Антитіла до токсокарам — що це?
Токсокароз відноситься до паразитарних захворювань, яке властиво для тварин, зокрема для собак і кішок. Але іноді токсокари випадково можуть вражати і людський організм. При підозрі гельминтозного захворювання рекомендується здати імуноферментний аналіз крові (ІФА) на антитіла до токсокарам.
Загальний опис паразитарного захворювання
Токсокароз викликають круглі черви токсокари, що живуть у кишковому тракті тварин. Гельмінти паразитують у тілі остаточного господаря після інфікування до півроку.
Після потрапляння яєць у шлунково-кишковий тракт вони втрачають свою кутикулярную оболонку і перетворюються на личинок, які закидаються разом з кров’ю в дихальну систему. Досягнувши бронхів личинки продовжують своє дозрівання. Через деякий час вони викликають у інфікованого сильний кашель, що призводить до міграції паразитів в ротову порожнину, звідки вони разом зі слиною знову потрапляють у травну систему. Личинки досягають кишечника і там починають дозрівати до дорослих особин.
Дорослі токсокари досить великі черв’яки, які можуть досягати в довжину більше десяти сантиметрів. Самки паразита дуже продуктивні і можуть відкладати до кілька сотень тисяч яєць.
Захворювання небезпечне тим, що при сильної ступеня зараження може провокувати розвиток кишкової непрохідності, патологій кишечника, що пов’язане із запальним процесом, і порушення в роботі органів травлення, що супроводжується диспепсичним синдромом.
Іноді личинки можуть затримуватися в легенях у зв’язку з чим провокують у інфікованої бронхіальну астму, пневмонію та інші захворювання дихальної системи.
Причини появи хвороби
Токсокароз найчастіше діагностується в дитячому віці і в людей, чия професійна діяльність пов’язана з собаками. При недотриманні елементарних правил гігієни рук після контакту з хворою твариною і відбувається зараження.
Крім цього інвазивні яйця можуть потрапляти в організм при вживанні в їжу немитих ягід і овочів, які виростали на зараженій ґрунті.
Симптоми хвороби
Після того, як личинки мігрують в легені у людини спочатку з’являється слабкість, а потім інфікування починає супроводжуватися такими симптомами:
- підвищення температури до 39 градусів;
- лихоманка і озноб;
- напади кашлю;
- головні болі;
- алергічні реакції у вигляді висипу.
Найбільшу небезпеку личинки паразита представляють, якщо потраплять в головний мозок. Крім розвитку мігрені у людини можуть спостерігатися судоми.
Форми хвороби
Основними формами паразитарного захворювання виступають вісцеральна, очна, шкірна і неврологічна.
- При вісцеральному вигляді личинки паразитів поселяються в легенях і починають там свій розвиток.
- Очної токсокароз виникає при випадковому потраплянні личинок в очне яблуко, цілісність якого паразити можуть порушувати.
- Для шкірної форми характерні алергічні висипання та свербіж у місцях ураження паразитами.
- Найбільш небезпечним видом вважається неврологічний, коли можуть вражатися головний мозок і інші складові нервової системи. Це веде до розвитку судом і епілептичних припадків.
Аналіз на антитіла
При личинкової стадії найбільш достовірним методом визначення хвороби виступає аналіз на токсокароз, який дозволяє виявити антитіла igG.
Імуноглобулін (клас G) може говорити про наявність гельминтозного захворювання. Виявити хворобу можна за титрів антитіл (АТ).
- АТ не більш, чим 1 до 100 — відсутність паразитарного захворювання.
- АТ від 1 до 200 до 1 до 400 — присутність вісцерального чи очної форми хвороби.
- АТ від 1:800 і більше — наявність вісцеральної форми.
- АТ при очному токсокарозе може бути хибнонегативних зважаючи слабовираженного антигенного прояви.
Додатково у деяких лабораторіях використовують коефіцієнт позитивності. При показнику менше 0,9 — негативний результат. Від 0,9 до 1,1 — сумнівний показник, що вимагає повторного дослідження. Результат в діапазоні 1,1-2,2 говорить про наявність паразитарного захворювання.
Напередодні перед здачею аналізів не рекомендується вживати жирні страви і спиртне.
Додаткові методи діагностики
В якості додаткових досліджень проводять УЗД, КТ, рентген грудної порожнини, проводиться забір мокротиння. Також в обов’язковому порядку пацієнта повинен оглянути лікар-офтальмолог для виключення або підтвердження очної форми захворювання.
Лікування
В якості препаратів в медикаментозній терапії від токсокарозу використовують засоби на основі мебендазола і албендазола.
До лікарських засобів на основі мебендазола відносяться «Вермокс», «Вормин», «Мебендазол».
- Препарати цієї категорії є потужними антигельминтиками і можуть застосовуватися тільки за призначенням лікаря.
- Дозування і схема лікування залежить від форми хвороби, а також віковій та ваговій категорії хворого.
- Зазвичай ліки цієї групи не викликають побічних реакції при дотриманні дозування та тривалості лікування.
- Під час лікування проводиться контроль з боку функцій печінки, нирок та органів кровотворення.
- Препарати на основі мебендазола можливо приймати у дошкільнят в дозуванні запропонованої лікарем фахівцем.
- Протипоказаннями до застосування виступають і хронічні важкі патології печінки, вік до двох років, підвищена чутливість до лікувальних компонентів, а також період вагітності та годування груддю у жінок.
- Мебендазол посилює дію інсуліну, тому в період лікування у діабетиків необхідна корекція останнього лікувального компонента.
До препаратів на основі албендазола відносяться «Ворміл», «Зентел», «Саноксал» та інші.
Лікарські засоби цієї групи володіють широким спектром дії і найчастіше прописуються при токсокарозе. Лікування ними самостійно не допустимо. Дозування і курс терапії повинні бути скориговані лікарем.
Альбендазол відноситься до лікувальних медикаментів, який можна призначати з трирічного віку.
Недотримання дозування може призвести до тяжких наслідків у вигляді побічних явищ, серед яких інтоксикація організму, головні болі, алергічні реакції, гипертнезия і т. д.
При збоях у роботі органів кровотворення, печінки, нирок і цистицеркозі в поразкою очної сітківки ліки на основі албендазола не рекомендовані до прийому. Також ліки не прописують при вагітності та лактації. Їх прийом можливий тільки у випадку, якщо користь переважатиме потенційний шкоду дитині.
Профілактика
Гельмінтне захворювання, що викликається хробаками сімейства токсокар можна запобігти, якщо дотримуватись заходів безпеки при спілкуванні з домашніми улюбленцями. Після кожного контакту з ними необхідно мити руки з милом.
Також повинні проходити відповідну обробку рослинні продукти, на яких можуть виявитися яйця токсокар.
Важливу роль у антігельмінтной профілактиці відіграє прийом протипаразитарних препаратів два рази в рік. При наявності домашніх тварин в обов’язковому порядку необхідно кожен квартал здійснювати у них дегельмінтизацію.