Рецидивуючий герпес

Рецидиви герпесу

Рецидивуючий герпес – періодичні загострення, які характеризуються появою невеликих бульбашок на шкірному покриві або слизовій оболонці.

Таке захворювання супроводжується підвищенням температури тіла, хворобливими відчуттями і загальною слабкістю.

Найчастіше вірус такий інфекції потрапляє в організм в дитячому віці, після чого довгий час може ніяк не виявляти себе.

В інших випадках мікроорганізми відразу ж провокують розвиток первинної інфекції, яка проявляється у вигляді герпесу.

Один раз зіткнувшись з цією проблемою, людина на все життя стає носієм патогенних мікроорганізмів.

Мікроби проникають у трійчастий ганглій, де стає повністю захищеними від будь-якого негативного впливу. При створенні ідеальні умови бактерії починають активно ділитися, чим і викликають рецидивуючий герпес.

Як відбувається зараження?

Зараження рецидивуючим герпесом відбувається з-за тісного контакту з носієм в момент загострення недуги.

Досить інфекції рецидивуючого герпесу проникають в організм під час статевого контакту. Найчастіше дане захворювання мучить людей, які дуже рано почали статеве життя і мають занадто велику кількість статевих партнерів.

Якщо в крові людини присутні певні тіла, які пригнічують активність вірусу, то під час загострення рецидивуючого герпесу у нього не виникає жодних симптомів.

При загостренні рецидивуючого генітального герпесу виділяють наступні особливості протікання:

  1. При створенні певних умов вірус рецидивуючого герпесу може активно ділитися в лімфоцитах хворого. Внаслідок цього імунокомпетентні клітини вражаються, виникає вторинний імунодефіцит. Розпізнати таку патологію можна по зниженню працездатності, частих простудних захворювань, підвищеній температурі тіла, лімфаденопатії, психастенії.
  2. Уражаються сенсорні ганглії вегетативної нервової системи. Особливо небезпечно такі віруси впливають на люмбо-сакральний відділ хребта, адже саме там формується так званий резервуар для герпесу.

Рецидивуючий герпес має ряд відмінних особливостей, які в деяких випадках значно ускладнюють процес діагностики.

З-за характерного больового синдрому люди довгий час не можуть визначити у себе саме герпес. Згідно зі статистикою Всесвітньої Організації охорони Здоров’я, така проблема переслідує близько 30-50% усіх жителів Землі.

Спровокувати період загострення можуть переохолодження, зниження імунних здібностей організму, гормональні збої, стрес, отруєння, прийом алкогольних напоїв та багато іншого.

Причини розвитку

Коли патогенна інфекція потрапляє в організм людини, вірус герпесу негайно вбудовується в ДНК і починає прискорено розвиватися.

Він негативно позначається на стані багатьох клітин, після чого повільно перетікає в латентну форму.

За темою:  Висип при герпесі: прояви, методи лікування та профілактика

При появі будь-яких змін у функціонуванні організму, вірус починає прискорено ділитися і незабаром пересувається ближче до шкірного покриву.

Саме з-за цього з’являється характерна запалена висип. Якщо ж має місце вторинне зараження, то у людини не виникає ніяких специфічних ознак рецидивуючого герпесу.

Спровокувати розвиток даного захворювання можуть:

  • Регулярні стреси і нервові перенапруження.
  • Зниження імунітету.
  • Перегрівання або переохолодження.
  • Загострення хронічних захворювань.
  • Гормональні збої.
  • Порушення обміну речовин.
  • Вагітність і зміни в менструальному циклі.

Симптоми рецидивуючого герпесу

Розпізнати симптоми рецидивуючого герпесу можна з підвищення температури тіла до серйозних відміток, збільшення лімфатичних вузлів, загальної слабкості і нездужання, хворобливості шкірного покриву.

Потрібно відзначити, що у людей набагато частіше виникає рецидивуючий генітальний герпес, лікування якого потребує певних особливостей.

В першу чергу фахівцю необхідно вжити всі заходи, щоб не допустити перетікання хвороби в хронічну форму і розвиток проблем з боку статевої та репродуктивної функцій.

Симптоми рецидивуючого герпесу виникають лише при первинному зараженні. В майбутньому ознаки загострення будуть менш вираженими – все залежить від стану імунних здібностей організму.

Зазвичай симптоми рецидивуючого герпесу можна віднести до:

  • Появі загальної слабкості, нездужання.
  • Виникнення почуття набряклості, свербежу, печіння.
  • Утворення почервонілих ділянок шкірного покриву.
  • Збільшення лімфатичних вузлів.
  • Значного підвищення температури тіла.

Рецидивуючий герпес дуже часто проявляється на поверхні статевого члена, а також шкірному покриві мошонки.

У жінок же така проблема виникає на великих або малих статевих губах, слизовій оболонці піхви і області промежини, однак може локалізуватися і в шийці матки.

Найбільшу небезпеку представляє рецидивуючий герпес під час вагітності, коли цей вірус може негативно позначитися на стані та розвитку плоду.

Також виникають серйозні труднощі для лікування, так як не всі лікарські форми в такому випадку допустимо використовувати.

Небезпека рецидивуючого герпесу під час вагітності

Досить часто у вагітних жінок виникає проблема рецидиву герпесу. Це пов’язано з серйозними змінами гормонального фону, які переживає жінка під час виношування плоду.

Потрібно відзначити, що у жінок також в значній мірі послаблюється імунітет, який тепер змушений працювати на два фронти. В сукупності всіх цих факторів і формується ідеальне середовище для розвитку вірусу рецидивуючого герпесу.

