Яку тару обирають для невеликих партій молочної продукції

Невелике виробництво молочної продукції часто починається буквально з кількох позицій. Сьогодні це молоко та кефір, пізніше додається питний йогурт, а ще через деякий час з’являється сезонний продукт із ягодами. Якщо для кожної новинки одразу заводити окрему упаковку, склад швидко заповнюється коробками з тарою та різними комплектуючими.

Тому при невеликих партіях особливо важливо не ускладнювати фасування без реальної потреби. Тара має підходити самому продукту, технології виробництва та умовам зберігання. А вже після цього можна думати про форму, оформлення й те, наскільки ефектно готова пляшка виглядатиме на полиці.

Один формат можна використовувати для кількох продуктів

Якщо технологічні вимоги дозволяють, виробнику зручніше мати кілька перевірених форматів, ніж окрему пляшку для кожної позиції. Молоко та кефір, наприклад, можна відрізняти етикеткою, а не обов’язково формою тари.

Для маленьких партій у цьому є цілком практична користь. Припустимо, на складі залишилося 200 однакових пляшок. Сьогодні більша частина потрібна для молока, наступного тижня краще продається інший продукт — запас можна розподілити вже перед фасуванням. З окремою тарою під кожну позицію такої свободи немає.

Проте об’єднувати продукти лише заради економії місця теж не потрібно. Якщо для одного з них передбачений інший спосіб фасування або закривання, це важливіше за бажання уніфікувати склад.

Саме тому скляна пляшка для молочних продуктів підбирається з урахуванням характеристик конкретної тари та майбутнього продукту. Перед замовленням партії потрібно перевірити сумісне закривання, умови використання та відповідність упаковки технологічному процесу.

Велика пляшка потрібна далеко не завжди

З молоком усе здається зрозумілим: літровий формат давно знайомий покупцям і зручний для дому. Але невеликий виробник може продавати не тільки звичайне молоко.

Питний йогурт людина часто бере як одну порцію на сніданок або перекус. Тут велика пляшка вже виконує зовсім інше завдання. Вона може бути доречною для сімейного використання, тоді як компактний формат простіше взяти із собою.

З новими смаками теж не обов’язково відразу починати з великого об’єму. Якщо виробник уперше випускає йогурт із незвичайним наповнювачем, частині покупців буде простіше спочатку взяти маленьку пляшку. Якщо продукт сподобається, попит на більший формат можна перевірити наступною партією.

Тому літраж краще прив’язувати до сценарію споживання. Молоко для родини, кефір на кілька порцій і невеликий питний йогурт можуть вимагати різного підходу, хоча всі три продукти належать до однієї категорії.

Скло потрібно перевірити в реальному фасуванні

Порожня пляшка майже завжди здається зручною. Вона легка, її легко переставляти, а етикетку можна приблизно приміряти прямо на столі. Після наповнення продуктом відчуття змінюється.

Наприклад, високу пляшку незручно швидко переставляти під час ручної роботи. Інша форма добре лежить у руці, але на ній замало рівного місця для потрібної етикетки. Ще одна чудово виглядає окремо, зате по десять штук погано розміщується в коробці.

Саме для цього й потрібне пробне фасування. Кілька зразків наповнюють реальним продуктом, закривають запланованим способом і дивляться, як із ними працювати. Якщо партії фасуються вручну, корисно повторити операцію хоча б кілька десятків разів.

Дрібна незручність на одній пляшці майже непомітна. Коли однакову дію потрібно зробити сто разів за день, вона вже забирає час.

Окремо перевіряють і технологічну придатність тари. Молочна продукція належить до продуктів, для яких особливо важливі встановлені режими виробництва, гігієна, температура та холодовий ланцюг. Скляна упаковка сама по собі не робить продукт придатним до тривалого зберігання й не компенсує порушення технології.

Для локальних продажів важлива і зворотна сторона упаковки

Невеликі молочні виробництва нерідко продають продукцію поблизу місця виготовлення: у власній точці, локальних магазинах, через доставку або на ярмарках. Тут скляна тара має одну особливість — після використання пляшка залишається цілком придатною як фізична ємність, якщо виробник організував відповідну систему її повернення та повторного використання згідно зі своїми технологічними й санітарними вимогами.

Але вводити таку систему лише тому, що пляшки скляні, не обов’язково. Їх потрібно забирати, сортувати, перевіряти, мити та належним чином готувати до наступного циклу. Для маленького підприємства це може виявитися як зручним рішенням, так і зайвою операцією.

Тому спочатку варто порахувати логістику. Якщо клієнти регулярно повертаються в одну торгову точку, приймати там тару може бути відносно просто. При доставці продукції по всьому місту схема вже виглядатиме інакше.

У будь-якому випадку першу партію краще не перевантажувати форматами. Один об’єм для молока, компактніший для питних продуктів — часто цього достатньо, щоб перевірити реальний попит. Якщо покупці почнуть регулярно просити більшу пляшку кефіру або менший формат молока, наступне замовлення тари можна скоригувати.

Невеликому виробнику важливо залишити собі цю можливість. На старті ще невідомо, який продукт стане основним і в якому об’ємі його купуватимуть найчастіше. Тому проста, сумісна з технологією та зручна в роботі тара зазвичай корисніша за великий набір різних пляшок, частина яких після першого сезону так і залишиться стояти на складі.