Лизигамма: інструкція по застосуванню, ціна, аналоги, відгуки
Лизигамма являє собою інгібітор АПФ, антигіпертензивний препарат.
Пацієнтам з ХСН прийом інгібіторів АПФ збільшує тривалість життя, а хворим, які зіткнулися з інфарктом міокарда без клінічних проявів, сповільнює розвиток дисфункції лівого шлуночка.
Лизигамма викликає зниження ОПСС, АТ, тиску в легеневих капілярах і переднавантаження.
Сприяє збільшенню хвилинного об’єму крові, а у пацієнтів з ХСН – підвищення толерантності міокарда до навантажень.
Розширює артерії більшою мірою, чим вени. Тривале застосування лікарського засобу дозволяє зменшити гіпертрофію міокарда, стінок артерій (резистивний тип), а також поліпшити кровопостачання ішемізованого міокарда.
1. Показання до застосування
Зазвичай Лизигамма призначається хворим, які страждають на:
- гострим інфарктом міокарда (мета – профілактика серцевої недостатності, дисфункції лівого шлуночка, а також підтримання стабільних показників гемодинаміки);
- хронічною серцевою недостатністю (у комбінації з іншими препаратами для лікування людей, які приймають діуретичні засоби, препарати наперстянки);
- діабетичною нефропатією (мета – зниження альбумінурії у інсулінонезалежних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, інсулінозалежних осіб з нормальним АТ);
- артеріальною гіпертензією (спільно з іншими антигіпертензивними ліками або у складі монотерапії).
Спосіб застосування
Виробник радить приймати Лизигамму всередину, незалежно від прийому їжі. Дозування для хворих, які страждають на артеріальну гіпертензію і не отримують інших гіпотензивних засобів, становить 5 мг один раз в день. Якщо ефект відсутній, доза підвищується кожні кілька днів (2-3) на 5 мг, поки не буде досягнута середня терапевтична доза (20-40 мг/день).
Подальше підвищення добової дози більше 40 мг), як правило, не сприяє зниженню артеріального тиску. Таким чином, максимальна добова доза становить 40 мг, а підтримуюча – 20 мг.
При збільшенні дози слід враховувати, що повний ефект, як правило, розвивається через 2-4 тижні після початку терапії. Якщо клінічний ефект недостатній, можливо поєднання Лизигамми з іншими гіпотензивними препаратами.
Якщо хворий отримував лікування діуретиками, від прийому таких коштів слід відмовитися за дві-три доби до початку терапії. Якщо це неможливо, початкова добова доза Лизигамми не може перевищувати 5 мг. В такому випадку може виникнути помітне зниження артеріального тиску, тому в перші кілька годин після прийому початкової дози пацієнт зобов’язаний перебувати під контролем лікаря.
2. Форма випуску, склад
В аптеки Лизигамма надходить у вигляді таблеток по 5, 10 і 20 мг. Таблетки по 5 мг – круглі, білі, зі скошеними всередину краями, з рискою (з одного боку) і маркуванням «5» (з іншого боку). Таблетки по 20, 10 мг – білі, двоопуклі, круглі, з маркуванням «20» або «10» (на одній стороні), рискою (на іншій стороні).
Кожна таблетка складається з активного компонента, в якості якого виступає лізиноприлу дигідрат, і неактивних складових – кальцію гідрофосфату дигідрату, манітолу, магнію стеарату, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксиду колоїдного, крохмалю прежелатинизированного.
3. Взаємодія з іншими препаратами
Необхідно дотримуватися особливої обережності при сумісному застосуванні ліки з калієм, калійзберігаючими діуретиками (амилоридом, триамтереном, спіронолактоном), калійвмісними замінниками солі (одночасний прийом перерахованих препаратів сприяє підвищенню ризику виникнення гіперкаліємії, тому приймати їх можна з дозволу спеціаліста при постійному контролі функції нирок, рівня калію).
Також обережність слід дотримувати при призначенні Лизигамми в комбінації з:
- діуретиками (додаткове введення діуретика хворому, який приймає лізиноприл може призвести до настання адитивного антигіпертензивного ефекту, тобто існує ймовірність вираженого зниження АТ);
- НПЗЗ, адреностимуляторами, естрогенами (антигіпертензивну дію Лизигамми знижується);
- будь антигіпертензивними ліками (адитивний ефект);
- колестираміном, антацидами (зниження всмоктування з травного тракту);
- літієм (зменшення виділення літію).
При лікуванні діуретиками Лизигамма зменшує виведення з організму калію.
Алкоголь дію Лизигамми посилює.
4. Побічні дії
До побічних ефектів, що зустрічаються найбільш часто, відносять головний біль, загальна слабкість, кашель сухий, діарею, блювоту, запаморочення, шкірні висипи, нудоту, біль у грудях та ортостатичну гіпотензію.
Травний тракт: анорексія, зміни смаку, панкреатит, гепатит, холестатична гепатоцелюлярна жовтяниця, сухість у роті, диспепсія, болі в животі.
Серцево-судинна система: інфаркт міокарда, прискорене серцебиття (тахікардія), сильне серцебиття, а у схильних хворих – цереброваскулярний інсульт, що виникає на тлі помітного зниження АТ.
Сечовидільна система: олігурія, ниркова недостатність гостра, протеїнурія, порушення ниркової функції, анурія, уремія.
