Лизигамма: інструкція по застосуванню, ціна, аналоги, відгуки

Лизигамма являє собою інгібітор АПФ, антигіпертензивний препарат.

Пацієнтам з ХСН прийом інгібіторів АПФ збільшує тривалість життя, а хворим, які зіткнулися з інфарктом міокарда без клінічних проявів, сповільнює розвиток дисфункції лівого шлуночка.

Лизигамма викликає зниження ОПСС, АТ, тиску в легеневих капілярах і переднавантаження.

Сприяє збільшенню хвилинного об’єму крові, а у пацієнтів з ХСН – підвищення толерантності міокарда до навантажень.

Розширює артерії більшою мірою, чим вени. Тривале застосування лікарського засобу дозволяє зменшити гіпертрофію міокарда, стінок артерій (резистивний тип), а також поліпшити кровопостачання ішемізованого міокарда.

1. Показання до застосування

Зазвичай Лизигамма призначається хворим, які страждають на:

  • гострим інфарктом міокарда (мета – профілактика серцевої недостатності, дисфункції лівого шлуночка, а також підтримання стабільних показників гемодинаміки);
  • хронічною серцевою недостатністю (у комбінації з іншими препаратами для лікування людей, які приймають діуретичні засоби, препарати наперстянки);
  • діабетичною нефропатією (мета – зниження альбумінурії у інсулінонезалежних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, інсулінозалежних осіб з нормальним АТ);
  • артеріальною гіпертензією (спільно з іншими антигіпертензивними ліками або у складі монотерапії).

Спосіб застосування

Виробник радить приймати Лизигамму всередину, незалежно від прийому їжі. Дозування для хворих, які страждають на артеріальну гіпертензію і не отримують інших гіпотензивних засобів, становить 5 мг один раз в день. Якщо ефект відсутній, доза підвищується кожні кілька днів (2-3) на 5 мг, поки не буде досягнута середня терапевтична доза (20-40 мг/день).

Подальше підвищення добової дози більше 40 мг), як правило, не сприяє зниженню артеріального тиску. Таким чином, максимальна добова доза становить 40 мг, а підтримуюча – 20 мг.

При збільшенні дози слід враховувати, що повний ефект, як правило, розвивається через 2-4 тижні після початку терапії. Якщо клінічний ефект недостатній, можливо поєднання Лизигамми з іншими гіпотензивними препаратами.

Якщо хворий отримував лікування діуретиками, від прийому таких коштів слід відмовитися за дві-три доби до початку терапії. Якщо це неможливо, початкова добова доза Лизигамми не може перевищувати 5 мг. В такому випадку може виникнути помітне зниження артеріального тиску, тому в перші кілька годин після прийому початкової дози пацієнт зобов’язаний перебувати під контролем лікаря.

2. Форма випуску, склад

В аптеки Лизигамма надходить у вигляді таблеток по 5, 10 і 20 мг. Таблетки по 5 мг – круглі, білі, зі скошеними всередину краями, з рискою (з одного боку) і маркуванням «5» (з іншого боку). Таблетки по 20, 10 мг – білі, двоопуклі, круглі, з маркуванням «20» або «10» (на одній стороні), рискою (на іншій стороні).

За темою:  Празозин: показання та інструкція із застосування, ціна, аналоги, відгуки

Кожна таблетка складається з активного компонента, в якості якого виступає лізиноприлу дигідрат, і неактивних складових – кальцію гідрофосфату дигідрату, манітолу, магнію стеарату, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксиду колоїдного, крохмалю прежелатинизированного.

3. Взаємодія з іншими препаратами

Необхідно дотримуватися особливої обережності при сумісному застосуванні ліки з калієм, калійзберігаючими діуретиками (амилоридом, триамтереном, спіронолактоном), калійвмісними замінниками солі (одночасний прийом перерахованих препаратів сприяє підвищенню ризику виникнення гіперкаліємії, тому приймати їх можна з дозволу спеціаліста при постійному контролі функції нирок, рівня калію).

Також обережність слід дотримувати при призначенні Лизигамми в комбінації з:

  • діуретиками (додаткове введення діуретика хворому, який приймає лізиноприл може призвести до настання адитивного антигіпертензивного ефекту, тобто існує ймовірність вираженого зниження АТ);
  • НПЗЗ, адреностимуляторами, естрогенами (антигіпертензивну дію Лизигамми знижується);
  • будь антигіпертензивними ліками (адитивний ефект);
  • колестираміном, антацидами (зниження всмоктування з травного тракту);
  • літієм (зменшення виділення літію).

При лікуванні діуретиками Лизигамма зменшує виведення з організму калію.

Алкоголь дію Лизигамми посилює.

4. Побічні дії

До побічних ефектів, що зустрічаються найбільш часто, відносять головний біль, загальна слабкість, кашель сухий, діарею, блювоту, запаморочення, шкірні висипи, нудоту, біль у грудях та ортостатичну гіпотензію.

Травний тракт: анорексія, зміни смаку, панкреатит, гепатит, холестатична гепатоцелюлярна жовтяниця, сухість у роті, диспепсія, болі в животі.

Серцево-судинна система: інфаркт міокарда, прискорене серцебиття (тахікардія), сильне серцебиття, а у схильних хворих – цереброваскулярний інсульт, що виникає на тлі помітного зниження АТ.

Сечовидільна система: олігурія, ниркова недостатність гостра, протеїнурія, порушення ниркової функції, анурія, уремія.

Шкірні покриви: сильний (підвищений) потовиділення, облисіння, кропив’янка, шкірний свербіж.

