Герпес 7 типу

Види герпевирусной інфекції

Важливо! Медичними фахівцями виявлено понад 150 видів герпесу, але людина в будь-якому віці схильний тільки 8 типів.

Кожен з них проникає в нервові клітини організму людини і сприяє розвитку складних патологій.Причому інфекція може поширюватися у прихованій формі, вражаючи внутрішні органи.

Всі типи герпевирусной інфекції розрізняються за характерними симптомами і ступенем ураження людського організму:

  1. Простий герпес 1 типу – найпоширеніший вид інфекції. Активується і прогресує в клітинах крові після переохолодження, перегрівання, стресів або виснаження організму. При загостреннях проявляється тільки у верхніх шарах шкіри обличчя і на слизових оболонках. Починається з свербежу, печіння і поколювання в місці локалізації, потім з’являється почервоніння переходить у дрібні горбки. Ці горбки перетворюються в пухирці, наповнені рідиною. Через кілька днів пухирці підсихають і утворюють кірочки. Лікування цього типу полягає у відновленні імунітету і прийому вітамінних комплексів. Зовнішньо застосовується мазь з вмістом цинку. У запущених формах, за призначенням лікаря приймають противірусні препарати.
  2. Герпес 2 типу – в основному вражає слизові оболонки статевих органів, задній прохід, внутрішню сторону стегон. Часто передається статевим шляхом. Основні симптоми – пекучі болі і свербіж у місцях появи і наступні за цим бульбашкові висипання, період загоєння яких досягає 20 днів. Поряд з висипаннями пацієнт відчуває слабкість, ломоту в суглобах, біль при сечовипусканні. Якщо вагітна жінка не позбавиться від рецидивів герпесу до пологів, то існує ризик зараження новонародженого малюка. Лікування успішно при прийомі препарату Ацикловіру, вітамінів C та E – від інтоксикації організму.
  3. Герпес 3 типу – проявляється у вигляді вітряної віспи та після лікування назавжди поселяється в організмі. У старшому віці збудник герпесу 3 види (вірус варіцелла зостер) може рецидивувати оперізувальним лишаєм. Так як хвороба вражає нервові клітини, то місця ураження супроводжуються сильними болями. Поряд з противірусними ліками, при необхідності лікар виписує знеболюючі препарати.
  4. Герпес 4 типу (збудник вірус Епштейна-Барр) – вражає лімфатичну систему, викликаючи запалення лімфовузлів. Передається повітряно-крапельним шляхом. Починається зі слизової носоглотки і проникаючи в кров, поширюється по всьому організму. У початковій стадії хвороба викликає легке нездужання, нагадує застуду. В гострій формі хвороба проявляється мононуклеозом (основні пацієнти — діти). Герпевірус 4 види лікується імуностимулюючими препаратами і якщо необхідно, терапію включаються антибіотики. При високої температури виписуються ліки, «збивають» температуру.
  5. Герпес 5 типу (цитомегаловірус) – важкий тип герпесу вражає всі внутрішні органи. Чужорідні мікроорганізми потрапляють в організм контактним і статевим шляхом. «Оселитися» в слизової шийки матки і слинних залозах, вірус перебуває в латентному стані і активується після ослаблення організму. При першому зручному випадку герпес починає руйнувати клітини носія, що призводить до запалення слизових оболонок носоглотки, шийки матки і піхви. Для лікування застосовується цілий комплекс терапевтичних заходів таких, як відновлення імунітету, прийом вітамінів і противірусних препаратів.
  6. Герпесу 6 типу – цей тип герпевируса зустрічається рідко і тому недостатньо вивчений. Підрозділяється на 2 підтипи — 6А і 6Б. Перший вид руйнує імунітет, призводить до хронічної втоми і сприяє розвитку розсіяного склерозу. Другий вид призводить до запалення мозкової оболонки і розвитку епілепсії. Передається повітряно-крапельним шляхом і поселяється в слизовій оболонці ротової порожнини. Для лікування інфекції застосовуються противірусні ліки такі, як інтерферони (білкові сполуки природного походження), ганцикловір (з’єднання натрієвих солей), імуноглобуліни (імунна сироватка-з плазми крові).
  7. Герпес 7 типу – знаходиться в слинних залозах пацієнтів. Головний симптом – хронічна втома і зниження працездатності. Основний спосіб лікування, це придушення симптоматики.
  8. Герпесу 8 типу – руйнуючи Т-лімфоцити, знижує здатність організму чинити опір, що тягне за собою небезпечні наслідки. Організм пацієнта не в змозі протидіяти будь-яким вірусам. Тому даний вид герпесу зустрічається у ВІЛ-інфікованих людей і є причиною таких патологій, як лімфома, хвороба Кастлемана, саркома Капоші. Лікування включає в себе прийом противірусних препаратів, хіміотерапію, променеву терапію. Місцево – ретиноєва кислота, яка усуває дерматологічні патології.
За темою:  Герпесу 8 типу

Ознаки та симптоми захворювання

Вірус герпесу людини типу 7 клінічно проявляється аналогічно герпевирусу 6 типу. Тому дуже часто фахівці плутають ці прояви. Хвороби схильні діти 2-3 років.

