Лікування оніхомікозу

Для лікування оніхомікозу зовнішні протигрибкові засоби, такі як мазь, крем або гель, можуть застосовуватися самостійно тільки при первинних ознаках захворювання. Коли грибок поширюється по всій поверхні нігтьових пластин, спочатку видаляється уражена частина нігтя, і тільки потім треба використання препаратів місцевого призначення.

Діагностичні процедури перед лікуванням

Хворобу викликають різні збудники оніхомікозів, серед яких:

  • Дерматофіти, в більшості випадків поширюються в організмі зі зниженим імунітетом. Вони здатні вражати нігті на верхніх і нижніх кінцівках, але частіше з’являються на ногах. На великих пальцях може розвиватися білий поверхневий оніхомікоз стоп, внаслідок зараження грибком Trichophyton mentagrophytes.
  • Дріжджові мікроорганізми роду Candida вражають не тільки шкірні та слизові тканини, але і поширюються на пластини нігтів. Особливість даного виду в тому, що основною зоною зараження є руки. Хоча в цілому виникає оніхомікоз кистей набагато рідше, ніж пальців ніг.
  • Плісняві гриби (їх понад 40 видів) також стають причинами захворювання. Локалізуються вони переважно на ногах.

Різні форми оніхомікозу вимагають ретельного виявлення. Для точної діагностики недостатньо тільки візуального огляду уражених ділянок, знадобиться мікроскопічне дослідження нігтьового зіскрібка, по якому і буде розпізнано тип збудника.

Ще одним діагностичним прийомом вважається бактеріологічний посів. З допомогою бакпосіву можна точно встановити різновид грибка оніхомікозу і ступінь проникнення інфекції. Крім того, процедура дозволяє оптимально підібрати відповідне лікування антибактеріальними препаратами, до яких виявляється чутливим виявлений мікроорганізм.

Для проведення бакпосіву не потрібно складних пристосувань, тому така діагностика є цілком доступною. Зразки беруться з ротової порожнини, носа, заднього проходу.

Аналізи, крім певного нігтьового грибка, допоможуть виявити таку грибкову інфекцію, як хламідіоз, кандидоз, мікоплазмоз та інші.

Форми і види лікування грибкового захворювання

При лікуванні захворювання оніхомікоз, види якого різноманітні, застосовуються різні медикаментозні засоби. В основному результат дає вплив антибіотиками та місцева терапія, за винятком видалення нігтя повністю або його частини.

Найбільш поширений і простий вид — дистальний тип хвороби, коли запалення піддається тільки край нігтя, але він може поєднуватися і з такою формою, як піднігтьового оніхомікоз.

Латеральний тип недуги відрізняється поразкою бічних сторін нігтьової пластини. При цьому вони набувають жовтувато-сірий колір, кришаться, стають шорсткими і поцятковані численними поперечними борозенками. При розвитку хвороби фрагменти пластини починають відпадати, аж до її повного руйнування, коли залишається тільки ложе з ороговілими шкірними частинками.

За темою:  Як довго лікується грибок нігтів?

Також існує такий вид, як оніхомікоз білий поверхневий, коли нігтьова поверхня покривається білястими плямами і швидко руйнується. У рідкісних випадках зустрічається проксимальна форма захворювання — ураження зачіпає корінь пластини.

Задаючись питанням, що таке тотальний тип захворювання, можна сказати, що це завершальна стадія руйнування.

Висновок однозначний: не варто доводити захворювання до важких станів. Звертатися до лікаря слід на ранніх стадіях грибкового зараження. Лікування оніхомікозу зазвичай проводить вузькоспеціалізований лікар дерматолог-мікології.

Основні лікувальні заходи — це прийом антибактеріальних ліків, фізіотерапевтичні процедури, застосування зовнішніх засобів і хірургічне видалення нігтя в запущених стадіях.

При діагнозі оніхомікоз симптоми досить швидко дають знати про початок захворювання. Нігтьова товщина помітно збільшується, тканина стоншується і стає рихлою. Рівномірно з’являється неприродний колір: жовтий, коричневий і навіть блідо-фіолетовий — в залежності від впливу різних видів грибка.

Які лікувальні заходи рекомендовані при грибку

Лікування ставить своєю метою усунення грибкової інфекцій і запобігання подальшого ураження. При цьому пацієнт може здійснювати лікування в домашніх умовах. Тривалість курсу залежить від ступеня розвитку патології. У зв’язку з цим застосовується і комбінування декількох методів терапії. Так як при хворобі оніхомікоз причинами зараження можуть бути різні патогенні гриби, використовуються саме ті лікарські препарати, які ефективно справляються з конкретним типом інфекції.

Медикаментозний спосіб передбачає як вплив на вогнище зараження з допомогою зовнішніх протигрибкових препаратів, так і з використанням пероральних засобів у формі таблеток.

Місцеві засоби в різних формах, такі як саліцилова мазь, спиртовий розчин йоду, Кетоконазол, Клотримазол та інші локальні медикаменти, дають хороший результат, але, на жаль, рецидиви хвороби можуть траплятися. Тому лікар призначає хворому засоби для прийому всередину. Якщо вони застосовуються без зовнішніх препаратів, ефект від дії настає пізніше, однак захворювання, як правило, більше не дає про себе знати.

За темою:  Як лікувати грибок нігтів на ногах?

Якщо уражена велика частина нігтьової тканини, застосовується її хірургічне видалення. Але ця операція іноді замінюється авульсией — розчиненням тканини за допомогою спеціальних засобів, які сприяють поступового відмирання ураженої ділянки.

Міколог також може порекомендувати методику лазерного опромінення вогнища, коли місцеві препарати протипоказані хворому з яких-небудь причин. В цілому лазер володіє таким же дією на інфекцію, як і зовнішні мазі. Таке лікування оніхомікозу має свої переваги, наприклад, повна відсутність больових відчуттів та негативних наслідків.

Всі застосовувані засоби мають виражену протигрибкову дію, однак у деяких випадках можуть застосовуватися народні рецепти. Це можна робити в цілях профілактики або для того, щоб уповільнити інфекційний процес.

Оніхомікоз нігтів — це заразне інфекційне захворювання. Підчепити цю болячку можна через особисті речі і різні предмети хворої людини (взуття, рушники, ножиці для манікюру і педикюру). Причиною хвороби іноді стає контакт з хворими тваринами і навіть просто з грунтом і водою з навколишнього середовища. Велике значення при розвитку інфекції має стан імунітету, тому варто звернути увагу на правильне харчування і відмовитися від шкідливих звичок. У профілактичних цілях необхідно стежити за особистою гігієною і своєчасно лікувати хронічні хвороби, які підвищують загрозу розвитку грибкової інфекції.