  6. Біопсія. Проводиться при збільшенні в розмірі зобу для діагностування онкології.
  7. Ларингоскопія. Призначається перед операційним втручанням для мінімізації ускладнень на голосові зв’язки.

Для отримання достовірного результату призначається лабораторна діагностика. Аналіз крові, взятий у пацієнта, дає можливість визначити надлишок або дефіцит гормонів. За результатами обстеження призначається відповідне медикаментозне лікування.

За темою:  Васкуляризація щитовидної залози: що це таке?

Що таке щитовидка і як вона проявляється

Щитовидна залоза відповідає за обмінні процеси в організмі, виробляючи гормони: тироксин, трийодтиронін, кальцитонін. Надлишок або дефіцит призводить до дисфункції всіх органів і систем.

Робота щитовидної залози впливає на розумову та фізичну активність, сон, апетит, вага, ріст кісток, серце.

Патології щитоподібної залози розвиваються непомітно, і певні симптоми свідчать про обов’язковий огляд у ендокринолога. Серед них:

  • сильна роздратованість;
  • плаксивість;
  • поганий сон;
  • нервові зриви;
  • депресія;
  • зміни маси тіла.

Постійні зміни настрою можуть говорити про наявність відхилення функціональності щитовидної залози.