Цитомегаловірусна інфекція — як відбувається зараження, варіанти перебігу, симптоми та лікування

Як відбувається зараження?

Цитомегаловірусна інфекція поширюється між людьми контактним шляхом. При цьому визначальним буде обмін людськими рідинами, в яких і містяться фракції збудника.

До них відносяться кров, піт, харкотиння, слина, сеча, сперма і грудне молоко. Заразитися цитомегаловірусною інфекцією досить просто. Вона швидко приживається в організмі дорослих і дітей.

Звичайно зараження цитомегаловірусом відбувається безсимптомно. Дорослі і діти не помічають ніяких проявів потрапляння цього збудника в організм.

Якщо ви будете дотримуватися правильного і здорового способу життя, вірус не зможе нашкодити вам. Високу небезпеку цитомегаловірусна інфекція представляє для плоду, який заражається вірусом під час виношування від матері.

У дітей цитомегаловірусна інфекція може бути як природженою, так і придбаної. При другому виді захворювання практично не представляє ніякої небезпеки, організм швидко адаптується і практично не реагує на збудник.

Якщо ж приєднання патогенного збудника відбувається під час виношування або пологів, можуть виникнути серйозні ускладнення. Вони можуть призвести до порушень у розвитку, так і летального результату.

Варіанти перебігу

На даний момент лікують фахівці виділяють три основних різновиди перебігу цитомегаловірусної інфекції.

Вони відрізняються не тільки за проявами, але і методам лікування. Дуже важливо, щоб лікар зміг встановити точну різновид цитомегаловірусу.

Він може бути:

  1. Цитомегаловірусна інфекція при нормальному імунітеті. Зазвичай тривалість латентного періоду не перевищує 2 місяців, після чого можуть виникнути хворобливі відчуття в м’язах, солодкість, підвищення температури тіла. Також в розмірах можуть значно збільшуватися лімфатичні вузли. Такий стан не вимагає якого-небудь специфічного лікування, нормальне підтримання функціонування організму підтримується за допомогою імунних здібностей.
  2. Цитомегаловірусна інфекція при слабкому імунітеті. У такому разі вона набуває генералізовану форму з усіма супутніми проявами. Найчастіше від генералізованої цитомегаловірусної інфекції страждають легені, підшлункова залоза, нирки, печінка і очі. Вона найчастіше виникає після пересадки кісткового мозку або якого-небудь органа у хворих на ВІЛ або лимфопролиферативного характеру. Особливу небезпеку генералізована інфекція представляє для людей, які страждають від пухлин і гемобластоза.
  3. Вроджена цитомегаловірусна інфекція – характеризується дородовий внутрішньоутробним зараженням. Найчастіше вона стає причиною недоношеності, затримай у розвитку, серйозних проблем із зором і слухом. Рідко вроджена аномалія призводить до викиднів. Також з-за неї можуть спостерігатися серйозні відхилення в роботі печінки, нирок, легенів, селезінки та інших внутрішніх органів.

Симптоми цитомегаловірусної інфекції

Гострота проявів симптомів цитомегаловірусної інфекції залежить від способу зараження, а також стану імунних здібностей організму і способу зараження. Найбільш гостро протікає хвороба при внутрішньоутробному зараженні, коли вірус потрапляє в організм через плаценту.

Статистика показує, що цитомегаловірус рідко викликає викидні або загибель плода, однак призводить до серйозних ускладнень в його формуванні та розвитку.

Статистика показує, що близько 20% новонароджених дітей з’являється на світ вже зараженими вірусом. Розпізнати симптоми цитомегаловірусної інфекції у дітей можна за з’являється висипки на шкірному покриві, яка може з’явитися вже через кілька годин після народження на світ.

За темою:  Герпес на губі лікування швидко в домашніх умовах

У дорослих людей, крім алергічної реакції, формується збільшення внутрішніх органів, зниження концентрації гемоглобіну в крові, порушення у функціонуванні слуху і очей.

Вроджена цитомегаловірусна інфекція час від часу може загострюватися. При підвищенні концентрації збудника в крові у людини на шкірному покриві тіла, обличчя та кінцівок виникає чисельна висипка.

Вона може свербіти, а може не проявляти себе ніяким дискомфортом. У дорослих ця проблема нерідко супроводжується формуванням невеликих синців під шкірою, можуть виникати домішки калу в сечі.

Із-за поступового ураження оболонок головного мозку виникають судоми і тремтіння по всьому тілу, може спостерігатися підвищена сонливість. З часом цитомегаловірусна інфекція може проявлятися у вигляді поступового погіршення зору, яке може привести до повної сліпоти.

