Колоїдний вузол щитовидної залози: що це таке?

Колоїдний вузол щитовидної залози, що це таке? Це патологія, що характеризується появою доброякісних новоутворень. Їх наявність не є небезпечним для життя людини, проте відіграє важливу роль в діагностиці захворювань ендокринної системи. Колоїдні вузли в щитовидній залозі виявляються у більшості пацієнтів ендокринологів, однак найчастіше вони мають доброякісний характер. Колоїд — в’язка маса, що заповнює фолікул залози, тому вона не вважається атипової для даного органу. Утворюється така речовина в тканинах, відповідальних за вироблення тиреоїдних гормонів. При мікроскопічному аналізі з’ясовується, що вузол складається з залозистих клітин, крові і колоїду. Чужорідних включень не містить, а значить, є безпечним для здоров’я.

Причини розвитку захворювання

Роль щитовидної залози у людському організмі переоцінити неможливо. Орган, що має порівняно невеликі розміри, повинен виробляти безліч гормонів, які поширюються по всьому організму. Хронічні та інфекційні захворювання, стреси, несприятлива екологічна обстановка змушують залозу працювати в прискореному темпі, що призводить до органічних і функціональних порушень. Деякі відділи органу починають виробляти гормони нерівномірно, що супроводжується розширенням судин і збільшенням щільності тканин. Так формуються колоїдні вузли щитовидної залози.

Основними причинами появи колоїдних вузлів у щитовидній залозі вважаються: несприятлива екологічна обстановка, стреси, високі фізичні навантаження, хронічні захворювання, дефіцит йоду в організмі, неправильне харчування, період статевого дозрівання, вагітність. Нестача йоду є найбільш поширеною причиною появи вузлових змін. Всі жителі нашої країни відчувають дефіцит цього елемента, виняток становлять люди, які живуть у Криму та на Далекому Сході. Йод вважається найважливішим речовиною, без якого щитовидна залоза не може виробляти гормони.

Клінічна картина

На ранніх стадіях розвитку сайту яких-небудь симптомів не з’являється. Найчастіше приводом для звернення до лікаря стає значне збільшення залози в розмірах. При цьому з’являються симптоми механічного впливу вузла на навколишні тканини: тиск в області органу, утруднення ковтання та дихання, першіння в горлі, кашель. На пізніх стадіях захворювання змінюється тембр та гучність голосу. Постійне здавлювання великих судин і нервових закінчень може впливати на ЦНС: з’являються головні болі, запаморочення, шум у вухах. Больові відчуття в області шиї виникають при швидкому збільшенні вузла в розмірах, приєднання крововиливів або запальних процесів.

За темою:  Недолік гормонів щитовидної залози: симптоми дефіциту

В залежності від поширеності патологічного процесу щитовидна залоза може збільшуватися як з одного, так і з обох сторін. Якщо розміри вузла перевищують 1 см, людина може виявити самостійно. Залежно від ступеня порушення функцій щитовидної залози клінічна картина захворювання може змінюватися. Симптоми гіпотиреозу проявляються тоді, коли колоїдна маса починає заміщати здорові клітини залози. З’являється загальна слабкість, знижуються інтелектуальні здібності, втрачається апетит. Тіло пацієнта набрякає, обмінні процеси в організмі сповільнюються, вага починає рости, шкіра стає сухою.

Коли щитовидна залоза починає виробляти підвищену кількість гормонів, людина відчуває симптоми гіпертиреозу. Проявляється цей стан у вигляді дратівливості, підвищеної стомлюваності, агресії. Апетит посилюється, проте людина худне, порушуються процеси травлення, що проявляється у вигляді діареї. Може підвищуватися температура тіла і розвиватися тахікардія. Якщо процес вироблення гормонів не порушиться, єдиною ознакою недуги залишиться ущільнення щитовидної залози та збільшення її в розмірах. Зростаючі вузли здавлюють великі судини і нервові закінчення, що призводить до появи відчуття грудки в горлі, проблем з диханням і ковтанням.

Колоїдний вузол щитовидної залози: що це таке? » журнал здоров'я iHealth

Діагностика та лікування хвороби

Визначити характер вузлів у щитовидній залозі можна тільки після проведення повного обстеження. Воно починається з пальпації шийної області, при якій виявляються патологічні зміни. До додаткових методів діагностики відносяться: біопсія, УЗД щитовидної залози, КТ або МРТ, аналіз крові на гормони, радіоізотопне сканування. На основі результатів діагностичних процедур ендокринолог виявляє наявність органічних і функціональних змін в щитовидній залозі. Біопсія призначається при наявності великих колоїдних вузлів. Незважаючи на те що в більшості випадків вузлові зміни мають доброякісний характер, необхідно вивчення структури найбільш великих з них.

Колоїдний вузол щитовидної залози: що це таке? » журнал здоров'я iHealth 1

При безсимптомному перебігу патологічного процесу лікування може початися не відразу. Новоутворення рекомендується спостерігати протягом кількох років. Лікар може призначити препарати йоду, що дозволяють відновити функції щитовидної залози. Пацієнт може побажати позбутися від колоїдного вузла хірургічним шляхом, однак лікарі не рекомендують проводити подібні операції. Після резекції тканини щитовидної залози починають розростатися швидше.

За темою:  Що таке аденома щитовидної залози?

Хірургічне втручання повинно виконуватися при наявності абсолютних показань: здавлювання вузлом великих судин і нервових закінчень, вироблення підвищеної кількості гормонів. Радикальні операції застосовуються і при злоякісному характер перебігу патологічного процесу. В залежності від розмірів пухлини і наявності метастазів щитовидна залоза може бути видалена частково і повністю.

В інших випадках лікування колоїдних вузлів починають з усунення причини їх виникнення. Наприклад, якщо накопиченню колоїдної маси сприяв токсичний зоб, необхідно відрегулювати виробництво гормонів щитовидною залозою та відновити функції всіх органів і систем. Якщо причина появи вузлових змін не з’ясована, проводиться симптоматична терапія, спрямована на усунення неприємних відчуттів, пов’язаних з механічним впливом колоїдного вузла на навколишні тканини.

Існує кілька способів консервативного лікування: медикаментозна терапія, спрямована на усунення порушення функцій щитовидної залози; малоінвазивні хірургічні втручання — лазерне лікування або склерозування колоїдних вузлів. Перед призначенням того чи іншого препарату слід провести аналіз крові на гормони, що дозволяє оцінити функціональні можливості органу. Необхідно опитати пацієнта на предмет наявності алергічних реакцій на лікарські засоби. У більшості випадків призначаються похідні тироксину і тиреоидина.

Правильно підібрана схема лікування дозволяє уникнути розвитку небезпечних ускладнень. Колоїдні вузли — досить поширене явище, будь-яких специфічних заходів профілактики не існує. Людина повинна уважно стежити за своїм здоров’ям, регулярно відвідувати ендокринолога, правильно харчуватися і приймати препарати йоду. Необхідно уникати впливу радіаційного випромінювання і відвідування місць з несприятливою екологічною обстановкою. Це допоможе зберегти здоров’я щитовидної залози, нормалізувати структуру її тканин, поліпшити загальний стан організму.