Чи можна проколювати герпес на губі? Інформаційна стаття про герпес

Етіологія та патогенез

Герпес – найпоширеніша серед людства інфекція. Зберігачем та джерелом його поширення може бути вірусоносії і пацієнти зі стертими або прихованими формами хвороби.

Численні способи передачі збудника – контактний (через поцілунки, предмети загального користування), краплинний (кашель, чхання), гемоконтактный (з кров’ю, через необроблені медичні інструменти, шприци).

Дітям інфекція може передаватися під час внутрішньоутробного розвитку, при народженні (під час проходження по родових шляхах), з грудним молоком матері. Вірусом заражено до 97 % населення землі зрілого віку.

Інтенсивність поширення захворювання залежить від кліматичних умов, віку, країни і якості проживання. Діти з неблагополучних та малозабезпечених сімей хворіють частіше, у зв’язку з недотриманням гігієни та тісними умовами проживання.

Місцем проникнення інфекції є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше інші слизові оболонки (очей, носових проходів, вух, статевих органів).

З основного вогнища вірус герпесу потрапляє в кров. Інфекція «копіює» клітини носія і синтезує дочірні клітини.

Після реактивації захисних механізмів в організмі, інфекція починає своє активне прояв.

Причинами, що сприяють «пробудження» герпесу, є:

  • переохолодження (часто висипання з’являються у під час похолодань);
  • ослаблення організму іншими хворобами (нерідко бульбашкові висипання на губах з’являється разом з ГРЗ і ГРВІ);
  • нестійка психіка, нервові перенапруження;
  • зловживання спиртними напоями, куріння;
  • менструація;
  • вагітність;
  • фізичні навантаження, важкі умови праці;
  • недотримання режиму харчування, голодування, дієти.

Збудник по нейронах (нервових відростках) виходить з нервових клітин і продовжує свій розвиток на ділянках епітелію.

Клітини, в яких локалізується вірус простого герпесу – нейрони трійчастого нерва, тому висипання в основному утворюються на обличчі. Утворилися бульбашки наповнені цитологічної рідиною містить збудник.

Підвищується ризик поширення інфекції серед близьких і рідних пацієнта. Якщо бульбашкові висипання проявляються не більше разу на рік і тільки на слизовій губ, то думку фахівців, хвилюватися не варто.

Але в тому випадку, якщо хвороба загострюється більше 5 разів, і по всьому тілу, необхідно обов’язкове імунологічне обстеження і лікування.

За темою:  Герпес 7 типу

Симптоми герпесу простого типу

Герпетична інфекція простого типу поділяється на: вроджену і придбану — друга буває первинна і рецидивуюча.

Симптоми і прояви залежать від місця локалізації висипань, віку та імунітету пацієнта. При цьому тривалість клінічних проявів довше, ніж під час рецидиву.

Симптоми рецидивів, не можна сплутати з іншими шкірними захворюваннями з їх специфічним проявам.

Проявляються поетапно, наступними ознаками:

  • На губах (на певній ділянці) терпне шкіра, через якийсь час з’являється дискомфорт, потім свербіж.
  • З’являється червона пляма на губах (свербіж зберігається).
  • У місці почервоніння виникає набряклість, виявляються пухирці, наповнені рідиною.
  • Через 5-6 днів пухирці покриваються скоринкою, які можуть розтріскуватися і завдавати болю пацієнту.
  • Симптоми зникають через тиждень.

Найнебезпечніший вид хвороби – безсимптомний. Хворий заражає оточуючих, а в цей час вірус розмножується і згубно впливає на внутрішні органи.

Легкий перебіг патології зазвичай супроводжується легким нездужанням і дискомфортом від ерозивних висипань. При важкій формі, у пацієнта підвищується температура (до 39 градусів), з’являються головні і суглобові болі.

У перші дні хвороби, під час гострого прояву вірусу герпесу, а також у момент рецидивів, якщо лопнути герпес на губі, то з рідини можна виділити збудник.

Імунні антитіла на початку захворювання не виробляються в потрібній кількості. По мірі розвитку патології кількість антитіл збільшується.

Крім шкіри губ, вірус вражає слизову оболонку очей, ротову порожнину, шкіру підборіддя і щік і шиї.

Діагностика вірусу

Для спеціаліста діагностика не становить праці – характерні бульбашкові висипання легко диференціювати від будь-яких шкірних проявів, у тому числі і алергічних.

Лікар повинен з’ясувати, чи були у хворого контакти з людиною з такими ж висипаннями. Які передували їм симптоми (свербіж, печіння, оніміння).