ЦНС: лабільність настрою, астенічний синдром, сплутаність свідомості.

Імунна система: синдром, що включає появу антинуклеарних антитіл, артралгию, прискорення ШОЕ.

Імунна система: ангіоневротичний набряк (губи, надгортанник або гортань, обличчя, язика, нижні і верхні кінцівки).

За темою:  Ірбесартан: інструкція по застосуванню, ціна, аналоги, відгуки

ЦНС: сонливість, стомлюваність, судомні посмикування губ, м’язів кінцівок.

Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, прискорене серцебиття, виражене зниження тиску, порушення серцевого ритму.

Кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, а при тривалій терапії – незначне зменшення концентрації гематокриту/гемоглобіну, еритроцитопенія.

Лабораторні показники: гіперкаліємія, азотемія, гіпербілірубінемія, гіперурикемія, підвищення активності печінкових ферментів (особливо, коли в історії хвороби присутні захворювання нирок, реноваскулярна гіпертензія, цукровий діабет).

Інші: гарячка, зниження потенції, міалгія, порушення плідного розвитку.

Передозування

При передозуванні (одночасному прийомі дози 50 мг) можуть виникати додаткові побічні реакції у вигляді сильного зниження артеріального тиску, сонливість, сухість у роті, запору, затримки сечовипускання, неспокою, підвищеної дратівливості.

В якості лікування призначаються наступні методи: в/в введення рідини, симптоматична терапія, моніторинг водно-електролітного балансу, його нормалізація при необхідності, моніторинг АТ.

Також лізиноприл можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.

5. Протипоказання

Лизигамма не застосовується для лікування осіб до 18 років, а також пацієнтів, які страждають на:

  • гіперчутливістю до лизиноприлу та інших інгібіторів АПФ;
  • спадковим набряком Квінке;
  • ангіоневротичним набряком в анамнезі (наприклад, від прийому інгібіторів АПФ).
  • Приймати засіб з обережністю слід особам з:
  • вираженими порушеннями ниркової функції;
  • станом після пересадки нирки;
  • стенозом артерії єдиної нирки (прогресуюча азотемія) або двостороннім стенозом ниркових артерій;
  • азотемією;
  • нирковою недостатністю;
  • стенозом гирла аорти;
  • гіперкаліємією;
  • первинним гіперальдостеронізмом;
  • гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;
  • ІХС;
  • цереброваскулярними захворюваннями (наприклад, недостатність мозкового кровообігу);
  • артеріальною гіпотензією;
  • системними аутоімунними захворюваннями сполучної тканини (системним червоним вовчаком, склеродермією тощо);
  • коронарною недостатністю;
  • гиповолемическими станами (блювання, діареї і т. д.);
  • пригніченням кістково-мозкового кровотворення.

Також бажано дотримуватися обережності особам похилого віку та пацієнтам, що дотримуються дієти з обмеженням натрію.

При вагітності

Жінкам, виношує дітей, застосування лізиноприлу протипоказано. Прийом препарату необхідно припинити відразу ж, як тільки встановлено факт вагітності.

Лікарі стверджують, що застосування інгібіторів АПФ у III та II триместрах надає несприятливий вплив на плід (сильне зниження артеріального тиску, гіперкаліємія, внутрішньоутробна смерть, ниркова недостатність, гіпоплазія черепа).

Відомості про негативний вплив засоби на плід у I триместрі відсутні. За немовлятами і новонародженими, які зазнали впливу інгібіторів АПФ в утробі матері, необхідно ретельно спостерігати, щоб вчасно виявити симптоми гіперкаліємії, олігурії, зниження АТ.

За темою:  Атероклефіт Біо: інструкція по застосуванню, ціна, аналоги, відгуки

Через плаценту лізиноприл проникає. Дані про його попаданні в грудне молоко відсутні, тому на час лікування слід відмінити грудне вигодовування.

6. Умови і терміни зберігання

При температурі до 25 градусів, в захищеному від вологи, світла, дітей місці.

7. Ціна

В даний час відомості про вартість препарату на території Росії відсутні, так як Лизигамма не продається в аптеках. При бажанні ліки можна замовити з України.

Аптечні пункти України реалізують препарат за ціною від 65 до 105 гривень.

8. Аналоги

У число аналогів Лизигамма входять такі препарати, як Даприл, Диротон, Ирумед, Диропресс, Зониксем, Лізиноприл, Лизакард, Лизинотон, Лизипрекс, Лизорил, Лизонорм, Литен, Листрил, Синоприл, Принивил, Рилейс-Сановель.

9. Відгуки

В більшості своїй відгуки про препарат Лизигамма носять позитивний характер. Користувачі Інтернету (як пацієнти, так і медики) говорять про позитивний ефект від застосування даного ліки.

Засіб відрізняється високою ефективністю і порівняно низькою вартістю. Невдоволення викликає лише той факт, що Лизигамму складно знайти на території РФ. Тим не менш, багатьом хворим вдається привозити препарат з України.

Ще одне преимущетсво Лизигамми – рідкісне поява побічних ефектів (незважаючи на їх значний перелік). Прочитати відгуки реальних людей про ліки Лизигамма можна, якщо перейти в кінець цієї статті.

Лизигамма являє собою ефективний препарат для лікування серцево-судинних недуг. Лікарський засіб успішно застосовується для лікування, профілактики хвороб з різними клінічними проявами (як самостійно, так і в комбінації з іншими препаратами).

Придбати препарат в аптечному пункті можна виключно за рецептом лікаря.