Герпес у дітей

Що потрібно знати батькам про герпесі?

Герпесвірус є найпоширенішою інфекцією, яку називають опортуністичної. Це захворювання може завдати дуже серйозної шкоди в дитячому віці.

Наявність герпесу у дітей говорить про те, що їхній організм стає недоступним для дії багатьох медикаментозних препаратів.

Вірусне захворювання відрізняється своєрідним патогенезом:

  1. Складність при лікуванні. Підступні віруси забезпечують своєрідний біологічний бар’єр навколо нервової системи. Навіть антибактеріальних препаратів не під силу подолати бар’єр гематоенцефалічного типу. Це істотно ускладнює лікування.
  2. Патогенез захворювання тісно пов’язаний з областю локалізації самого вірусу: у легких випадках – супроводжується появою шкірної висипки, у важких випадках – відбувається ураження нервової системи.

Збудник герпесу у дітей відрізняється таксономічної неоднорідністю. Для цього захворювання характерна висока контагіозність. Вірус герпесу здатний подолати захист організму, незалежно від способів зараження.

При герпесі у дітей можливо прихований перебіг. При цьому симптоматика захворювання може повністю бути відсутнім. На тлі цієї інфекції може розвинутись вторинна недостатність імунної системи.

Типи герпесной інфекції

Види герпесу у дітей різні. По тому, як виглядає герпес у дитини, можна визначити, до якого саме виду належить захворювання. Велику роль у цьому відіграє і те, в якій саме області на шкірі або слизових розташовані бульбашки.

Можливий і внутрішній герпес у дитини, яка без допомоги спеціального обладнання визначити неможливо. Як виглядає герпесвірусна інфекція у дітей показано на фото, наданих на сайті.

Яскрава симптоматика герпесу характерна тільки для 1-2 типу захворювання. Саме цей вірус і є найбільш небезпечним для незміцнілого організму дитини.

Для герпесу 2 типу характерні такі ускладнення, як герпетична пневмонія. Це захворювання несе серйозну небезпеку для новонароджених дітей, так як має несприятливий прогноз. Обумовлено це частим приєднанням бактеріальних або грибкових інфекцій.

Детальніше про вірус герпесу 1 типу

Найпоширенішим вірусом герпесу є інфекційне захворювання 1 типу. Уражені ділянки у цьому разі локалізуються на губі. Поява невеликих бульбашок супроводжується нездужанням.

У деяких випадках при 1 типі герпесу з’являється лихоманка. Найчастіше з’являється такий герпес у дитини у віці 2 років. Це супроводжується приєднанням герпетичної ангіни або стоматиту.

Небезпека вірусу 1 типу полягає в наступному:

  • розвиток іридоцикліту, кератиту та кон’юнктивіту;
  • порушення роботи центральної нервової системи;
  • поява паралічу кінцівок, периферичного невриту, менінгіту або енцефаліту;
  • ураження нирок, серця і суглобових структур (найчастіше з’являється у дітей старшого віку).

Характерні особливості герпесу 2 типу

Серед найбільш поширених типів захворювання можна виділити генітальний. Він несе серйозну небезпеку для новонароджених дітей.

Найважче переносять вірус герпесу ті діти, які заражаються ще внутрішньоутробно. Первинна симптоматика у такому разі спостерігається вже через 2-3 дні від народження дитини, і полягають у появі лихоманки і висипу.

При вірус герпесу 2 типу (неонатальному) відбувається ураження геніталій. Цей різновид захворювання у дітей може розвинутися в будь-якому віці. Також не виключено його поява і у дорослих.

Супроводжується генітальний герпес появою невеликих бульбашок в районі зовнішніх статевих органів. Це загрожує гіперемією і набряком, які локалізуються на слизових оболонках.

Прояви генітального герпесу в дітей набагато більш виражені, ніж у дорослих. Небезпека цієї форми захворювання полягає в наступному:

  • можливо апатичний протягом, коли симптоматика відсутня;
  • розвиток небезпечних гінекологічних захворювань;
  • внутрішньоутробне і перинатальне зараження.

Вірус простого герпесу може бути причиною таких відхилень, як порок серця, дисфункції з боку нервової системи, печінки і підшлункової залози.

Через 2-3 дні симптоми герпесу супроводжуються проявами жовтяниці. В області статевих органів дитини з’являються висипання, які через деякий проміжок часу виразкуватись.

Лікування потрібно проводити комплексно і вчасно. Якщо заходи прийняті з запізненням, то існують ризики розвитку діатезу і герпесвірусної пневмонії, для якої характерна висока ступінь летальності.

Що характерно для вірусу герпесу 3 типу?

Це вітряна віспа – по-простому вітрянка. У медицині виділяють оперізуючий форму захворювання.