Хворів раніше пацієнт цим захворюванням. Для точної діагностики герпес на слизовій рота або на губах можна виявити лабораторними методами дослідження:

За темою:  Чи можна припікати герпес? Плюси і мінуси способу, правила обробки
  1. Бак посів на клітинних культурах (виявлення вірусу і отримання інформації про активності інфекції);
  2. ПЛР – діагностика, яка проводиться під час рецидивів захворювання (визначення типу інфекції);
  3. ІФА – діагностика або імуноферментний метод (дослідження, оцінюється імунна система);
  4. РИФ – иммунофлюресценция (обробка біоматеріалу фарбами, які вступаючи в реакцію з інфекцією, проявляються світінням).

Для вивчення роблять забір крові, зішкріб (мазок) з місця ураження, сеча, спинномозкова рідина або слина. Всі методи діагностики є самими точними і поширеними.

За результатами на 95 % можна визначити наявність герпесу в організмі. Особливої підготовки пацієнта до здачі матеріалів не потрібно, достатнім буде утримання від їжі та напоїв за 7-8 годин до відвідування лабораторії.

Можна тільки пити негазовану воду. Результати розшифровує і лише лікар призначає лікування.

Менші від норми показники – негативний результат, великі – позитивний результат. Повторний забір аналізів проводять, коли виникають сумніви у дотриманні правил здачі.

Лікування захворювання

Терапевтичні методи повинні бути індивідуальними і комплексними. Тим людям, які страждають частими рецидивами краще приймати препарати внутрішньо – строго за призначенням дерматолога або інфекціоніста.

Ліки здатні скорочувати число загострень. Разом з противірусними препаратами приймають інтерферон, який захищає організм від вірусів.

Виникли виразки краще змащувати маззю, яка містить ацикловір. Але якщо використовувати мазь на тому етапі, коли виникає дискомфорт на шкірі, то можна уникнути появи ерозій.

Місце запалення знеболюють лідокаїном або тримекаїн. Скоринки під час лікування, краще змащувати вазеліном — для пом’якшення та попередження розтріскування.

Але якщо герпес проявляє свої рецидиви часто, потрібна індивідуальна комплексна імунотерапія.

Під час лікування герпесу краще дотримуватися наступних порад:

  • ніколи не протикати та не проколювати пухирці (щоб уникнути нагноєння і проникнення в організм інших вірусів);
  • намагатися не мочити місце локалізації бульбашок;
  • якщо тільки з’явилися свербіж і печіння, то прикладати кожні 2-3 години лід;
  • не розчісувати і не здирати скоринки (змащувати запалення обліпиховою олією для пом’якшення);
  • є багато вітамінів – овочів, фруктів, кисломолочних продуктів;
  • пити трав’яні чаї;
  • уникати відвідування солярію (ультрафіолетові випромінювання посилюють розвиток вірусу);
  • припікати спиртовими настоянками або робити будь-які примочки за рекомендацією інфекціоніста (в іншому випадку можна отримати опіки та ускладнення);
  • користуватися тільки своїми предметами гігієни та посудом (рушником, зубною пастою, постільною білизною, посудом);
  • після обробки виразок ретельно мити руки господарським милом;
  • дотримуватися загальні правила особистої гігієни;
  • дотримуватися режиму праці та відпочинку, не переохолоджуватися і не перегріватися.
За темою:  Генітальний герпес у дітей

Для зміцнення імунітету, в першу чергу налагоджують роботу шлунково-кишкового тракту, в якому відбувається синтез поживних речовин. Порушення травної системи призводить до неповноцінного засвоєння мікроелементів, що знижують захисні механізми.

Вагітним жінкам необхідно проінформувати свого гінеколога про випадки захворювання в минулому, що виникають рецидивах або симптоми первинного зараження.

Захворювання вірусом герпесу в період вагітності може призвести до небезпечних наслідків, таких як: викидні, затримка розвитку плоду, ураження центральної нервової системи, відхилення у зорі, каліцтва.

Подібні патології загрожують не кожній жінці, але рецидив вірусу в організмі завдає непоправної шкоди її малюкові.

Позбавитися від герпесу назавжди неможливо. Можна лише скоротити поява рецидивів, і надовго домогтися ремісії.

В якості профілактичних методів були створені вакцини проти герпевирусной інфекції. В даний час випускають вакцину, яка передбачає внутрішньом’язове введення препарату один раз на півроку.

До вакцинації вдаються у разі частих рецидивів і ускладнень. Зміни, які викликає інфекція в організмі, можуть бути оборотні при своєчасному і правильному лікуванні герпесу.

Розвиток вірусології допомагає лікарям домагатися більших результатів у 95% хворих.