Щоб знизити ризик виникнення такої проблеми під час вагітності, жінка повинна заздалегідь здати всі аналізи, які зможуть показати наявність або відсутність антитіл у крові.

За темою:  Герпесу 6 типу у дітей

Найбільшу небезпеку для розвитку організму дитини є первинне інфікування – в таких випадках в організмі матері ще немає антитіл, які могли б поборотися з ними.

При такому зараженні необхідно медикаментозне лікування, яке негативно позначається на стані малюка.

Етапи розвитку та види рецидивуючого герпесу

Рецидивуючий герпес виникає саме в тому місці, через яке вірус проник в організм – це зазвичай ділянку шкірного покриву чи слизової оболонки.

У більшості випадків зауважити таке ураження вдається в куточках рота – саме на тих ділянках, де швидкість ороговіння шкірного покриву найбільш висока.

Якщо ж рецидиви герпесу постійно виникають на одному і тому ж місці, то лікарі кажуть про фіксованій формі хвороби. Зазвичай вона супроводжується появою пухирців, збільшенням лімфатичних вузлів.

Розвиток рецидивуючого герпесу прийнято умовно ділити на наступні стадії:

  • Пощипування – людина стикається з відчуттям печіння, свербежу, покрив червоніє.
  • Запалення – на місці ураження з’являються хворобливі везикули, які стрімко збільшуються в розмірах.
  • Виявлення – утворився пухирець лопається, з нього витікає рідина.
  • Струпообразования – лопнув міхур покривається кіркою, при її пошкодженні виникає біль і кровотеча.

Потрібно відзначити, що рецидивуючий герпес може протікати і без жодних симптомів – людина довгий час може не знати про своє захворювання.

Зазвичай в таких випадках вірус виділяється на слизовій оболонці. Найбільшу небезпеку такої форми ураження полягає у прискореному поширенні вірусу, що згодом значно уповільнює процес лікування.

Сучасні фахівці виділяють наступні найбільш популярні форми рецидивуючого герпесу:

  1. Генітальний – діагностується в 20% всіх випадків, характеризується хворобливістю на геніталіях, лобку, сідницях і стегнах. Людина мучиться від сильного свербіння і печіння, які вщухають тільки під впливом холоду. Таке захворювання негативно позначається на статевій системі, може нашкодити репродуктивної здатності.
  2. Атиповий генітальний – діагностується у 60%, відрізняється надмірно стертою клінікою. Основна небезпека такого захворювання полягає в тому, що його довгий час не вдається діагностувати – людина змушений лікуватися зовсім від іншого захворювання, а вірус герпесу продовжує розвиватися і поширюватися по всьому організму.
  3. Менструальний – найбільш рідкісна форма ураження, яка характеризується регулярними висипаннями у жінок по закінченню циклу. Таке захворювання пояснюється залежністю активності вірусних організмів від кількості гормонів в крові.

У багатьох випадках генітальний рецидивуючий герпес може ніяк не виявляти себе. Така ситуація досить небезпечна, адже за відсутності скарг людина не звертається до лікаря, отже, діагностувати проблему не вдається.

За темою:  Валтрекс від герпесу - що це таке і з чого складається?

Розпізнати таку поразку можна лише за допомогою мазка зі слизових оболонок статевих органів. На час лікування дуже важливо відмовитися від статевого життя.

Діагностика рецидивуючого герпесу

Для того, щоб призначити ефективне і точне лікування, лікарі необхідно провести низку діагностичних заходів.

У першу чергу потрібно зрозуміти, що сенсу розрізняти первинну інфекцію від вторинної немає – також зробити це практично неможливо. Фахівець повинен ретельно оглянути пацієнта, зібрати докладний анамнез.

Також для більш ретельної діагностики використовуються лабораторні методи дослідження, серед яких виділяють:

  • Імуноферментний аналіз.
  • Культуральний метод дослідження.
  • Полімеразна ланцюгова реакція.

Кожен цей метод обстеження має свої особливості, проте вони спрямовані на пошук більш ефективного і комплексного лікування.

Культуральний метод дослідження припускає зараження вірусом курячого ембріона. Компоненти при цьому виділяють з людської крові.

За допомогою полімеразної ланцюгової реакції вдається точно визначити наявність або відсутність патогенного організму в крові людини.

Без такого аналізу неможливо обійтися при діагностиці у вагітних жінок. Якщо ж у біохімічному аналізі крові виявляють антитіла до герпесу, мова йде про первинному зараженні або рецидив.

Лікування рецидивуючого герпесу

Для ефективного і повноцінного лікування рецидивуючого герпесу до терапії потрібно підходити комплексно. Дуже важливо, щоб вона включала як загальні, так і місцеві лікарські препарати.

Місцевий вплив полягає у використанні тих коштів, які наноситься безпосередньо на уражену ділянку. Вони необхідні для полегшення перебігу захворювання, а також прискорюють процес відновлення.

З цими цілями лікарі рекомендують використовувати:

  • Противірусні мазі – використовуються протягом 3-4 днів з початку зараження.
  • Ферменти – допомагають позбутися від фіброзного нальоту.
  • Анестетики – рятують від хворобливих відчуттів.
  • Засоби для епітелізації – допомагають прискорити процес загоєння.

Основним завданням загальної терапії рецидивуючого герпесу є десенсибілізація організму, а також підвищення імунних здібностей.

Для цих цілей призначаються спеціальні медикаментозні препарати, такі як Димедрол або Супрастин. Для захисних функцій лікарі рекомендують використовувати вітамінні комплекси й імунокоректори.

Також для прискорення одужання призначаються протирецидивний кошти – Інтерферон і Бонафтон. На час лікування краще всього дотримуватися спеціальної висококалорійної дієти і пити багато чистої води.