Вагінальний герпес

Шляхи зараження

Вагінальний герпес у жінок не тільки викликає естетичний дискомфорт, але і доставляє масу фізичних незручностей. У переважній більшості випадків зараження вірусом відбувається під час статевого контакту з носієм ВПЛ.

До виникнення інфекції може призвести як оральний, так і анальний секс. В останньому випадку вагінальний герпес супроводжується вкрай болючими відчуттями в області ануса. Вірус не завжди проявляє себе неприємними симптомами, він тривалий час може знаходиться в сплячому стані.

Інкубаційний період вірусу герпесу може складати від 10 днів до декількох років. З цієї причини визначити точний момент зараження не представляється можливим.

Збільшити ризик зараження можуть різні тріщини та рани на поверхні слизової оболонки піхви. Крім того, ви можете заразитися вагінальним герпесом, якщо будете використовувати чужі предмети особистої гігієни.

Симптоми

Симптоми вагінального герпесу можуть різнитися – все залежить від конкретного виду збудників. Також таке захворювання може протікати в первинної і рецидивуючої формі.

Прояв таких форм одного недуги буде трохи відрізнятися. У першому випадку вагінальний герпес може довгий час не проявляти себе, із-за чого виникає прихований вірус.

Така форма небезпечна розвитком серйозних ускладнень з-за тривалої відсутності медикаментозного лікування. Крім того, нічого не підозрюючи, жінка продовжує вести звичну статеве життя, заражаючи при цьому своїх партнерів.

Розпізнати вагінальний герпес у жінок можна за наступними симптомами:

  • Висипання в області піхви.
  • Прискорене сечовипускання.
  • Значного зростання температури і загальної слабкості.
  • Появи на слизових оболонках численних бульбашок.
  • Формування темної рідини всередині висипки.
  • Появи на місці висипу щільної кірки, яка легко травмується.
  • Збільшення лімфатичних вузлів, що викликає серйозний дискомфорт.
  • Постійного свербіння і паління в області піхви.

Рецидивуючий герпес відрізняється менш яскраво вираженими симптомами. Зазвичай така хвороба виникає на тлі серйозного імунодефіциту.

За темою:  Герпес у роті

При часто повторюваних вагінальних герпесах лікуючий лікар надсилає пацієнта на розширену діагностику, яка дозволяє визначити оптимальні шляхи вирішення даної проблеми.

Що не можна робити при вагінальному герпесі?

Вагінальний герпес у жінок – захворювання, яке доставляє масу неприємних відчуттів. Настійно рекомендуємо вам не впадати в паніку при появі висипу на слизовій статевих органів.

Справа в тому, що стрес може негативно позначитися на перебігу хвороби і спровокувати розвиток серйозних ускладнень. Постарайтеся швидше звернутися до лікаря, який дасть вам певні рекомендації щодо лікування. Їх необхідно дотримуватися в повному обсязі.

Також дотримуйтесь наступних правил:

  1. Ні в якому разі не чіпайте утворилися виразки руками. Так ви можете занести додаткову інфекцію, а також поширити вірус герпесу за іншим органам і тканинам.
  2. Щоб мінімізувати хворобливі відчуття на ніч, робіть спеціальні прокладки з марлі або звичайного бинта. Так шкіра буде дихати і не натиратися, бульбашки почнуть прискорено підсихати.
  3. Не варто наносити на висип якісь мазі і гелі. Особливо небезпечні в цьому ділі засоби на основі антибіотиків, вазеліну і інших жирних речовин. Пам’ятайте, що висип повинна посохнуть, а такі медикаменти утворюють на поверхні слизової щільну плівку, через яку повітря не зможе проникати.
  4. На час лікування категорично заборонено мати будь-які статеві контакти. Так ви не тільки зробите собі масу неприємних відчуттів, але і заразіть партнера.

Діагностика

Визначити вагінальний герпес кваліфікованого лікаря не складе ніякої праці. Вже при першому огляді він зможе поставити правильний діагноз.

Однак для його підтвердження вам повинні надіслати на біохімічний аналіз крові та лабораторну діагностику мазка. Це допоможе виявити кількість вірусу герпесу в крові. Зазвичай для розширеного дослідження існують певні показники. Серед них виділяють:

За темою:  Герпес 3 типу
  • Наявність атипових проявів вагінального герпесу у жінок.
  • Необхідність визначити тип збудника, його чутливість до лікарських препаратів.
  • Необхідність відрізнити вагінальний герпес від інших статевих інфекцій.

Лікування

Лікування вагінального герпесу вимагає комплексного підходу і призначається виходячи з що з’явилися симптомів захворювання. Не варто займатися самолікуванням, призначати лікарські засоби повинен тільки кваліфікований лікар.

В цілому, терапія повинна переслідувати наступні цілі:

  • Рятувати від хворобливих симптомів захворювання.
  • Знижувати ризик виникнення серйозних ускладнень.
  • Зменшувати ризик інфікування статевого партнера або новонародженого.
  • Знижувати частоту виникнення рецидивів.

Регулярний прийом противірусних лікарських препаратів допоможе вам знизити ризик виникнення рецидивів, проте не зможе повністю вбити вірус герпесу в організмі.

Такі засоби відносяться до ациклическим нуклеозидам, які розрізняються в залежності від поколінь. Незважаючи на існування як застарілих, так і вдосконалених засобів, їх ефективність між собою повністю однакова.

Противірусні препарати відрізняються короткостроковим дію, тому їх необхідно приймати кілька разів в день.

Лікарі відзначають, що, для підняття ефективності терапії противірусними медикаментозними препаратами генітального герпесу, лікування повинно бути розпочато на початкових стадіях.

Це допоможе не допустити розвитку серйозних клінічних проявів, знизить ризик виникнення ускладнень, швидко поверне людини до його звичного способу життя. Зазвичай для позбавлення від вагінального герпесу призначаються такі препарати:

  1. Ацикловір – найбільш поширений засіб, який відрізняється вкрай високою ефективністю. У добу необхідно приймати по 3-5 разів залежно від ступеня ураження.
  2. Валацикловір – препарат, який є найбільш безпечним з усіх противірусних засобів. Його п’ють 3 рази на день.
  3. Фамцикловір – таблетки, які можуть приймати навіть під час вагітності. Їх вживають двічі в день.

Лікування вагінального герпесу проводиться в два незалежних етапу. Основною метою першого є зниження активності і розмноження вірусів в організмі. Для цього призначаються спеціальні противірусні препарати.

За темою:  Цитомегаловірус

На другому етапі роблять все можливе, щоб не допустити розвитку рецидиву. В середньому тривалість першого етапу становить близько тижня, другого – залежить від індивідуальних особливостей організму.

При наявності у жінки статевого партнера йому також необхідно пройти спеціальне лікування. Крім того, протягом року їй доведеться регулярно приймати ліки в якості профілактики.

Обраний курс лікування можна вважати ефективним, якщо досягаються наступні цілі:

  • Тривалість лікування при рецидивах значно знижується.
  • Кількість рецидивів значно знижується.
  • При повторному вагінальному герпесі гострота прояву симптомів не така яскрава.

Якщо ж після противірусної терапії ніяких ефектів не спостерігаються, відбувається заміна виділеного лікарського препарату. Дуже важливо на час лікування дотримуватися здорового способу життя і підтримувати стан свого організму в нормі.