Кіста щитовидної залози у дітей — причини утворення, симптоми кісти, діагностика

Порушення діяльності щитовидної залози в дитячому віці можуть бути у вигляді, як зменшення, так і різкого посилення її функцій. При дисфункціях щитовидної залози – порушення відтоку гормонів, що утворюються патологічні рідинні утворення – кістозна трансформація наявних вузлів.

Справжня кіста щитовидної залози у дітей зустрічається рідко, з’явилися нарости (макро — фолікули до 15 мм) періодично з’являються і зникають самі. Нарости більшого розміру створюють ризик розвитку злоякісної форми захворювання.

Розрізняють вроджені кісти і розвинулися після народження. Найбільш часті випадки розвитку кіст щитовидної залози у дітей (частіше у дівчаток) шкільного віку, підлітків – в період статевого дозрівання.

Причини утворення кісти

Кіста після народження може розвиватися в результаті запалень залози (щитовидної), травми або токсичного впливу різних інфекцій.

За твердженням ендокринологів головна причина розвитку кісти на зоб у дитини – порушення функції ЦНС (центральної нервової системи).

Ослаблення координує дії кори головного мозку, через периферичну нервову систему посилюють або послаблюють активність щитовидної залози.

У разі порушення відтоку і поширення по всьому організму гормонів, починають формуватися одна чи множинні кісти щитовидної залози у дитини.

Фахівці виділяють основні фактори, що сприяють розвитку патології:

  • недостатнє надходження йоду в організм під час вагітності;
  • стреси під час вагітності, які впливають на розвиток центральної нервової системи плода;
  • спадковість – захворювання ендокринної системи матері можуть передаватися дитині;
  • травми щитовидної залози – можуть бути, як родові, так і отримані в процесі життєдіяльності дитини;
  • вплив токсинів забрудненого повітря;
  • порушення температурного режиму – різкі переохолодження або перегрівання дитини.
За темою:  Гіпотиреоз щитовидної залози: симптоми і лікування

У дитини кіста щитовидної залози може розвиватися під впливом інфекції, в результаті запалення органу. У цьому випадку утворення наростів, це захисна реакція організму на відновлення пошкоджених тканин або закупорки проток в судинах щитовидки.

Як результат, порушується відтік колоїду (позаклітинна рідина), яка набирається в мембранах тканин і утворює свого роду капсулу — «колоїдну» кісту.

Симптоми кісти щитовидної залози

Кісти в щитовидній залозі у дітей ніяк не проявляють себе на ранніх стадіях розвитку. У дітей дошкільного віку невеликі нарости виявити складно.

Батьки можуть визначити, випадково знайшовши вузлики або придивляючись до поведінки дитини. Часто діти з кістами щитовидної залози не люблять носити одяг з високим коміром і несвідомо відтягують тканина в області горла.

Кісти щитовидної залози у дитини 7-6 років часто виявляють при надходженні в школу – під час проходження планового медичного огляду. Видимі ознаки патології проявляються вже в запущених стадіях, коли збільшені в розмірах нарости здавлюють трахею.

Природні функції щитовидної залози порушуються, і хвороба проявляються такими симптомами:

  • Прискорене дихання, з відкритим ротом.
  • Відчуття стороннього тіла в горлі.
  • Відкашлювання не приносить полегшення.
  • Болі при ковтанні.
  • Захриплість в голосі.

Дисфункція щитовидної залози призводить до гормонального збою у всьому організмі дитини. Порушуються процеси метаболізму (обмін речовин), розвивається авітаміноз, порушується імунітет.

Підвищується сприйнятливість до вірусів і грибкових інфекцій. У щитовидній залозі розвиваються інфільтрати, збільшуються лімфатичні вузли, підвищується температура.

За темою:  Пункція щитовидної залози - проведення процедури, розшифровка результатів

Кіста в щитовидці у дитини викликає порушення сну, підвищену дратівливість, посилену пітливість, втрату у вазі. Нерідко спостерігається тахікардія. Всі ці симптоми зустрічаються частіше при тяжких формах хвороби.

Діагностика та терапевтичні методи

Об’єктивне дослідження важкої форми кісти у дитини дозволяє ставити діагноз на відстані – за розмірами щитовидної залози і її часткою. Основний метод діагностики – ультразвукове дослідження.

За допомогою УЗД визначають кількість, розмір, точне розташування і тип наростів. Лабораторне дослідження вмісту кісти – пункцію, призначають, якщо вузол становить розмір більше 1,5 см.

Процедура безболісна, для отримання точних даних, забір рідини виробляють з декількох відділів утворень. Отримані результати дозволяють диференціювати патологію від злоякісних пухлин і визначити наявність запалень.

Додаткові методи дослідження:

  • рентген (дозволяє отримати точні дані);
  • сцинтиграфія (детальні зображення стану тканин та судин);
  • аналіз крові (виявляє наявність гормонів).

Для визначення методів лікування ендокринолог враховує розмір і розташування кісти щитовидної залози, пояснює батькам, чи небезпечна ця патологія для дітей.

Кісти в правій частці щитовидної залози у дитини, що має розміри до 5 мм, небезпеки не представляє і не потребує спеціальної терапії. Головна необхідність у цьому випадку – зміна режиму праці та відпочинку, дотримання раціону харчування.

Наріст, виявлений на перешийку органу до 1,5 мм, вимагає терапії гормональними препаратами. Операційне втручання застосовують, якщо кіста має розміри до 3 см і більше.

Батьки зобов’язані знати, що профілактика хвороб, пов’язаних з дефіцитом йоду, допоможе уникнути затримки у розвитку дитини.

За темою:  Які аналізи потрібно здати на гормони щитовидної залози

Важливий щоденний прийом йоду для повноцінного функціонування ендокринної системи дитячого організму. Надлишку йоду боятися не треба, людська гормональна система унікальна – вона захоплює і синтезує речовина в необхідній кількості.