Життя без щитовидної залози

Як жити після видалення щитовидної залози

У практиці ендокринології досить давно, в якості крайнього рішення приймається операція по видаленню щитовидної залози. Не варто побоюватися цього, потрібно просто зрозуміти і дізнатися, яким буде життя без щитовидної залози, на що можна розраховувати людині.

Природно, коли самому пацієнту проставляється абсолютно незрозумілий і критичний для його сприйняття діагноз, та ще й пропонується видалити такий важливий орган, нерідко виникає панічний настрій, вони просто не до кінця усвідомлюють те, що відбувається, може призвести в майбутньому.

Після проведення операції, їх дуже сильно турбує, як жити без щитовидної залози, наскільки скорочується час, що залишився, можна розраховувати на створення сім’ї і дітей і багато іншого.

Незважаючи на всі побоювання, питання щодо того, «як жити без щитовидки» повинен звучати обов’язково, але разом з тим необхідно розуміти, що таке життя може не змінюватися зовсім, якщо правильно та з розумінням ситуації підійти до неї.

В яких випадках видаляють щитовидну залозу

Перш ніж аналізувати, якою буде життя без щитовидки, обов’язково необхідно попередньо розглянути ситуації, в яких вона може бути видалена.

Приміром, варто виділити наступні причини, по яким лікарі приймають таке серйозне і відповідальне для подальшого життя пацієнта рішення:

  1. Виникнення раку щитовидної залози, що є однією з найбільш поширених патологій, при цьому, передбачена навіть класифікація цієї причини з можливим формами прояву і ступеня розвитку. Як показує практика, відмінність полягає в характері протікання захворювання, подальшому рості пухлини, що неминуче призводить до того, що орган необхідно видаляти. Не варто нехтувати такою ситуацією, адже найбільш важкі форми ракової хвороби можуть дати метастази на розташовані поруч внутрішні органи, отже, це викличе певного роду проблему, яку також необхідно буде усунути. А в тому випадку, коли рак щитовидної залози поширюється на розташовані в цій області лімфатичні вузли, виконується ще й шийна лифодиссекция;
  2. Коли діагностуються такі захворювання, як дифузний зоб або ж Базедова хвороба, а саме, залоза починає активно продукувати гормони просто в неймовірній кількості. Лікарі намагаються спочатку провести лікування, але коли воно виявляється безрезультатним, приймається єдине вірне рішення – видалення органу. В останньому випадку людині необхідно підготуватися до того, щоб провести життя без щитовидної, зробити це максимально комфортно для себе, без будь-яких психологічних травм;
  3. Багатовузловий зоб – являє собою захворювання, при якому в залозі виникає не один вузол, а кілька, що істотним чином впливає на загальний стан хворого і може в надлишку продукувати гормони. Подібний прояв лікується і медикаментозно, але повноцінна ефективність має місце виключно в 10% випадків, в основному ж, приймається рішення видалити утворився проблемний орган.
За темою:  Лікування збільшеної щитовидної залози: які ліки допомагають?

Можна згадати і такі захворювання, як фолікулярна пухлина, яка виникла внаслідок захворювання щитовидної залози, яка так чи інакше призводить до необхідності виконати повне її видалення.

Це ж стосується і загрудинного зоба, з численною кількістю вузлів, який також шкодить пацієнту.

Гормональна терапія, що і як потрібно робити, коли відсутня щитовидка?

Як жити після проведеної операції по безпосередньому видалення щитовидної залози? Фактично, пацієнт зможе робити це без яких-небудь проблем, якщо тільки почне дотримуватися певного роду правила, зокрема, дотримуватися суворої гормональної терапії, щоб мати можливість жити довго і щасливо.

Не існує таких пацієнтів, у яких після безпосереднього видалення органу не сформувався б гіпотиреоз. Під даного роду захворюванням прийнято розуміти певного роду гормональну недостатність, яка в подальшому матиме прямий вплив на роботу судинної системи, функціонування певних органів, головного мозку, інших систем людини.

Окремої уваги заслуговує ситуація, при якій видаляється лише одна частина органу, тоді друга половина повністю бере на себе цей функціонал і фактично тягне всю роботу щодо подальшого продукування гормонів.

Коли ж проводиться повне видалення, обов’язково (в 99% випадків) у пацієнта спостерігається в подальшому гіпотиреоз, з яким жити дуже складно, саме з цієї причини необхідно подальше отримання гормонів, але тільки вже штучним шляхом.

Подібного роду замісну терапію проводять виключно з використанням відповідного синтетичного гормону, який ще прийнято називати Эутирокс.

Лікарі в процесі стикаються з тим, що велика частина пацієнтів відмовляються приймати гормональні препарати, адже, на їхню думку, такі кошти можуть принести непоправну шкоду організму.

Зокрема, дуже сильні побоювання виникають у жінок щодо того, що вони можуть поправитися, у них поступово формується страх виникнення безпліддя, виникнення ряду дефектів косметичного характеру (проявів вугрової висипки тощо).

За темою:  Народні засоби від щитовидної залози

Фактично, всі подібні думки є помилковими, якщо в разі видалення щитовидної залози не підтримувати власний організм, життя стає просто нестерпним.

Крім болю в області, де раніше розташовувався зазначений орган, людина почне повною мірою відчувати всі проблеми, пов’язані з дефіцитом гормонів.

Якщо не піклуватися про стан свого здоров’я, то жити після видалення щитовидної залози людині цілком можна досить короткий проміжок часу, це потрібно обов’язково врахувати, звертаючись безпосередньо до методики самолікування.

Фахівця, яким є лікар обов’язково потрібно регулярно показуватися на обстеження і приймати гормональні препарати, які б компенсували брак гормонів, що виділяються щитовидною залозою.

https://youtu.be/m2H1n3fRmMs