Цитомегаловірус при вагітності

Що таке цитомегаловірус при вагітності?

Цитомегаловірус (Cytomegalovirus) – один із збудників герпесу. Такий мікроорганізм був відкритий в 1956 році, проте навіть на даний момент він ще не повністю вивчений.

Його природа активно обговорюється багатьма дослідниками і лікарями. З-за недостатньої обізнаності часто виникають помилки, із-за яких людина не може отримати якісного і відповідного лікування.

Заразитися цитомегаловірусом можна через природні рідини організму: кров, сперму, слиз матки і піхви, грудне молока.

Дітям такий вірус завжди передається від матері під час пологів або ж через молоко. Діти найчастіше заражаються в дитячому саду, дорослі – через безладних статевих зв’язків.

Дослідження показали, що цитомегаловірус не володіє сильною здатністью заражати. Щоб стати носієм збудника, необхідно довго і тісно контактувати з зараженим людиною.

Потрапляючи в організм, такий вірус не завжди проявляє себе відмінними симптомами – у більшості людей виробляються специфічні антитіла.

Вони є в крові 10-15% підлітків, 50% — дорослих. Статистика Всесвітньої Організації охорони Здоров’я показує, що цитомегаловірус присутня в крові практично кожної другої людини. Однак це ще не говорить про необхідність серйозної медикаментозної терапії.

Симптоми цитомегаловірусу у вагітних

Цитомегаловірус, потрапляючи в організм вагітної жінки, не завжди починає ділитися і розвиватися.

Якщо у вагітної міцний і сильний імунітет, вона навряд чи зіткнутися з таким захворюванням.

При тривалому присутність збудника в організмі він може маскуватися як прихована інфекція, проявитися лише при серйозному ослабленні імунних здібностей організму.

У здорових жінок цитомегаловірус проявляється вкрай рідко, однак може викликати мононуклеозоподібний синдром.

Він полягає у підвищенні температури тіла, головного болю, загальному нездужанні і лихоманці.

Зазвичай такий стан виникає на 20-60 добу після зараження, неприємні відчуття можуть тривати близько 2-6 тижнів.

У переважній більшості випадків цитомегаловірус при вагітності проявляється як типове ГРВІ.

З-за цього такий стан не отримує необхідної терапії на ранній стадії, багато жінок застосовують противірусні препарати, які не мають ніякої ефективності.

Розпізнати такий стан можна з підвищення температури тіла, слабкості, підвищеної стомлюваності і зниженою працездатності, нежиті, частих головних болів, запалення та збільшення слинних залоз і мигдаликів.

Відрізнити цитомегаловірус у вагітних від ГРВІ можна по тривалості перебігу хвороби – вона займає коло 4-6 тижнів.

Якщо у вагітної жінки значно знижені імунні властивості організму, цитомегаловірус може протікати у неї з серйозними ускладненнями.

У переважній більшості випадків можуть виникнути артрит, пневмонія, енцефаліт, міокардит і плеврит.

Також нерідкі випадки, коли на тлі такого зараження починають розвиватися вегетосудинна дистонія та інші ураження внутрішніх органів.

Генералізована форма цитомегаловірусу при вагітності діагностується вкрай рідко, її відмінною рисою можна назвати поширення по всьому організму.

Визначити її можна за наступними симптомами:

  • Паралічу нервової тканини.
  • Запальних процесів у печінці, нирках, наднирниках, підшлунковій залозі та селезінці.
  • Запалення кори головного мозку.
  • Гострим ураженням легень, очей та органів травної системи.

Потрібно відзначити, що цитомегаловірус при вагітності зазвичай проявляє себе ознаками звичайної застуди, з-за чого діагностувати такий стан буває вкрай складно.

У всіх інших випадках кількість проявів буде залежати від стану імунної системи – чим він слабший, тим більше ознак цитомегаловірусу з’явиться у вагітної жінки.

За темою:  Види герпесу

Особливості ведення вагітності при цитомегаловирусе

При загостренні цитомегаловірусу під час вагітності дуже важливо провести повноцінну і комплексну діагностику, яка допоможе вчасно і вчасно приступити до медикаментозного лікування.

Тільки так вдасться мінімізувати ризик розвитку серйозних ускладнень як для матері, так і для дитини.

Крім того, своєчасно розпочате лікування допоможе зупинити поширення цитомегаловірусу по всьому організму.

Потрібно відзначити, що спосіб визначення такого збудника за наявності антитіл для вагітних не є визначальним – такі речовини можуть з’являтися зі значною затримкою-за постійних гормональних перебудов.

Найбільш оптимальним способом постановки діагнозу є сівба, який потрібно робити два рази.

Інфікування цитомегаловірусом плода може статися під час пологів, коли дитина заковтує певну кількість зараженої слизу з піхви або родових шляхів.

Також, якщо робиться кесарів розтин, зараження може відбутися під час грудного вигодовування. Статистика показує, що 40% всіх дітей отримує вірус саме таким способом.

Интранатальная передача цитомегаловірусу відбувається набагато частіше, ніж через плаценту. Потрібно зазначити, що наявність такого збудника в організмі не завжди вказує на необхідність кесаревого розтину, так як зараження може відбутися і після пологів – ніяких переваг в такій операції немає.