Викликані подібні захворювання вірусом Зостер, що передається повітряно-крапельним і побутовим шляхом. Після того, як дитина перехворіє на вітрянку, але залишається вірусоносієм довічно.

За темою:  Герпес 7 типу

При рецидивах відбувається розвиток оперізувального герпесу. Симптоматика захворювання виражена досить яскраво. Найчастіше воно має доброякісний результат.

У 90% випадків відзначається доброякісний результат. Гострий період перебігу триває не більше 2 місяців.

Основні симптоми вірусу герпесу 3 типу:

  • сильні больові відчуття по ходу нервових стовбурів;
  • підвищення субфебрильних показників;
  • почервоніння і набряклість шкірного покриву в зоні ураження;
  • оперізують висипання у вигляді невеликих пухирців.

При вітряній віспі невеликі пухирці покривають все тіло. Одні підсихають і поруч з’являються інші. Симптоматика не згасає протягом декількох тижнів.

Основні ускладнення герпесу 3 типу: запалення нервових вузлів, алергічні реакції, виразки, екзема та кон’юнктивіт.

Відмінні риси 4 типу герпесу

До цього типу захворювання відноситься вірус Епштейна-Барра, викликаний інфекційним мононуклеозом. Розвиток герпесу цього типу відбувається переважно у тих дітей, які страждають імунодефіцитом.

Інфекційна форма мононуклеозу характеризується ураженням слизових в області рота. При цьому можливе і ураження лімфовузлів, що супроводжується підвищенням температури тіла.

Серед основних ускладнень можна виділити ураження селезінки і печінки. У крові відбуваються морфологічні зміни. рамки інкубаційного періоду розмиті і становлять від 5 до 50 днів.

Симптоми герпесвируса 4 типу:

  • збільшення субфебрильних показників до 40 градусів;
  • ломить і ниючі болі в області суглобів і м’язів;
  • постійна втома і сонливість;
  • гіперемія слизової оболонки у ділянці ротоглотки;
  • наявність щільного нальоту на мигдаликах;
  • поява папульозного висипу на шкірному покриві.

У крові при проведенні лабораторних досліджень визначаться збільшення кількості лімфоцитів, і поява мононуклеарів – атипових лімфоцитів.

Особливості герпесу 5 типу у дітей

Цитомегаловірус рідко супроводжується клінічною симптоматикою. В основному визначається уповільнене носійство. Зараження дитини може відбутися через поцілунки, грудне молоко.

Не виключено внутрішньоутробне інфікування. В організм дитини вірус може потрапити і повітряно-крапельним шляхом.

Інфікування підтверджується лабораторно, коли в крові виявляються гігантські клітини – цитомегалы. Симптоматика може розвинутися тоді, коли відбувається зниження імунітету. Тривалість інкубаційного періоду – 60 діб.

Симптоматика герпесу 5 типу схожа з застудою:

  • підвищення температури тіла і характерна слабкість;
  • болі в області суглобів, шиї та голови;
  • можлива поразка очей, печінки і центральної нервової системи.

Якщо жінка заражається 5 типом герпесу при вагітності, то існує велика ймовірність розвитку вад у плода. Сьогодні цей тип захворювання є найчастішою причиною розвитку неонатальних патологій і загибелі новонароджених.

Інфекція дає такі ускладнення, як недорозвинення головного мозку, затримка загального розвитку, запалення органів травлення і дихання, шкірні висипання.

Чим відрізняється 6 тип герпесу?

Розвивається найчастіше у дітей до 2 років. Вже у дитини 3-річного віку в крові виявляються специфічні антитіла до вірусу герпесу.

Для інфекційного захворювання, викликаного цим типом вірусу характерна наступна симптоматика:

  • висока температура і судоми;
  • запальний процес в області мигдалин;
  • поява афт на слизовій в області рота;
  • виражені неврологічні ознаки.

При постановці діагнозу в цьому випадку фахівцеві доводиться враховувати ряд певних факторів. Найчастіше при дії вірусу герпесу 6 типу на організм дитини, відбувається приєднання бактеріальної інфекції і парагрипу.

Симптоми герпесу у дітей

Клінічна картина герпесу у дітей різна. Це залежить в основному від типу захворювання та ступеня ураження нервової системи. Величезне значення при цьому має стан імунної системи дитини.

Простудний герпес

Цей вид герпетичної інфекції починається поступово. Спочатку на язиці або шкірі губ з’являється легке пощипування, яке змінюється болем.

У тому місці, де трохи пізніше з’являться бульбашки, присутній легке почервоніння. Бульбашки містять прозору рідину, яка з плином часу стає каламутною.

Вони збільшуються і сверблять, завдаючи дитині виражений дискомфорт. В рідині, яка наповнює бульбашки, є безліч активних частинок вірусу.