Гостра і генералізована форма цитомегаловірусної інфекції проявляється у вигляді поганого самопочуття, підвищення температури тіла, головного болю, занепаду сил, загальних ознак ГРВІ або застуди.

Розпізнати такий стан дуже просто – фахівець відразу ж відправляє пацієнта на розширений аналіз крові на антитіла. Якщо їх присутня в крові підвищена кількість, негайно призначається відповідне медикаментозне лікування.

Загострення цитомегаловірусної інфекції вимагає обов’язкового комплексного і відповідального підходу до лікування. Захворювання може проявлятися серйозними ускладненнями у майбутньому, з-за яких виникають серйозні відхилення у функціонуванні організму.

Якщо у вас в крові присутні цитомегаловірус, необхідно регулярно проходити розширене обстеження. Воно дозволить на початкових стадіях діагностувати ознаки загострення.

Діагностика

Діагностувати цитомегаловирусную інфекцію досить просто. Лікар відправляє пацієнта на розширене обстеження, яке включає в себе:

  1. Посів на культурі клітин – дослідження, що дозволяє визначити вид збудника та його ступінь агресивності. Завдяки цьому аналізу фахівець може постійно оцінювати ефективність обраної схеми лікування.
  2. Аналіз на імуноглобуліни М – дослідження, що дозволяє диференціювати загострену хронічну цитомегаловирусную інфекцію від первинного зараження.
  3. Аналіз на імуноглобуліни Р – обстеження крові, яке дозволяє визначити, чи зустрічався організм з вірусом чи ні. Також за допомогою цього аналізу вдається зрозуміти, вірус носить тимчасовий або довічний характер.
  4. Метод ПЛР – діагностичний метод, з допомогою якого вдається відрізнити цитомегаловирусную інфекцію від загострення вірусу простого герпесу. Для цього фахівець забирає і вивчає невелику кількість біологічної рідини людини, після чого робиться полімерна ланцюгова реакція. Її підсумок дозволяє зрозуміти, чи є вірус чи ні. Недоліком обстеження можна назвати його високу вартість та відсутність відповіді про активності збудника.

Лікування

Лікування цитомегаловірусної інфекції вимагає комплексного і кваліфікованого підходу. Терапія даного захворювання представляє серйозні труднощі для фахівця.

Після тривалих досліджень вдалося встановити, що противірусні препарати, такі як Віразол і Відарабін, і інтерферони виявилися повністю неефективними у лікуванні даного захворювання.

Уповільнити розвитку ретиніту, що виникає на фоні цитомегаловірусної інфекції, допоможе Ганцикловір. Однак цей лікарський препарат абсолютно марний при ураженні головного мозку, легеневої тканини і органів шлунково-кишкового тракту.

За темою:  Цитомегаловірус як передається?

Все частіше останнім часом призначається препарат Фоскарнет. Також для уповільнення ускладнень прописується антицитомегаловірусний гипериммунный імуноглобулін.

Жінкам, що мають обтяжений анамнез з боку акушерства, прописуються численні імуномодулятори, такі як Т-активін і Левамізол. Не вимагають ніякого специфічного лікування мононуклеозные форми цитомегаловірусної інфекції.

Щоб зупинити розвиток ускладнень від важких форм цитомегаловірусної інфекції у дітей і новонароджених, прописується Ганцикловір. Він порушує клітинну мембрану клітин, з-за чого вірус більше не може розмножуватися.

Однак препарат вимагає доопрацювань, після припинення терапії великий ризик розвитку рецидивів. Також його тривалий прийом може призвести до розвитку побічних ефектів, таких як тромбоцитопенія, нейтропенія, ураження нирок і печінки.

З-за цього Ганцикловір все частіше призначають як довічної терапії. Для підтримки імунітету призначаються інтерферони. Щоб оцінити стан організму, на час загострення необхідно кожні 2 дні здавати розширений аналіз крові.

Щоб досягти максимальної ефективності в лікуванні цитомегаловірусу, призначається комплексний прийом інтерферонів і противірусних препаратів. Така терапія дозволяє знизити концентрацію вірусу в крові, а також зменшує токсичність інших лікарських препаратів.

Щоб налагодити імунні властивості організму, прописуються імуномодулятори. Найбільшу важливість представляє антицитомегаловірусний імуноглобулін, який вводиться внутрішньом’язово по 3 мл раз на день протягом тижня.

Особливості ведення вагітності при цитомегаловирусе

Найбільшу небезпеку хронічний цитомегаловірус або первинне зараження мають під час виношування плоду. Такий стан може легко призвести до розвитку серйозних ускладнень.

