Причини зменшення щитовидної залози, симптоми та наслідки

Зменшення розмірів щитовидної залози не так вже й часто зустрічається (у порівнянні з збільшенням). Це небезпечний стан може призвести до страшних наслідків.

Складність в діагностиці, вміння хвороби «замаскуватися» під інші недуги, плавне, але руйнівний її перебіг, складність у лікуванні роблять це стан вимагає ретельного уваги.

Причини зменшення щитовидки

  1. Вроджене порушення у дітей. Під час вагітності материнський організм повинен бути повністю забезпечений необхідними мікроелементами, так як йому необхідно «ділитися ними з плодом. У випадках, коли мати сама страждає від гострої нестачі йоду, перебоїв в роботі щитовидної залози, у майбутньої дитини вкрай високі шанси отримати вроджене порушення в будові щитоподібної залози.
  2. Запалення щитовидної залози — аутоімунний тиреоїдит. При цьому захворюванні відбувається помилкове «знищення» клітин щитовидної залози організмом. Імунна система бере деякі тканини (в даному випадку, щитовидку) за чужорідні і позбавляється від них. Цей розлад є найбільш часто зустрічається серед захворювань щитовидної залози.
  3. У жінок зменшення щитовидної залози зустрічається часто. Розвиток захворювання відбувається, що називається, повільно, але вірно, а діагностувати його наявність важко. Лікування від гіпоплазії у жінок проходить складніше, ніж у інших хворих. Справа в тому, що жіночий організм протягом усього життя піддається постійним змінам гормонального фону, що відбуваються внаслідок наявності менструального циклу. Це ускладнює терапію. Менопауза додає проблем з цим захворюванням, загострює його.
  4. Літній вік. У старіючого людини поступово згасають багато функцій організму, у тому числі й ендокринна система. Щитовидна залоза втрачає обсяг у літніх людей частіше. Відбувається справжнє всихання органу.
  5. Розлади в системі відділів мозку, що контролюють роботу залоз внутрішньої секреції (гіпоталамус і гіпофіз). Ці відділи мозку можуть «помилково» видати сигнал про вироблення антитіл до гормонів щитовидної залози або про зниження інтенсивності її роботи, тягне її атрофію.
За темою:  Первинний, вторинний гіпотиреоз: симптоми і лікування

Симптоми

У дітей:

  • Поганий апетит дитини. Навіть немовля мало їсть, швидко засинає, зовсім мало поївши.
  • Жовтяниця новонароджених. При зменшеній щитовидній залозі спостерігається більш тривалий період одужання, що вимагає медикаментозного втручання.
  • Млявість, сонливість.
  • Численні проблеми з травленням. Запори, здуття.
  • Відставання у фізичному та психічному розвитку.
  • Зміна голосу, поява хрипів.

У дорослих:

  • Постійне відчуття втоми, сонливість, апатія.
  • Поява нервових розладів різного типу. В залежності від темпераменту людина може бути як запальний, агресивний, так і плаксивий, депресивний, з суїцидальними нахилами.
  • Часта набряклість обличчя. Набряки накопичуються не тільки на видимих ділянках тіла, але і всередині організму.
  • Мерзлякуватість, неможливість зігрітися в теплому приміщенні. Часто у хворих постійно холодні руки і ноги.
  • Відсутність апетиту.
  • Погіршення швидкості розумових процесів, погана пам’ять.
  • Часті головні болі, загальне нездужання.
  • Погіршення стану шкіри і волосся.
  • Зниження статевого потягу.
  • У жінок порушується менструальний цикл. Пропадає періодичність. Виникають труднощі із зачаттям.
  • Через уповільнення метаболізму може збільшуватися маса тіла. Дієти в таких випадках не допомагають.

Наслідки

  1. Кретинізм. Дитина дуже відстає в розвитку. Зовнішній вигляд такого хворого дуже видає його стан: невідповідність пропорцій тіла нормам, короткі кінцівки, випнутий живіт. Велика голова, риси обличчя «тупі», очі широко розставлені, косі. Відновити колишню нормальний стан практично неможливо.
  2. Уповільнення обміну речовин. Від низької швидкості метаболізму страждає весь організм. Тіло запливає жиром. Відбувається накопичення рідини в організмі. Накопичуються токсини і продукти розпаду речовин. Життєвого тонусу у хворих практично немає. Стан дуже тонка, слабка.
  3. У запущених випадках зменшення розмірів щитовидної залози досягає критичних рівнів. Заліза не в змозі виконувати свої функції, розбудовується діяльність всього організму. Настає смерть.
За темою:  Недолік гормонів щитовидної залози

Діагностика

  1. Пальпація. Досвідчений лікар – ендокринолог здатний поставити попередній діагноз по щитовидній залозі, провівши зовнішнє обстеження шляхом промацування.
  2. Ультразвукове обстеження щитоподібної залози. Найбільш часто використовуваний метод визначення стану щитовидної залози, тканин, прилеглих до неї. Це обстеження дає чітку картину стану органу.
  3. Аналіз крові на гормони. Завдяки докладному вивченню рівня гормонів в крові лікар – ендокринолог зможе робити висновки про необхідність застосування того чи іншого методу лікування. Адже основна частина лікування порушень роботи щитовидної залози проводиться за допомогою гормональних препаратів.
  4. Дослідження гіпофіза і аналіз крові на наявність антитіл до гормонів щитовидки.

Лікування

Традиційне лікування полягає у вирівнюванні гормонального рівня, манливого труднощі в роботі щитовидної залози, викорінення первісної причини появи цього порушення.

Основне лікування проводиться за допомогою препаратів, що містять у своєму складі гормони щитовидної залози в необхідних конкретному хворому пропорціях.

Самостійне призначення собі яких-небудь лікарських препаратів вкрай небезпечно! Це як «тикати пальцем в небо». Можливість позитивного результату вкрай мала, так що на весь період лікування людина повинна перебувати під наглядом і контролем лікарів.

Народні засоби і дієта

Більшість лікарів не радять вдаватися до засобів народної медицини у випадках захворювань гормональної системи. Такі «ліки» одне лікують, а інше можуть і покалічити.

Харчування при підтвердженому діагнозі зменшеною щитовидки полягає у споживанні продуктів з високим вмістом йоду.

Морепродукти, горіхи, фрукти і овочі, зелень, морська капуста – ці продукти підтримають і оздоровлять ослаблену щитовидну залозу.

За темою:  Сцинтиграфія щитоподібної залози

Як і в кожній справі, важливо уважне ставлення до свого здоров’я, своєчасна діагностика і чітке дотримання рекомендацій лікаря.