Шкірні покриви: сильний (підвищений) потовиділення, облисіння, кропив’янка, шкірний свербіж.
ЦНС: лабільність настрою, астенічний синдром, сплутаність свідомості.
Імунна система: синдром, що включає появу антинуклеарних антитіл, артралгию, прискорення ШОЕ.
Імунна система: ангіоневротичний набряк (губи, надгортанник або гортань, обличчя, язика, нижні і верхні кінцівки).
ЦНС: сонливість, стомлюваність, судомні посмикування губ, м’язів кінцівок.
Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, прискорене серцебиття, виражене зниження тиску, порушення серцевого ритму.
Кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, а при тривалій терапії – незначне зменшення концентрації гематокриту/гемоглобіну, еритроцитопенія.
Лабораторні показники: гіперкаліємія, азотемія, гіпербілірубінемія, гіперурикемія, підвищення активності печінкових ферментів (особливо, коли в історії хвороби присутні захворювання нирок, реноваскулярна гіпертензія, цукровий діабет).
Інші: гарячка, зниження потенції, міалгія, порушення плідного розвитку.
Передозування
При передозуванні (одночасному прийомі дози 50 мг) можуть виникати додаткові побічні реакції у вигляді сильного зниження артеріального тиску, сонливість, сухість у роті, запору, затримки сечовипускання, неспокою, підвищеної дратівливості.
В якості лікування призначаються наступні методи: в/в введення рідини, симптоматична терапія, моніторинг водно-електролітного балансу, його нормалізація при необхідності, моніторинг АТ.
Також лізиноприл можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.
5. Протипоказання
Лизигамма не застосовується для лікування осіб до 18 років, а також пацієнтів, які страждають на:
- гіперчутливістю до лизиноприлу та інших інгібіторів АПФ;
- спадковим набряком Квінке;
- ангіоневротичним набряком в анамнезі (наприклад, від прийому інгібіторів АПФ).
- Приймати засіб з обережністю слід особам з:
- вираженими порушеннями ниркової функції;
- станом після пересадки нирки;
- стенозом артерії єдиної нирки (прогресуюча азотемія) або двостороннім стенозом ниркових артерій;
- азотемією;
- нирковою недостатністю;
- стенозом гирла аорти;
- гіперкаліємією;
- первинним гіперальдостеронізмом;
- гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;
- ІХС;
- цереброваскулярними захворюваннями (наприклад, недостатність мозкового кровообігу);
- артеріальною гіпотензією;
- системними аутоімунними захворюваннями сполучної тканини (системним червоним вовчаком, склеродермією тощо);
- коронарною недостатністю;
- гиповолемическими станами (блювання, діареї і т. д.);
- пригніченням кістково-мозкового кровотворення.
Також бажано дотримуватися обережності особам похилого віку та пацієнтам, що дотримуються дієти з обмеженням натрію.
При вагітності
Жінкам, виношує дітей, застосування лізиноприлу протипоказано. Прийом препарату необхідно припинити відразу ж, як тільки встановлено факт вагітності.
Лікарі стверджують, що застосування інгібіторів АПФ у III та II триместрах надає несприятливий вплив на плід (сильне зниження артеріального тиску, гіперкаліємія, внутрішньоутробна смерть, ниркова недостатність, гіпоплазія черепа).
Відомості про негативний вплив засоби на плід у I триместрі відсутні. За немовлятами і новонародженими, які зазнали впливу інгібіторів АПФ в утробі матері, необхідно ретельно спостерігати, щоб вчасно виявити симптоми гіперкаліємії, олігурії, зниження АТ.
Через плаценту лізиноприл проникає. Дані про його попаданні в грудне молоко відсутні, тому на час лікування слід відмінити грудне вигодовування.
6. Умови і терміни зберігання
При температурі до 25 градусів, в захищеному від вологи, світла, дітей місці.
7. Ціна
В даний час відомості про вартість препарату на території Росії відсутні, так як Лизигамма не продається в аптеках. При бажанні ліки можна замовити з України.
Аптечні пункти України реалізують препарат за ціною від 65 до 105 гривень.
8. Аналоги
У число аналогів Лизигамма входять такі препарати, як Даприл, Диротон, Ирумед, Диропресс, Зониксем, Лізиноприл, Лизакард, Лизинотон, Лизипрекс, Лизорил, Лизонорм, Литен, Листрил, Синоприл, Принивил, Рилейс-Сановель.
9. Відгуки
В більшості своїй відгуки про препарат Лизигамма носять позитивний характер. Користувачі Інтернету (як пацієнти, так і медики) говорять про позитивний ефект від застосування даного ліки.
Засіб відрізняється високою ефективністю і порівняно низькою вартістю. Невдоволення викликає лише той факт, що Лизигамму складно знайти на території РФ. Тим не менш, багатьом хворим вдається привозити препарат з України.
Ще одне преимущетсво Лизигамми – рідкісне поява побічних ефектів (незважаючи на їх значний перелік). Прочитати відгуки реальних людей про ліки Лизигамма можна, якщо перейти в кінець цієї статті.
Лизигамма являє собою ефективний препарат для лікування серцево-судинних недуг. Лікарський засіб успішно застосовується для лікування, профілактики хвороб з різними клінічними проявами (як самостійно, так і в комбінації з іншими препаратами).
Придбати препарат в аптечному пункті можна виключно за рецептом лікаря.