Після того, як бульбашки розриваються, рідина витікає, і на її місці з’являються виразки. На їх місці з’являється невелика скоринка, яка при пошкодженні кровоточить.

На початкових стадіях розвитку герпесу у дитини з’являється температура від 38 до 39 градусів. Через кілька діб вона спадає і в області губ з’являється набряк.

За темою:  Герпес на нозі

Як правило, в майбутньому вірус герпесу супроводжується аналогічною симптоматикою. Бульбашки на шкірі губ виникають на однаковому місці.

Зниження імунної системи вірус герпесу дає наступні симптоми:

  • головні болі і характерна слабкість;
  • втрата апетиту і швидка стомлюваність.

Герпес 1 типу проявляється у всіх випадках без винятку. Вірус простого герпесу при відсутності своєчасного лікування прогресує і викликає ряд серйозних ускладнень.

Коли на губах з’являється кілька вогнищ, і вони об’єднуються, то дитина відчуває сильні болі.

Неонатальний герпес: основна симптоматика

Вроджена форма захворювання супроводжується розвитком симптоматики в першу добу після появи дитини на світ. Тяжкість захворювання залежить від того, як давно дитина інфікована.

Небезпечніше всього зараження відбувається відразу ж після зачаття. В цьому випадку відбувається розвиток таких ускладнень, як цироз печінки, ураження легенів, гепатит, епілепсія та мікроцефалія.

Якщо відбувається зараження новонародженого дитини, то неонатальний герпес може проходити в наступних формах:

  1. Локалізована. Зустрічається у 20-40% дітей, і супроводжується появою пухирців на шкірному покриві, слизових оболонках рота і на очах. На шкірі з’являються поодинокі везикули, переважно через 1-2 тижні після інфікування. Якщо лікування проведено вчасно, то бульбашки повністю зникають.
  2. Генералізована. При цій формі вірусний герпес дає цілий спектр симптоматики. Спочатку підвищується температура і з’являється млявість. Новонароджена дитина починає зригувати вміст шлунка і у нього з’являється задишка. Можливий розвиток ціанозу, апное і пневмонії. Досить часто, в інфекційний процес втягуються такі внутрішні органи, як печінка і наднирники. Дана форма виникає в 20-50% випадків. Приблизно у 5 частини новонароджених дана форма герпесу протікає без клінічних проявів.
  3. Вражаюча. Супроводжується ураженням нервової системи, що загрожує розвитком менінгоенцефаліту та енцефаліту. Виникає приблизно у 30% випадків. Якщо відбувається антенатальное зараження плоду, то виникають такі ускладнення, як гідроцефалія і мікроцефалія. У цьому випадку мають місце внутрішньочерепні кальцифікати. Симптоматика герпесу має генералізований характер і супроводжується судомами, ліквором і цитозом.

Інкубаційний період неонатального герпесу триває протягом 1 місяця. По його закінченні відбувається поступовий розвиток клінічних проявів.

Шляхи інфікування дитини вірусом герпесу

Зараження відбувається при контакті дітей з інфікованими однолітками чи дорослими. Досить часто інфікування відбувається ще внутрішньоутробно, якщо вагітна жінка хворіє або є носієм герпесу.

Актуально, в основному, це для немовлят. Обумовлено це тим, що під час догляду за новонародженими дуже складно дотримати всі запобіжні заходи.

У жінок в післяродовому періоді часто знижується імунітет на тлі послаблення захисного бар’єру організму і розвитку гіповітамінозу.

Причини герпесу у дітей пов’язані в основному з тісним контактом з тими людьми, які раніше хворіли цим захворюванням.

Джерелом може бути будь-який член сім’ї, тому слід уважно виключити тісні контакти з дитиною (обійми, поцілунки, носіння на руках без одягу).

Поява герпетичної інфекції у дітей може бути пов’язано з наступними факторами:

  • Використання спільного посуду або одягу.
  • Близький контакт із зараженою людиною.
  • Рецидив захворювання у матері, яка годує дитину грудьми.

Більше за інших схильні до розвитку вірусу герпесу діти, чия імунна система ослаблена. Причини можуть полягати у звичайній застуді або більш серйозних захворюваннях.

Серед основних факторів можна виділити зміну клімату, гіповітаміноз, травмування слизових оболонок, перегрів або переохолодження.

Причина розвитку герпесу може полягати в психоемоційному сплеск, нейроендокринних порушень і бактеріальному ураженні організму.

Підвищують схильність дитячого організму до інфекційного захворювання і патологічні порушення функціонування органів травлення.

Вроджений імунітет дитини до герпесу

Якщо жінка ще до вагітності перехворіла герпесом, то, швидше за все у народжену дитину до 6 місяців не розвинеться це захворювання.

