Щитовидна залоза і її захворювання — що таке щитовидка, симптоматика захворювань, рекомендації

Щитовидна залоза і її захворювання

Спочатку слід точно розібратися в тому, що таке щитовидна залоза. Крім основних внутрішніх органів, є і інші маленькі складові у вигляді залоз (статеві, підшлункова, околощітовідние), гіпоталамуса і гіпофіза. Їх робота непомітна, але дуже важлива, а помилки призводять до серйозних побічних явищ.

Тому щитовидна залоза це така ж залоза внутрішньої секреції. Її місцерозташування знайти досить легко. Для цього варто подивитися в дзеркало на шию. Вона буде перебувати нижче підборіддя на ділянці трахеї (спереду і з боків).

Подумки її ділять на дві частки. Якщо орган функціонує без проблем, його практично не видно, і він не прощупується при пальпації. В іншому випадку можна побачити випирає зоб.

Орган складається з невеликих бульбашок, що складають поверхню сполучних тканин. Це фолікули. У ній безліч кровоносних і лімфатичних судин (кровотік щитовидної залози), вона пронизана нервами.

Такі фолікулярні клітини є тиреоцитами. Їх завдання продукувати гормон (тиреоїдний). По команді організму щитовидка відсилає необхідну кількість гормонів в кров, що здатне регулювати обмін речовин.

Щитовидна залоза може виявити патологію у своєму функціонуванні через ряд таких захворювань:

  • зоб (спорадичний, ендемічний);
  • вроджені проблеми щитовидки (недорозвиненість органа, неправильне розташування);
  • новоутворення на ній або будь-які її пошкодження;
  • базедова хвороба;
  • запальні хвороби;
  • гіпотиреоз.

Симптоматика захворювань щитовидки

Отже, проблеми щитовидки: що це і як розпізнати можливі збої в роботі? Для визначення можливих відхилень у функціонуванні даного органу (недостатнє або надмірне вироблення гормонів), слід дізнатися її точні параметри в стані спокою.

Щитовидка — це заліза, розміри якої не повинні перевищувати параметрів 4 см на 2 см на 2 см, при цьому перешийок повинен мати товщину в 4-5 мм.

Проблеми з функціональністю органу спостерігаються при таких симптомах:

  • Надмірна сухість шкіри і волосся.
  • Людина швидко дратується і стомлюється.
  • Гормональні зміни.
  • М’язові болі.
  • Дитячий вік – гіперактивність.

Така симптоматика може бути провісником великої кількості захворювань, не пов’язаних з роботою щитовидної залози, тому визначити цю проблему дуже важко.

Щоб упевнитися в правильності постановки діагнозу медики звертають увагу на ряд інших первинних та вторинних факторів. За наявності щонайменших підозр спеціаліст відправить людини на УЗД, де й можна буде подивитися її розміри.

Отже, серед інших ознак порушення роботи цього органу можна виділити такі:

  • надмірна пітливість;
  • проблеми зі сном;
  • тремор кінцівок;
  • різке підвищення маси тіла;
  • набрякання рук, ніг та обличчя;
  • почуття холоду без видимих причин;
  • інтенсивність і тривалість критичних днів у жінок;
  • задишка;
  • постійний голод і недостатнє відчуття ситості;
  • у чоловіків проблеми з потенцією;
  • нерегулярність і мізерність критичних днів;
  • запори або проноси;
  • хрипкий голос;
  • неуважність;
  • відчуття жару без причини;
  • проблеми з АД.
За темою:  Проблеми з щитовидною залозою у жінок: симптоми і порушення роботи

Всі ці симптоми можуть свідчити як про надмірну, так і про недостатню виробленню гормонів.

Дратівливі чинники порушень щитовидної залози і наслідки

Є різні порушення в роботі органу, тому слід знати все про щитовидній залозі. Наприклад, часто пацієнти можуть почути два абсолютно протилежних діагнозу: гіпотиреоз і гіпертиреоз.

У першому випадку провокатором стає процес зниження вироблення гормонів. Розрізнити такий стан можна за набряків кінцівок та обличчя, а в окремих випадках у людини знижується слух.

Серед інших ознак виділяють такі:

  • розвиток гастриту або збільшення печінки;
  • проблеми з апетитом;
  • набір маси тіла без ожиріння;
  • сонливість;
  • утома та стомлюваність;
  • апатія;
  • проблеми менструального циклу.

Друга варіація хвороби діаметрально протилежна, так як її провокує надмірний процес вироблення гормонів. Паралельно відмічається збудження серцево-судинної, вегетативної нервової системи.

Пацієнт з таким діагнозом скаржиться на відчуття жару і вологості покривів шкіри, відзначаються напади задухи.

Інші симптоми хвороби:

  • порушення ритму серця, що призводить до тахікардії;
  • екстрасистолія;
  • збільшення жіночих молочних залоз;
  • проблеми з менструальним циклом;
  • різке зменшення маси тіла;
  • болючість при пальпації області живота;
  • діарея;
  • підвищений апетит.

Дуже важко за такий розмитою клінічній картині дізнатися про проблеми щитовидної залози, а що це таке зможе дізнатися тільки фахівець після обстеження та діагностики.

Крім цих двох станів, людині може бути поставлений діагноз эутиреоз. У такому випадку немає видимих проблем, так як щитовидна залоза працює без збоїв і в потрібній кількості продукує гормони.

Але навіть при відсутності скарг і видимих проблем, компенсаторні зміни у вигляді вузлів, формування зобу або збільшення розмірів може відбуватися в самому органі.