Під час виношування плоду вагітної жінкою лікарю необхідно вирішити, як діяти при веденні цього процесу.

В такому випадку вкрай необхідно детальна діагностика, жінці доведеться регулярно відвідувати ультразвукове дослідження.

Саме воно допоможе простежити за розвитком плоду. Також кілька разів за вагітність доведеться пройти дослідження внутрішньоутробної рідина – необхідно стежити за концентрацією цитомегаловірусу.

Постарайтеся не ігнорувати рекомендації лікаря, робіть все, що вам каже фахівець.

Передача цитомегаловірусу дитині

Статистика показує, що зараження дитини цитомегаловірусом у матері, в крові якої є такі збудники, відбувається в 30-40% випадків.

Однак деякі авторитетні джерела вказують, що інфікування відбувається набагато частіше – у 75%.

Якщо ж спостерігається реактивація інфекції, то передача збудника плоду спостерігається у 2% випадків, але є дані, що зараження відбувається набагато частіше.

Точних даних отримати неможливо, інфекція ще не до кінця вивчена. Вроджена цитомегаловірусна інфекція спостерігається у 2% новонароджених.

Існують наступні механізми передачі:

  • Зараження під час пологів.
  • Інфікування зі сперми під час запліднення.
  • Інфікування трансплацентарно.
  • Зараження через цервікальний канал, ендометрій, плодові оболонки або навколоплідні води.

Кожен дослідник по-різному оцінює можливість зараження плоду під час виношування, деякі з них виділяють і інші шляхи зараження.

Найчастіше інфекція передається через плаценту, статися це може на будь-якому терміні вагітності. Згідно зі статистикою, найчастіше зараження відбувається в третьому триместрі.

Якщо ж мати заражається під час першого триместру, у 15% випадків виникає мимовільний викидень або загибель плоду в утробі.

Також можуть виникнути серйозні ураження матки, які виникають на тлі інфікування. Прийнято вважати, що в першу чергу цитомегаловірус потрапляє в плаценту, яка стає резервуаром для збудника.

Небезпека цитомегаловірусу для вагітної

Цитомегаловірус – ще не до кінця вивчена інфекція, щодо якої лікарі продовжують сперечатися.

Однак точно можна сказати, що загострення такого захворювання під час вагітності викликає стійкі порушення.

Отже, чим небезпечний цитомегаловірус?

Внаслідок передачі збудника від материнського організму дитині може:

  • Народитися дитина з низькою масою тіла.
  • Народження дитини з народженими патологіями, які проявляються тільки до 2-5 років його життя. Найчастіше виникає сліпота, глухота, відставання у розвитку, мовленнєвий гальмування, психомоторні відхилення.
  • Загибель плоду в утробі, невиношування, самовільний аборт, народження мертвого плоду.
  • Народження дитини із серйозними вадами розвитку: збільшеною печінкою, гепатит, жовтяниця, захворювання серця, паховою грижею, вродженими каліцтвами.
За темою:  Герпес 3 типу

Щоб не допустити передачу цитомегаловірусу від матері до дитини, необхідно заздалегідь, перед зачаттям, пройти докладний курс спеціальними препаратами.

Справа в тому, що така інфекція здатна спровокувати виникнення в крові матері антифосфолипидов, які починають руйнувати внутрішню оболонку організму, викликаючи при цьому аутоагресію.

Таке ускладнення вкрай небезпечно для центральної нервової системи матері, може спровокувати порушення матково-плацентарного кровотоку і відшарування плаценти.

Діагностика цитомегаловірусу у вагітних

Визначити цитомегаловірус у себе в організмі самостійно практично неможливо – в латентній формі у людини не виникає ніяких відмінних симптомів.

Навіть при наявності будь-яких проявів їх легко можна сплутати з іншими хронічними або вірусними захворюваннями.

Для того, щоб діагностувати цитомегаловірус, необхідно скласти комплексний аналіз крові, а саме дослідження на TORCH-інфекції.

Саме такий метод діагностики допоможе визначити наявність або ж відсутність такого збудника в крові.

Крім цитомегаловірусу, таке дослідження дозволяє виявити краснуху, токсоплазмоз і вірус простого герпесу.

Визначити цитомегаловірус в організмі можна за допомогою наступних досліджень:

  • Серологічного комплексного дослідження сироватки і плазми крові.
  • Цитології опадів слини і сечі.
  • Полімеразної ланцюгової реакції.

Серологічне дослідження сироватки крові допомагає швидко визначити наявність або відсутність спеціальних антитіл, що виробляються в результаті життєдіяльності цитомегаловірусу в крові.

Однак найбільш точним дослідженням такого типу є імуноферментний аналіз, з допомогою якого вдається виявити різні види імуноглобулінів у крові.

Такі речовини є специфічними білками, які виробляються клітинами крові. Саме вони зв’язуються з цитомегаловірусом і утворюють спеціальний комплекс.

Також діагностика цитомегаловірусу у вагітних жінок полягає в полімеразної ланцюгової реакції, яка допомагає визначити частки дезоксирибонуклеїнової кислоти.

