Ендемічний зоб (щитоподібний): що це таке, симптоми, чому виникає?

Ендемічний зоб щитовидної залози — це захворювання, яке останнім часом зустрічається все частіше. В його основі лежить гостра нестача йоду в організмі пацієнта. У звичайному житті у жінок і у чоловіків об’єм залози різний. У чоловіків вона має великі розміри. При зобі розмір щитовидки перевищує нормальні показники в кілька разів.

Основні симптоми недуги

Зустрічається ендемічний зоб декількох видів:

  1. Еутиреоидний. Особливістю цієї форми є нормальний рівень гормонів при збільшеною в розмірах щитовидної залозі.
  2. Гіпотиреоїдна форма. Поділяється ще на 2 види. У першому випадку вона супроводжується зниженою функцією залози, у другому випадку, навпаки, в поєднанні з підвищеною. Останній вид патології зустрічається рідко.

Дифузний та вузловий зоб — теж досить поширені патології. При дифузному зобі лікар бачить перед собою збільшену рівномірно залозу. При вузловому зобі картина дещо інша: в тілі залози є велика кількість вузлів, утворених більш щільною тканиною.

Якщо у людини ендемічний зоб, симптоми можуть бути наступними. Змішаний зоб виділяється збільшеними розмірами, одночасно з цим в тілі залози добре промацуються ущільнення вузлів. За місцем свого розташування зоб може бути з однієї або з двох сторін. Симптоми ендемічного зобу бувають різними і залежать від того, як функціонує щитовидна залоза. Найчастіше лікарі стикаються з скаргами на слабкість, швидку стомлюваність при навантаженнях, пов’язаних з активністю, дискомфорт з локалізацією в серцевій області, періодичну мігрень.

Ці симптоми є характерними для початкової стадії хвороби. Далі по мірі зростання щитовидки з’являється трохи інша симптоматика. Зростання залози супроводжується задухою, сухим кашлем, відчуттям тиску в області шиї, ковтання і дихання вимагають певних зусиль.

Найчастіше в медичній практиці лікарям доводиться стикатися з дифузним ендемічним зобом. Причому у жінок ця патологія зустрічається в кілька разів частіше, чим у чоловіків. Причиною є підвищена потреба жіночого організму гормони, що виробляються щитовидною залозою, особливо в період статевого дозрівання, вагітності та при годуванні дитини грудним молоком.

За темою:  Багатовузловий зоб щитовидної залози 1, 2 ступеня: симптоми і лікування

Причини розвитку патології

Причиною утворився дефіцит такого елемента як йод, може стати малий вміст його в навколишньому середовищі і особливо у воді для пиття. Регіонів, де переважає населення, що відчуває недолік йоду, досить багато. В їх число входять вся середня смуга Росії, в тому числі і сама столиця, області Уралу, Кавказу, Алтаю.

Як виникає ендемічний зоб? Причиною дефіциту може стати незбалансоване харчування. Дуже часто на прийомі у лікаря з’ясовується, що пацієнт або пацієнтка дотримували дієту і майже повністю виключили з раціону рибу, м’ясо, морську капусту, молочні продукти, деякі види круп, особливо вівсяну і гречану.

Наступна причина може ховатися за систематичним прийомом деяких препаратів, у властивостях яких є здатність блокувати засвоюваність йоду. Також дуже часто в якості основної причини виникнення дефіциту йоду лікарі називають спадкову схильність до розвитку зоба. Причиною таких змін стає особливий генетичний дефект, що впливає на вироблення тиреоїдних гормонів.

Останнім часом лікарі все частіше висловлюють своє занепокоєння з причини швидкого зростання даного виду захворювання, особливо серед дітей. Зараз ендемічний зоб у дітей зустрічається в ендокринології набагато частіше, чим це було всього 10 років тому. Серед причин цього явища в першу чергу називають несприятливу екологічну обстановку. Причому таке зростання захворюваності відмічається у всіх розвинених країнах.

Ендемічний зоб може виникнути і привести до різного роду ускладнень, в число яких входить особлива проблема, іменована медиками як «зобное серце». У цьому випадку відбувається здавлення судин, що відходять від серця. Таке здавлювання може призвести до значного розширення всієї правої сторони серця, до стиснення стравоходу і трахеї. Серед ускладнень зустрічаються і крововиливи в тіло щитовидної залози.

За темою:  Гіпотиреоз щитовидної залози

Не менш небезпечно і запалення щитовидної залози, яке може в підсумку привести до злоякісного переродження самого органу.

Постановка діагнозу здійснюється лише на підставі діагностичного обстеження. В першу чергу призначається інструментальне обстеження ендемічного зобу. До такої діагностики відноситься УЗД щитовидки. Завдяки даним, отриманим в ході цього обстеження, стає можливим виявлення форми захворювання. Лікар отримує відповідь на питання про те, дифузний або вузловий ендемічний зоб розвивається у пацієнта. На основі цих даних відбувається вибір подальших методів обстеження.

Якщо в щитовидній залозі були виявлені вузли, то призначається соноеластография. Це спеціальне дослідження, основна мета якого — визначення щільності та еластичності знаходяться в щитовидній залозі утворень. Таким чином визначається, яку природу несе за собою патологія: у залозі розвивається або доброякісна або злоякісна пухлина.

Для більш точної діагностики проводять біопсію тканин щитовидної залози. При цьому стає можливим більш точне визначення природи клітин, що входять до ущільнення.

Разом з тим призначають обстеження на уточнення рівня специфічних для гормонів залози. Найчастіше виявляються порушення в синтезі і обміні тиреоїдних гормонів. З боку сечі також спостерігаються зміни. Саме в сечі визначається зниження кількості йоду.

Методи терапії

Лікування в першу чергу залежить від ступеня збільшення щитовидної залози. Якщо воно незначне, то кілька курсів прийому йодиду калію цілком здатні вирішити проблему.
Паралельно медикаментозного лікування пацієнтам призначається спеціальна дієта з підвищеним вмістом йоду в продуктах, у тому числі йодованої солі.

За темою:  Операція на щитовидній залозі

Зовсім іншим стає лікування ендемічного зобу, ускладненого такою патологією, як гіпотиреоз. В цьому випадку під лікуванням мається на увазі особлива замісна терапія.

Лікування ендемічного зобу з вузловою формою проходить зовсім за іншою схемою, особливо якщо це пізня стадія захворювання. У цьому випадку лікування передбачає проведення хірургічної операції. Після її завершення хворому призначають замісну
гормональну терапію.

Народні засоби теж можна використовувати в якості додаткового засоби поліпшення стану хворого. В якості рослинних засобів для лікування використовують порошок з морської капусти. Цей препарат призначається по 1 ч. л. переважно на ніч, його запивають водою. Стандартний курс лікування займає від 20 до 30 днів.

Здорова щитовидка забезпечує жінкам пружну шкіру, блискуче волосся, тому про її здоров’я варто піклуватися і з-за естетичних мотивів. Найбільш дійовим способом уникнути розвитку ендемічного зоба є постійне додавання в їжу йодованої кухонної солі. Причому додавати його в їжу необхідно вже після того, як було закінчено її приготування. Це необхідно, щоб мікроелементи йоду не руйнувалися під час нагрівання.

У раціон повинні бути обов’язково включені дари моря, горіхи і хурма, а також риба та інші продукти з високим вмістом йоду.