Потрапляючи в дитячий організм ослаблений, герпес починає стрімко поширюватися і здатний викликати важкі прояви розеоли або екзантеми. Це захворювання супроводжується підвищенням температури і зудить висипки по всьому тілу.

При цьому у дитини запалюється слизова горла, і збільшуються лімфатичні вузли в області потилиці. Крім цього, інфекція здатна спровокувати появу менінгоенцефаліту (запалення оболонок головного і спинного мозку).

Ознаки прояви інфекції у дітей та дорослих:

  • зниження розумової діяльності, провали в пам’яті;
  • зниження працездатності, підвищена стомлюваність;
  • м’язові і суглобові болі;
  • головні спазми;
  • запалення горла;
  • неспокійний сон;
  • нервове напруження, депресивний стан.

У пацієнтів з прогресуючим вірусом герпесу типу 7, спостерігається тривале підвищення температури – протягом декількох днів, яку важко збити.

На тлі загальних запалень можливі порушення роботи ендокринної системи, втрата апетиту, що призводить до дисфункції шлунково-кишкового тракту і зниження маси тіла.

Інфекція здатна вразити сечо – статеву систему і призвести до атрофії нирок. Нерідко спостерігаються порушення в роботі серця та системи кровообігу, які викликають аритмію.

Діагностика захворювання

Важливо пам’ятати, що не можна проводити лікування самостійно, необхідно звернутися до терапевта, який призначить відвідування психолога і невропатолога.

Навіть якщо фахівець розпізнає захворювання з симптомами, лікування не може проводитися без діагностики з допомогою лабораторних досліджень.

Герпес 7 типу діагностують наступними методами:

  1. Аналіз ІФА (серлогический) – иммуноферментое дослідження венозної крові спрямоване на визначення кількості антитіл, які здатний виробляти організм для боротьби з вірусами. Серологія здатна давати якісну і кількісну оцінку крові пацієнта. За кількістю антитіл лікар здатний виявити початкову або загострену форму хвороби.
  2. Вірусологічна посів – дослідження для виявлення наявності вірусів. Для аналізу береться кров, фекалії, сеча, слина, слиз і будь-які клітини організму. Матеріал, забраний у хворого поміщають у середовище, сприятливе для росту інфекції і через певний час лаборант відзначає швидке зростання інфекції герпесу. Метод приносить значну користь для підбору антивірусного препарату, здатного знищити шкідника«.
  3. ПЛР діагностика – цей аналіз дозволяє виявити тип вірусу методом полімерно-ланцюгової реакції ще до того, як з’являються характерні симптоми захворювання. Цей вид дослідження на молекулярному рівні дозволяє виявити ДНК збудника вірусу герпесу в клітинах пацієнта.
За темою:  Герпес та імунітет

Для виявлення чужорідних мікроорганізмів використовуються такі біологічні матеріали, як кров, сеча, фекалії, слиз, мокротиння, тканини плаценти.

Одним з розповсюджених методів дослідження вірусу герпесу є імунограма, яка визначає стан захисних сил організму. Результати показують наявність лейкоцитів і антитіл в клітинах, а також здатність фагоцитів знищувати шкідливі бактерії.

Профілактика і лікування

Якщо результати лабораторних досліджень показали наявність штамів вірусу 7 типу в крові, то головною метою медичних фахівців є запобігання розмноження інфекції та відновлення імунних сил організму.

Комплексна терапія включає в себе:

  • прийом противірусних препаратів, найвідоміші з них – ацикловір, фамвир, валтрекс;
  • прийом «ноотропних» ліків,що підвищують фізичну активність і покращують мозкову діяльність;
  • прийом седативних препаратів, які заспокоюють нервову систему;
  • прийом вітамінів і мінералів;
  • дотримання режиму харчування, що включає в себе повноцінний раціон з фруктів, овочів, зелені і натуральних білків;
  • дотримання режиму дня, що включають в себе повноцінний відпочинок, відмова від фізичних навантажень і шкідливих звичок;
  • застосування фізіотерапії та масажу.

Не можна забувати, що при перших ознаках нездужання необхідно звернутися до лікаря, який грамотно підбере необхідні способи усунення симптомів.

Спеціального методу лікування герпесу не існує, але є маса методів, здатних запобігти ускладнення, відправивши інфекцію в її колишнє неактивний стан.