Пов’язано це з тим, що в організмі матері відбувається вироблення специфічних антитіл до цього вірусу. Вони при повторній зустрічі з герпесом швидко знищують патогенні мікроорганізми, що виключає ймовірність зараження.

Такі антитіла називають імуноглобулінами (Ig). Для знищення вірусу герпесу в організмі людини відбувається вироблення імуноглобулінів класу G і M. При проведенні лабораторних досліджень крові саме їх і шукають для постановки вірного діагнозу.

За темою:  Корвалол від герпесу

Під час вагітності через плаценту відбувається проникнення IgG від матері до дитини. Це сприяє створенню в організмі дитини захисного бар’єру проти герпетичного вірусу.

Навіть новонароджена дитина, в організмі якого є такі антитіла, є невразливим до цього вірусу. Слід звернути увагу на те, що термін життя таких імуноглобулінів становить близько півроку.

Після цього терміну дитина вже стає вразливим. Це підтверджено і статистично: пік захворюваності герпес у дітей доводиться на 6-8 місяць після народження.

Антитіла продовжують передаватися новонароджених при годуванні груддю. Таким чином, чим довше триває грудне вигодовування, тим менше ймовірності, що дитина захворіє.

Постановка діагнозу

Для того щоб призначити ефективну терапію лікар призначає ряд лабораторних та інструментальних процедур:

  • дослідження слизових субстанцій та біологічних рідин на предмет вірусу герпесу;
  • проведення електронної мікроскопії;
  • використання иммунофлюорестентного методу (дослідження становить везикул);
  • діагностика порушень з боку внутрішніх органів дитини.

При виникненні на тілі бульбашок, наповнених рідиною, проведення діагностики, найчастіше не вимагається. Досвідчений фахівець вже на підставі цього симптому може поставити правильний діагноз і призначити комплексну медикаментозну терапію.

Лікування герпесу у дітей

Проти цієї інфекції ще не розроблено ефективних препаратів. Повністю вивести штами вірусу не може жодне ліки.

Основні цілі лікування герпесу полягають у наступному:

  • Призначення противірусних препаратів для внутрішнього застосування.
  • Використання модуляторів та стимуляторів ІС.
  • Застосування мазей і засобів для місцевого нанесення.
  • Використання жарознижуючих і седативних препаратів.
  • Організація постільної і питного режиму.
  • Призначення імуностимулюючих препаратів.

В обов’язковому порядку дитина повинна правильно харчуватися. Для новонароджених дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, цього пункту лікування повинна дотримуватися мати.

З раціону слід виключити ту їжу, яка сприяє прогресуванню запальних процесів в організмі: солодке, борошняне і дріжджове.

При ураженні герпесом ротової порожнини рекомендується виключити тверду їжу та гарячі страви. Постійне травмування бульбашок призводить до того, що на лікування йде набагато більше часу.

Лікування натільної герпесу

Вірус 1 і 2 типу вимагає прийняття особливих заходів:

  • Призначення противірусних препаратів: стимулятори інтерферону, відновники імунітету, вітаміни.
  • Використання місцевих засобів: діамантовий зелений, противірусні креми та мазі.
  • Відмова від водних процедур і тісної грубої одягу. Це необхідно для виключення поширення інфекції і пошкодження наявних кірочок.

Вірус герпесу у дітей слід лікувати під контролем педіатра. Фахівець призначає комплексне лікування. Це дозволяє майже вдвічі скоротити курс терапії і полегшити перебіг хвороби.

Тільки лікар може правильно розрахувати дозування лікарських препаратів, спираючись на індивідуальні особливості організму дитини і характер перебігу захворювання. Самолікування загрожує розвитком небезпечних для здоров’я і життя дитини ускладнень.

Заходи профілактики

Всі батьки без винятку повинні знати що саме потрібно зробити, щоб запобігти зараження герпесом. Серед основних заходів профілактики слід виділити:

  1. Щорічну вітамінотерапію. Корекція імунної системи дитини дозволяє виключити ймовірність зараження інфекційними захворюваннями.
  2. Виїзду на море. Морський клімат сприяє відновленню багатьох процесів в організмі людини. Це зміцнює захисні сили організму і виключає ймовірність зараження або ж розвитку рецидивів.
  3. Профілактична діагностика. Якщо ж зараження уникнути не вдалося, то в організмі дитини назавжди залишаються штами вірусу. Це призводить до постійних загострень. Для проведення своєчасної медикаментозної корекції необхідно хоча б один раз у рік в цілях профілактики здавати аналіз крові.
  4. Щеплення. Для того щоб виключити ймовірність зараження рекомендується ставити щеплення проти герпесу щорічно. Це істотно знижує ризики зараження агресивними типами вірусу герпесу.