Саме вона є носієм спадкової інформації не тільки про людину, але і вірусі. Для такого дослідження лікарю може знадобитися кров, сеча, зіскрібки, слина або мокрота досліджуваної вагітної.

При цитології матеріалу лікар переглядає біологічні матеріали під мікроскопом – виявляються гігантські клітини.

Найбільш точним показником цитомегаловірусу є наявність імуноглобуліну в крові, які виникають після 1-2 місяців після зараження.

Визначити таке зараження можна за наступними результатами аналізу крові:

  1. IgM не визначено, IgG знаходиться в межах своєї норми.
  2. IgM не визначено, IgG значно вище норми.
  3. IgM перевищує загальноприйняту норму.

Авідність антитіл igg до цитомегаловірусу що це таке?

Лікування

Цитомегаловірус, виявлений під час вагітності, далеко не у всіх випадках вимагає специфічного лікування.

В деяких випадках він може протікати в латентній формі, яка не вимагає ніякої медикаментозної терапії.

При появі перших ознак зараження лікарі призначають своїм пацієнтам комплекс противірусних препаратів, проте вплив їх компонентів на організм дитини та майбутньої матері ще не до кінця вивчені.

Багато фахівці відмовляють від такого лікування, так як подібні медикаменти можуть викликати токсичне отруєння.

Вони призначають відповідну терапію імуномодуляторами, які необхідно приймати близько 2-3 тижнів.

Також для терапії цитомегаловірусу у вагітних застосовується антицитомегаловірусний імуноглобулін, який вводиться прямо у вену.

За темою:  Герпес при грудному вигодовуванні

У його складі присутні близько 60% всіх відомих антитіл до цього вірусу. У деяких випадках припустимо внутрішньом’язове введення, однак ефективність такої терапії буде набагато нижче.

Лікування імуноглобулінами допомагає значно знизити ризик інфікування плоду в утробі, а також, при попаданні вірусу в організм малюка, допомагає прискорити вироблення спеціальних антитіл і мінімізувати негативний вплив таких збудників.

Терапія неспецифічними імуноглобулінами, призначеними для внутрішньовенного введення, може застосовуватися в якості профілактики цитомегаловірусу у вагітних.

Потрібно відзначити, що такі збудника практично повністю не чутливі до інтерферону. Це необхідно враховувати при виборі лікування латентної форми такого захворювання.

Настійно не рекомендуємо ігнорувати таке захворювання і не займатися самолікуванням, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Цитомегаловірус igg антитіла виявлені що це означає?

Профілактика цитомегаловіруса

Потрібно відзначити, що далеко не всі люди є носіями цитомегаловірусу.

Якщо жінка, в крові якої відсутні сліди життєдіяльності такого збудника, планує вагітність, їй необхідно ретельно проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з усіма профілактичними заходами.

Також їх необхідно дотримуватися тим майбутнім мамам, у крові яких присутній такий вірус в стадії сну.

Метою таких заходів є недопущення розвитку патогенного організму в крові і зниження ризику зараження малюка.

Щоб мінімізувати ризик зараження цитомегаловірусом під час вагітності, необхідно повністю виключити безладні статеві зв’язки.

Категорично забороняється займатися сексом без презерватива. Саме про це лікарі завжди повторюють своїм пацієнткам.

Якщо ви будете дотримуватися таких рекомендацій, ви зможете значно знизити ризик зараження цитомегаловірусом під час вагітності.

Також це допоможе уникнути інших більш серйозних захворювань, які передаються статевим шляхом.

Також, щоб не допустити зараження цитомегаловірусом під час вагітності, потрібно стежити за порядок і чистою в своєму житлі, а також дотримуватися всіх відомих правил особистої гігієни.

Настійно рекомендуємо відмовитися від використання чужих гребінців, мочалок та рушників, намагайтеся по мінімуму користуватися чужою посудом, так як цитомегаловірус не може вийти з поверхні навіть при ретельному митті.

Профілактика герпесу при вагітності

Не забувайте постійно мити руки з антибактеріальним милом.

Не забувайте робити все можливе, щоб зміцнити свої імунні здібності. Для цього вагітна жінка може кожен день робити легкі фізичні вправи, що сприяють відновленню нормального обміну речовин.

Намагайтеся якомога менше часу проводити в закритому просторі, частіше виходьте на вулиці і гуляйте на свіжому повітрі.

Також з метою зміцнення імунітету можна приймати спеціальні медикаментозні вітамінні комплекси.

Завдяки чудовим захисним функціям ризик розвитку цитомегаловірусу при вагітності буде вкрай малим.

Мінімізувати ризик розвитку цитомегаловірусу під час вагітності допоможе повноцінне і збалансоване харчування.

Багато жінок продовжують дотримуватися свого звичного раціону, не розуміючи, що для нормального розвитку дитини необхідно переглянути свої харчові звички.

Намагайтеся стежити, щоб у вживаних стравах містилося якомога більше поживних і вітамінних елементів.

Категорично заборонено голодувати або ж дотримуватися якоїсь дієти – це знизить ваші імунні здібності.