Дуже важливо негайно розпочинати медикаментозне лікування, щоб мінімізувати можливість формування відхилень. Це позитивно позначиться на здоров’я як матері, так і дитини.

Завдяки своєчасному лікуванню цитомегаловірусної інфекції вам вдасться запобігти поділ збудника, що може не допустити зараження плоду. Потрібно враховувати, що діагностувати вірус в організмі вагітної жінки деколи буває важко.

З-за постійних гормональних перебудов антитіла в кров можуть надійти з серйозною затримкою. З цієї причини майбутні матері регулярно відправляються на бактеріальний посів крові.

Дитина може заразитися цитомегаловірусом не тільки внутрішньоутробно, але і під час пологів. Під час проходження по родових шляхах він може наковтатися слизу. У такому випадку лікар відправляє жінку на кесарів розтин.

Дітям інфікованих матерів грудне вигодовування абсолютно протипоказано, дитина отримує збалансовані штучні суміші.

Статистика показує, що зараження дитини під час пологів відбувається набагато частіше, ніж через плаценту. Тільки лікар зможе зробити висновок, чи має сенс проводити кесарів чи ні.

Перед лікарем стоїть серйозне завдання – йому необхідно визначити, як діяти при цитомегаловірусній інфекції у тому або іншому випадку. Фахівці рекомендують жінці регулярно проходити обстеження, особливо УЗД черевної порожнини.

З його допомогою вдається контролювати розвиток дитини в утробі. Також необхідно постійно визначати кількість внутрішньоутробної рідини і концентрацію цитомегаловірусу в ній. Щоб мінімізувати ризик зараження дитини цим збудником, намагайтеся дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

За темою:  Аналіз на герпес

Профілактика

На сьогоднішній день особливих профілактичних заходів цитомегаловірусної інфекції не розроблено. При необхідності переливання крові дуже важливо ретельно обстежити матеріал.

Також необхідно обстежити і внутрішні органи перед пересадкою, щоб виключити такий шлях передачі збудника. Якщо ж часу на виключення інфекції немає, хворому призначається курс гіперіммунного імуноглобуліну.

Особливо важлива така терапія для людей, яким будуть пересаджувати серце, нирки, кістковий мозок, печінка, а також вагітним та людям, що приймають цитостатичні препарати.

Щоб не допустити зараження, необхідно виключити будь-який контакт з носієм збудника. Вагітним жінкам потрібно суворо виконувати всі протиепідемічні заходи, які допоможуть запобігти їх зараження.

Не підлягають грудного вигодовування здорові діти, народжені у інфікованих матерів. Якщо ж жінка з цитомегаловірусом хоче завести ще одну дитину, їй необхідно дати перерву організму як мінімум в 2 роки.

Якщо ви хочете мінімізувати ризик зараження цитомегаловірусною інфекцією, намагайтеся дотримуватися наступних профілактичних заходів:

  • Регулярно мийте руки антибактеріальним милом після відвідування вулиці, перед їжею, сном, контактами з дітьми і після спілкування з тваринами.
  • Не варто цілувати дітей, які не досягли 5 років, в губи.
  • Якщо в сім’ї є людина, заражена цитомегаловірусом, йому необхідно видати особисті столові прилади.
  • Якщо ви працюєте в постійному контакті з людьми, на час вагітності або занепаду імунних здібностей надягайте спеціальну марлеву пов’язку.

Ускладнення цитомегаловірусної інфекції

Цитомегаловірусна інфекція – вірусне захворювання, яке може проявлятися серйозними ускладненнями. Вони можуть виникати як відразу після загострення, так і значно пізніше. Найбільшу небезпеку цитомегаловірус представляє для шлунково-кишкового тракту.

З-за цього збудника у людей виникають гепатити, виразки, езофагіт, панкреатит та інше. Також його перебіг може призвести до формування цукрового діабету другого типу. Уражаються органи зору, виникає ретиніт, може відбутися втрата зору.

Якщо ж цитомегаловірусна інфекція вражає наднирники, значно зростає ризик розвитку ниркової недостатності. Через неї людина стикається з пониженням артеріального тиску, анорексією, гіперпігментацією шкіри, анорексією, психоневрологічними відхиленнями.

Цитомегаловірус може вражати оболонку головного мозку. З-за цього у людини виникає глухота і просто зниження слуху. Враховуйте, що цей збудник може привести і до більш плачевних станів. Все залежить від того, як ви будете лікувати це захворювання.