Рекомендації для перевірки стану щитовидки

Щоб зрозуміти все про щитовидній залозі та її лікуванні, слід знати про різною симптоматикою у чоловіків і жінок. Це можна пояснити фізіологічними відмінностями будови організму.

Всесвітня Організація Здоров’я не раз поводила клінічні випробування, результати яких свідчать про більшу ймовірність захворіти такою патологією саме у жінок.

За темою:  Вплив щитовидної залози на серце

Представниці прекрасної статі раніше помічають таку проблему, так як щодня оглядають своє обличчя при нанесенні макіяжу. Зазвичай помітно збільшення розмірів щитовидної залози.

Паралельно жінка відчуває задишку після незначного навантаження, зауважує набряклість кінцівок і очей, обличчя. Всі ознаки будуть залежати від дратівної фактора.

Такі симптоми, як задуху і брак повітря відбуваються із-за зростання часток щитоподібної залози. В цьому випадку гортань буде трохи здавлюватися, а пацієнтка буде відчувати задуху. Така проблема свідчить про утворення зоба.

Особливий випадок зміни розмірів цього органу спостерігають під час вагітності. У цей період щитовидка тимчасово стає більше, а зі зміною гормонального фону її організму потрібно багато сил для формування і виношування плоду.

Такий стан пройде самостійно через півроку або рік після появи на світ малюка. Якщо ж у період виношування у жінки буде встановлений дефіцит гормонів, такий стан негативно вплинути на внутрішньоутробний розвиток плода.

Це загрожує можливим розвитком кретинізму, так як мозок малюка буде недорозвиненим.

Загальна симптоматика такої патології у чоловіків не відрізняється. Тільки у сильно половини людства при розвитку проблем зі щитовидною залозою констатують збільшення грудної клітини, дисфункції в статевому житті і зниження лібідо.

Найчастіше чоловіки звертаються на пізніх, запущених стадіях з такими симптомами:

  • Зміна маси тіла.
  • Патології ритму серця.
  • Температура вище 370С.
  • Почуття постійної втоми.
  • Бажання багато спати і відпочивати.
  • Підвищена дратівливість і збудливість.

У маленьких пацієнтів патології щитовидної залози розвиваються на тлі нестачі йоду або внаслідок генетичної схильності.

Спровокувати зростання органу може не тільки несприятливі кліматичні і соціальні умови, але і постійні стресові ситуації. Щоб уникнути розвитку такої проблеми, малюків слід щорічно обстежувати.

Діагностика недуги

Якщо людина не розуміє, чому з’являється щитовидка і як його визначити, йому необхідно проконсультуватися зі спеціалістом. Медик після візуального огляду і визначення зміни за зовнішніми критеріями, а також після опитування і пальпації може направити пацієнта на проходження УЗД органу.

Напрямок видають за наявності щонайменших підозр, так як самостійно діагностувати така недуга дуже складно з-за розмитості симптомів. Додатково можна провести аналіз гормонів.

Результати обстеження будуть записані у відповідності з прийнятою системою класифікації. Всього налічується 5 стадій. Нульова є нормою.

У такого пацієнта розміри щитовидної залози не змінюються, зазначається нормальний рівень гормонів та задовільне функціонування всього організму.

За темою:  Щитовидна залоза: ознаки і симптоми захворювання у жінок, чим небезпечно?

При невеликих змінах часток щитоподібної залози хворому ставлять першу стадію. Під час візуального огляду зміни непомітні, але на УЗД або рентгені видно відхилення від норми. Людина в деяких випадках може відчувати проблеми при ковтанні.

На другій стадії вже помітно збільшення розмірів, при цьому медик може промацати перешийок і побачити залозу під час ковтання. Значні зміни кордонів і округлення області спостерігається на третій стадії.

На 4-5 стадіях виявляється виступ і розростання зони вперед і в сторону. Людина починає сильно кашляти, йому важко ковтати. У результаті весь цей ділянку спотворюється.

Останні стадії вимагають проведення операції, але таких пацієнтів дуже мало. Медикам все-таки вдається виявити патологію на ранніх термінах і почати ефективне лікування.

Терапія хвороб щитовидки

Якщо досконально визначено, від чого буває щитовидка, її форма і стадія, слід приступати до лікування. Дисфункція цього органу і всі хвороби виникають через брак йодовмісних продуктів, тому здавна уникнути такої проблеми намагалися з допомогою морепродуктів.

Саме вони багаті на йод. Пацієнтів змушували їсти морську сіль, водорості та ін.

Так, так можна домогтися незначних поліпшень, але це, швидше за все, профілактичні заходи. Паралельно із збагаченням організму йодом слід вживати продукти з вмістом інших корисних мінералів і речовин. Наприклад, необхідний цинк, залізо і цирконій.

Серед більш результативних засобів слід використовувати медикаменти на основі тиреоїдин і йоду. При різних формах недуги будуть призначені різні ліки. Так, при дифузній різновиди зобу пацієнту слід приймати препарати гормонів для зниження функції їх вироблення.

Іншим способом лікування патології може бути лікувальна фізкультура і фізіотерапевтичні процедури. Якщо необхідна операція, медики можуть видалити залозу повністю або частково. Пацієнтів старше 40 років, якщо у них встановлено діагноз дифузний зоб, направляють на терапію радіоактивним йодом.

Хворі можуть використовувати в лікуванні та лікарські трави: перстач біла, чистотіл. Для терапії слід заварювати трави і пити їх відвар. Паралельно добре перейти на спеціальну дієту з використанням йодовмісних продуктів.