Папілярний рак щитовидної залози

Папілярний рак щитовидної залози: симптоми і методи лікування

Важливо: Папілярний рак щитоподібної залози зустрічається частіше за інших — у 85% випадків раку щитовидної залози. Папілярний рак щитовидної залози діагностують значно частіше у жінок, ніж у чоловічої частини населення.

На ранній стадії папілярний рак визначається за допомогою УЗД або пальпацією.

За статистикою понад 70% пухлин щитоподібної залози трансформуються в папілярний рак. Тому саме такий вид раку вважається найпоширенішим і має найбільш сприятливий прогноз.

Папілярний рак щитовидкитрансформируется з тироцитов (клітин-гормонів щитовидної залози). Пухлина розростається повільно – ось чому число пацієнтів, що подолали хворобу, досить висока.

Метастази папілярний рак щитовидної залози дає на шийні лімфовузли. На інші органи він поширюється вкрай рідко, а симптоми його розвитку проявляються повільно.

Поява метастаз свідчить про прогресування захворювання, хоча в таких випадках захворювання на рак може призвести до летального результату.

Але якщо пухлина проникла в капсулу щз, в цьому випадку може виникнути рецидив хвороби.

Капілярний рак щитовидної залози може охоплювати різні частки щитоподібної залози. Такий вид раку часто діагностують після проведеної операції на який-небудь орган.

До супутніх хвороб відносять:

  1. Гіпертонію;
  2. Калькульозний холецистит;
  3. Остеоартроз колінних суглобів;
  4. Екзогенне ожиріння;
  5. Хронічний гастрит.

Увага! Багато хто помилково намагаються шукати інформацію про капілярному раку щитовидки. Таку інформацію знайти проблематично, оскільки так зазвичай називають папілярний рак щитовидки.

Фолікулярний рак щитовидки

Така різновид є другою зустрічається формою раку щитовидної залози (приблизно 15% випадків). Частіше зустрічається у дітей і літніх людей.

Для такої форми характерно більш агресивний перебіг, оскільки метастази можуть зачіпати і погрожувати таким органам, як:

  • легкі;
  • кістки;
  • головний мозок;
  • сечовий міхур;
  • шкірний покрив.

Ураження лімфатичних вузлів у хворих фолікулярною карциномою розвивається рідше, ніж у хворих, що страждають папиллярной карциномою.

Що провокує розвиток папиллярной карциноми?

Поки ще остаточно не встановлена причина, що викликає папілярну карциному, але існують фактори ризику.

Вони можуть спровокувати будь-яку з 4-х існуючих різновидів раку, причому папілярний серед них ‒ найбільш поширений. Що ж може викликати початок такої небезпечної хвороби?

  1. Захворювання зобу у одного з членів родини або іншого близького родича.
  2. Генетичні синдроми: наприклад, синдром Каудена. В описаних випадках, на слизових поширюється пухлиноподібне освіту.
  3. Негативний вплив радіації.
За темою:  Симптоми йододефіциту у жінок

Є також інші причини.

Найбільш схильні папиллярному раку жінки 30 — 50 років.

Жінки від 50 років та чоловіки хворіють набагато рідше, але рак може розвинутися в подальшому: найчастіше у людей похилого віку папілярна карцинома щитовидної залози набуває більш завуальовані форми, і необхідно подбати про лікування якомога швидше.

Папілярний рак щитовидної залози симптоми

Захворювання на рак прогресує повільно і спочатку хворого можуть навіть не хвилювати ніякі нездужання або неприємні відчуття.

Найчастіше основним симптомом вважається ущільнення або вузол з правого або лівого боку щитовидної залози. Вузол буває настільки великим, що його можна побачити або намацати пальцями.

Навіть якщо вузол не викликає хворобливих відчуттів, необхідно негайно відвідати кваліфікованого лікаря – він встановить точну причину походження сайту.

Найчастіше такі утворення в залозі можуть чинити тиск на прилеглі органи, тим самим провокуючи здавлення гортані і стравоходу. Крім того, до можливих симптомів відноситься хрипкий голос, утруднене ковтання, біль у горлі.

Навіть якщо ендокринолог не зможе за допомогою пальпації визначити наявність новоутворення, то помітно збільшені лімфатичні вузли говорять при папілярному раку про проникнення в них сторонніх клітин.

У певних випадках, збільшення лімфовузлів при відсутності основного вузла на шиї ще не свідчить про рак щитовидки, а можуть бути показником інших захворювань — наприклад, ГРВІ.

Якщо ж про лімфовузли залишилися збільшеними і після лікування захворювань – це серйозна причина для відвідування лікаря.

Існуючі ступеня раку щитовидки

На початковій стадії, величина пухлини може бути будь-якого розміру. Метастаз і збільшення лімфовузлів вона не дає.

