Перекис водню від запаху поту
Перекис водню — це надійне і недороге засіб від поту під пахвами і запаху ніг. Розчин рекомендують використовувати навіть лікарі. Однак, мало хто знає про те, як правильно обробляти ноги або пахвові западини для усунення причин і симптомів зайвого потовиділення.
Ефективність перекису водню
Гіпергідроз — захворювання, яке характеризується інтенсивним потовиділенням без істотної фізичної активності. Більшою мірою у людини пітніють ноги і пахви. Це доставляє масу незручностей і проблем, головна з яких — неприємний запах. Справитися з цим можна з допомогою дезодорантів та антиперспірантів, але найбільш доступним і безпечним засобом боротьби з неприємним запахом поту є розчин перекису водню.
Дана речовина не варто розглядати як засіб, що регулює потовиділення. Порушення в роботі організму необхідно лікувати комплексно, після ряду медичних обстежень.
Перекис водню використовується виключно в якості антисептичного засобу. Застосування цього медичного препарату має ряд переваг:
- розчин чудово підсушує шкіру;
- усуваються мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності;
- зникає неприємний запах, який з’являється при інтенсивному потовиділенні.
Також розчин буде корисний, якщо на шкірі вже є тріщини, рани, попрілості: перекис вважається одним з кращих засобів знезараження вогнища. Однак якщо причина підвищеної пітливості є симптомом яких-небудь хронічних захворювань, людині необхідно звернутися за консультацією до медичних фахівців: дерматолога, гастроентеролога, терапевта, ендокринолога.
Застосування перекису водню
Перед початком застосування перекису водню необхідно проконсультуватися з лікарем. Якщо у людини немає протипоказань до використання розчину пероксиду, то можна приступати до його приготування. Перекис водню від пітливості ніг повинна бути певної концентрації, яка становить 1:10. Так, 3% концентрацію перекису необхідно розвести в 250 мл звичайної води. При наявності грубої шкіри на ступнях концентрацію перекису можна збільшити в 2 рази. Не рекомендується розводити занадто великий обсяг розчину, так як даний препарат швидко втрачає свої властивості при контакті з повітрям. Шкіра під пахвами є більш чутливою, тому для їх обробки необхідно приготувати розчин з мінімальним вмістом перекису.
Коли засіб готове, можна приступати до безпосереднього опрацювання проблемних зон, які страждають від запаху поту. Для цього потрібно змочити ватний диск в розчин і акуратно протерти їм ділянку шкіри. В якості завершального етапу непогано використовувати тальк або дитячу присипку. При виникненні дискомфорту або алергічної реакції процедуру необхідно припинити, а шкіру промити теплою водою і добре витерти паперовим рушником.
Протипоказання
Пероксид водню як антисептичний засіб підходить далеко не всім. Якщо у людини є індивідуальна переносимість до компонентів препарату, то неприпустимо використовувати розчин навіть слабкої консистенції. Якщо ступня або подмышка почервоніла і у людини з’являється печіння, то це є симптомами хімічного опіку. Необхідно на деякий час припинити процедуру і зменшити концентрацію пероксиду в розчині.
Якщо прояви гіпергідрозу є надто інтенсивними, то використання звичайного пероксиду водню не дасть позитивних результатів. Впоратися з потовиділенням і супутнім запахом можна тільки після виявлення справжніх причин виникнення дисбалансу в організмі. У цьому випадку необхідно усунути саму причину, а не боротися з симптомами. Жінкам у період вагітності також не рекомендується проводити самостійної терапії без дозволу лікаря.
