Цистографія сечового міхура: особливості та підготовка

Цистографія являє собою діагностичне ендоскопічне дослідження, яке проводиться за допомогою рентгенівського випромінювання. У сучасній медицині найчастіше саме методи цистографического обстеження застосовуються для визначення різних патологій структури і форми сечового міхура, сечовивідних каналів і сечоводів.

Виявлення патологічних станів сечового міхура – це невід’ємний етап у процесі лікування різних захворювань сечостатевої системи. Ендоскопія органів сечостатевої сфери призначається як дорослим, так і дітям. Рентген сечового міхура дозволяє лікарю поставити правильний діагноз пацієнту, а також призначити необхідний курс лікування для усунення наявної патології.

Що являє собою цистографія?

Як вже говорилося вище, цистографія органів сечостатевої сфери – це метод діагностичного обстеження, що застосовується в урології з метою виявлення патологій органів сечостатевої сфери. Подібні методи діагностики проводяться шляхом введення в порожнину сечового міхура спеціального контрастної речовини з подальшим проведенням рентгенографії. Вводиться контрастна речовина може мати як газоподібну, так і рідку. Рентгеноконтрастний препарат вводиться в організм за допомогою катетера. Виділяють дві форми введення контрастної речовини, які найбільш часто використовуються в сучасній медицині:

• Висхідна цистографія – ультрасучасна діагностична методика, яка ґрунтується на введенні рентгеноконтрастної речовини безпосередньо в порожнину сечового міхура. Спеціальний препарат вводиться шляхом постановки катетера – це робиться у перерві між випорожненням сечового міхура від сечі і подальшим позивом до сечовипускання.
• Низхідна цистографія – дана діагностична методика базується на введенні спеціального контрастної речовини внутрішньовенно, шляхом ін’єкцій. Звичайно ж, до того моменту, як препарат потрапить в порожнину сечового міхура пройде чимало часу – як правило, не менше години. І тільки тоді можна проводити цистографію, в іншому разі результати обстеження будуть неправдивими. Саме завдяки такому тривалого і трудомісткого процесу визначення наявних патологій сечостатевої сфери все більша кількість спеціалістів вважають більш ефективної висхідну методику цистографії. Крім того, в ході проведення висхідній цистографії можна отримати більш якісні і достовірні результати, у свою чергу, спадна методика вважається менш ефективною.
• У деяких випадках рекомендовано проведення микционной цистографії – ця техніка передбачає проведення обстеження виключно в момент сечовипускання. Звичайно ж, таке рентгенологічне дослідження досить скрутне, а тому на сьогоднішній день не користується досить широкою поширеністю.

При введенні контрастної речовини внутрішні органи, наприклад, сечовий міхур, набуває більш чіткі і яскраві обриси, згодом чого стає можливим розгляд каменів або інших патологій в порожнині внутрішнього органу. Також рентген сечового міхура широко застосовується для виявлення доброякісних або злоякісних новоутворень в області органів сечостатевої сфери.

Показання та протипоказання до проведення цистографії

Ендоскопія сечового міхура проводиться в наступних випадках:

• При підозрі на туберкульоз органів сечостатевої системи.
• Цистографія призначається для визначення наявності пухлин доброякісного або злоякісного характеру в області малого тазу.
• При підозрі на камені або пісок у сечовому міхурі методи рентгенолоческих досліджень вважаються найбільш інформативними.
• Виявлення вроджених вад сечовивідної системи, яке найчастіше застосовується у разі діагностики у маленьких дітей.
• При підозрі на міхурово-сечовідний рефлюкс або серйозні травми сечового міхура найчастіше в якості діагностичного обстеження застосовується цистографія.
• Показанням до проведення цистографії сечового міхура вважаються різні ускладнення після перенесених захворювань інфекційного характеру.
• Також саме цистографія сечового міхура проводиться у разі діагностики у пацієнта енурезу. Найчастіше з цією проблемою стикаються діти та підлітки, а цистографія дозволяє встановити точну причину хвороби і призначити необхідний курс лікування.

Незважаючи на всі свої численні переваги, ця методика має і кілька протипоказань, при яких проведення діагностичної процедури категорично забороняється.

1. Діагностика не застосовується до вагітних жінок.
2. Дана рентгенологічна процедура не призначається пацієнтам, у яких виявлені запальні процеси в області сечового міхура і сечовивідних каналів.
3. У разі, якщо у пацієнта спостерігається сечовипускання з домішками крові, проведення цистографії категорично забороняється.

Проведення цистографії

У разі проведення висхідній цистографії сечостатевих органів, безпосередньо в порожнину органу вводиться приблизно 0,2 л спеціального контрастної речовини, при цьому пацієнт знаходиться у положенні лежачи. Всі прикраси і аксесуари в момент проведення діагностичної процедури слід зняти, так як вони можуть спотворити інформативність отриманого результату. У переважній більшості випадків при проведенні процедури рекомендується звільнити досліджуваний орган від одягу і одягти спеціальне медичне білизна.

Після того, як рентгенологічний препарат буде введений у порожнину сечового міхура, катетер перетискають, щоб уникнути витікання ліки. Далі роблять рентгенологічні знімки з різних позицій – коли пацієнт лежить на спині, на боці, в момент сечовипускання або після нього.

Слід зазначити, що цистографія супроводжується помітними больовими відчуттями, а тому в разі необхідності в проведенні маленьким дітям цистографія здійснюється з одночасним використанням знеболюючих лікарських препаратів. Після проведення процедури лікар порівнює знімки, зроблені до ренгена сечового міхура і знімки, отримані в ході процедури – це дає можливість поставити точний діагноз і призначити необхідне лікування.

Підготовка до цистографії сечового міхура

Перше правило правильної підготовки до проведення дослідження сечового міхура полягає в усуненні підвищеного газоутворення в кишечнику, що може значно спотворювати результат проведеного дослідження.

За 2-3 дні до проведення процедури слід почати дотримуватися строгої дієти з повним виключенням продуктів, які сприяють посиленому газоутворення. До таких продуктів можна віднести міцний чай і каву, газовані напої і мінеральну воду, квасоля та інші бобові, білокачанну капусту, кисломолочні продукти, незбиране молоко, кукурудзу. Вранці, перед проведенням цистографії, пацієнту ставиться очисна клізма, яка сприяє повному звільненню кишечника від вмісту.

Перед проведенням діагностики сечового міхура обов’язковими є консультації нефролога, рентгенолога і уролога. Вони дадуть всі необхідні рекомендації, завдяки яким результати цистографії сечового міхура будуть максимально результативними та інформативними.

Наслідки дослідження сечового міхура

Основна небезпека після проведення даного дослідження органів сечостатевої сфери полягає у виведення контрастної речовини з організму. Для того, щоб полегшити цей процес, після проведення діагностичної процедури рекомендується протягом приблизно 24 годин дотримувати строгий постільний режим – завдяки цьому виведення рентгенологічного препарату відбувається легко і безболісно.

У вкрай рідкісних випадках можливий розвиток такого небезпечного ускладнення, як інфікування сечовивідних шляхів, яке стає результатом постановки катетера. Таке ускладнення розвивається у вкрай рідкісних випадках і потребує негайного лікування. Також до числа рідких ускладнень цистографії можна віднести випадкове травмування слизової оболонки уретри або безпосередньо сечового міхура, яке частіше всього стає результатом відсутності досвіду у медичного персоналу. Для того, щоб уникнути подібної ситуації слід звертатися тільки до досвідченим лікарям, великі, шановні діагностичні центри.