На перших етапах можуть з’явитися метастази, але за розміром вузлів судити про стадії розвитку захворювання неможливо. У хворих старше 45 років, пухлина більше 1 см відноситься до 2 стадії.

За темою:  Продукти, що містять йод для щитовидної залози у великій кількості

Якщо пухлина виходить на саму залозу, але метастазів немає, важливо оцінювати збільшення лімфовузлів.

Стадія появи метастаз – найпізніша, причому розмір самої пухлини і лімфовузлів не враховується. На жаль, на такій стадії прогноз для пацієнта навряд чи можна оцінити як сприятливий.

На будь-якій стадії важливо діагностувати захворювання і почати лікування вчасно.

Папілярний рак щитоподібної залози: діагностування

Щороку впроваджуються нові медичні методи діагностики, а також складання прогнозів для хворих папілярним раком.

До найбільш поширених методів діагностики відносять УЗД, біопсія, радіоізотопне сканування, аналіз крові.

  • За допомогою УЗД можна побачити залозу та її структуру. При виявленні вузла, за допомогою УЗД можна дізнатися його структуру: є він кістозним (містить рідину), або він складається з тканин (такий тип називається солідним). Саме солідні вузли найчастіше бувають злоякісними. Таке дослідження є безпечним і безболісним, але дати безпомилкову оцінку, яка пухлина доброякісна або злоякісна, таким методом не вдасться.

  • Біопсія. Як правило, біопсію (точна назва — тонкоголкова аспіраційна біопсія) призначають після проведення УЗД. У вузол вводиться тонка голка, забирається рідина, яку потім вивчають у лабораторії. Таке дослідження допомагає спланувати лікування.

  • Аналіз крові. Щоб визначити папілярний рак щитовидної залози, спеціального аналізу крові поки не існує. За допомогою аналізу крові можливе лише визначення кількості гормонів гіпофіза, які покажуть, яким чином функціонує орган. При високому рівні концентрації гормонів, призначають інші додаткові дослідження. Аналіз на гормони щитовидної залози та його розшифровка.
  • Радіоізотопне сканування. Якщо вузли на щитовидній залозі виділяють велику кількість ТСГ, вони рідко бувають раковими.

Крім описаних методів, може призначатися комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Папілярний рак щитовидки прогноз

Як правило, при ранньому діагностуванні, такий тип раку щитовидної залози лікується цілком благополучно. Сучасні лікарі ведуть багато дискусій — як необхідно лікувати це захворювання.

Радіація практично не впливає на пухлину в щитовидці, тому хіміотерапія тут марна.

Основний метод – видалення (тиреоїдектомія) пухлини. Проте і з цього приводу у медиків є розбіжності: видалити залозу повністю, або тільки усунути невеликий уражену ділянку.

За темою:  Колоїдний зоб щитовидної залози що це таке?

Рішення буде залежати:

  • від віку хворого;
  • стадії хвороби;
  • розмірів пухлини.

Незважаючи на факти, наскільки вражена щитовидка і на якій стадії рак, операція буде необхідна. Часто проводять тиреоїдектомію і видаляють залозу повністю разом з лімфовузлами.

Після операції призначається 2-й етап лікування, що полягає в лікуванні радіоактивним йодом. Таке лікування призначають лише пацієнтам, у яких уражені лімфовузли.

Папілярний рак щитовидної залози лікування

1. Видалення (тиреоїдектомія) — найрадикальніше лікування лімфовузлів в шийної області.

Іноді виникає необхідність повторної операції більш радикального обсягу з опроміненням. Якщо складається складна ситуація, то вдаються до системного методу:

  • гамма-терапія на новоутворення, яку також поширюють на регіональні метастази в області шиї;
  • безпосередньо радикальне хірургічне втручання.

2. Якщо гіпотиреоз розвивається навіть після видалення залози, хворому прописується довічний гормон щитовидної залози.

3. Лікування радіоактивним йодом вважається активним лікуванням по відношенню до віддалених метастазам. Радіоактивний йод впливає саме на віддалені метастази, які потім зникають майже повністю. Стан хворого можна помітно поліпшити таким методом лікування.

4. Хіміотерапія, променева терапія і трахеотомія.

До таких паліативним методів вдаються при діагностуванні особливо часто зустрічається форми раку щитовидки.

Післяопераційний період та реабілітація

Після проведеної операції обов’язковий період реабілітації хворого.

Тривалість реабілітації залежить від виду злоякісної пухлини, стадії захворювання і методики при хірургічному втручанні.

Після лікування променевою терапією та хіміотерапією, як правило, хворий тривалий час залишається непрацездатним.

Статистика свідчить: на часткову реабілітацію можна розраховувати в 77% випадків протягом 3-х років. Для повного одужання необхідно не менше п’яти років.