Ексфоліативний дерматит: прояв та особливості лікування хвороби у дорослих і дітей
Эксфолиативным дерматитом називається група захворювань, при яких відзначається почервоніння шкіри, утворення на ній бульбашок і подальше лущення в уражених місцях. З’являються вони як внаслідок шкірних, так і системних хвороб, особливо тих, у кого відзначається зниження імунного захисту організму. У новонароджених є особлива форма захворювання – ексфоліативний дерматит Ріттера. У цьому випадку причиною появи почервоніння і бульбашок стає бактеріальна інфекція.
Протягом захворювання виділяють декілька стадій. Терапія эксфолиативного дерматиту комплексна місцева обробка ураженої шкіри і прийом препаратів у вигляді таблеток або ін’єкцій. При сильному зниженні імунітету, а також у новонароджених, патологія може мати тяжкий перебіг, коли внаслідок втрати води і мікроелементів через шкіру спостерігаються порушення з боку обміну речовин, серця, легенів, системи температурної регуляції; можуть приєднуватися інфекційні ускладнення. Такі стани лікуються тільки в стаціонарі.
Причини хвороби
Ексфоліативний дерматит становить 1% від всіх шкірних патологій. Він може розвинутися в будь-якому віці, але особливо схильні до захворювання немовлята і люди старше 55 років. Дорослі жінки хворіють майже в 5 разів частіше за чоловіків.
Причиною виникнення эксфолиативного дерматиту, що розвивається у дітей перших двох тижнів життя, є зараження їх золотистим стафілококом або відразу двома бактеріями: стафілококами і стрептококами. Джерелом інфекції для немовлят стає мати або медичний персонал, у яких є стафілококові захворювання шкіри, або у яких бактерії мешкають в ротовій порожнині (каріозних зубах, мигдаликах – при хронічному тонзиліті). У новонароджених хвороба протікає важко – внаслідок того, що місцевий імунітет шкіри і її бар’єрна функція до кінця не сформовані.
Ексфоліативний дерматит у дорослих, чия шкіра здатна протистояти мікробному «вторгнення», розвивається внаслідок безлічі інших причин:
- Шкірних захворювань (через них виникає приблизно половина ексфоліативних дерматитів): червоного лишаю, контактного, себорейного, застійного, атопічного і сонячного дерматитів, псоріазу, корости, грибкових уражень шкіри, ихтиозофрмных дерматозів, листоподібною пухирчатки, токсичного епідермального некролізу.
- Злоякісних новоутворень: раку товстого кишечника, лейкемії, раку легенів, лімфоми, мієломи.
- Хвороб внутрішніх органів: серця, щитовидної залози.
- Системних захворювань: цукрового діабету, дерматоміозиту, системного червоного вовчака.
- Прийому деяких ліків: сульфаніламідних, пенициллиновых і тетрациклінових антибіотиків, барбітуратів, препаратів для зниження тиску, сечогінних, солей літію.
- Інфекційних хвороб: хвороби Лайма, ВІЛ-інфекції, гепатиту, висипного тифу, туберкульозу.
Приблизно в 47% випадків причину эксфолиативного дерматиту не вдається встановити. Це – ідіопатична форма, що має найбільш поганий прогноз
Як проявляється хвороба у дітей
У новонароджених симптоми эксфолиативного дерматиту з’являються через кілька (до 14) днів після народження дитини, і протікає в три стадії.
Еритематозна стадія
Починається з області навколо рота і пупка. У цих місцях з’являється почервоніння, а потім лущення. Такі ж червоні, змінюються появою сухих великих кірочок, ділянки виникають у великих складках шкіри, на геніталіях і задньому проході, потім покривають все тіло. Гіперемія може торкнутися і червону облямівку губ, слизову оболонку рота, статевих органів або носа.
Під ділянками лущення, шкіра стає набряклою, на ній з’являються великі бульбашки (більше 5 мм) – булли. Тому це захворювання ще називають бульозний ексфоліативний дерматит.
Эксфолиативная стадія
Вона розвивається через 1-3 доби, і починається з того, що бульбашки розкриваються, оголюючи червоні ділянки шкіри (схожі на опік). Якщо на попередній стадії малюк ще брав груди, то при розтині булл його стан змінюється: підвищується температура (іноді до 40°C), зазначається блювання, іноді – пронос. Немовля відмовляється від грудей, майже не спить, неспокійний, тому втрачає у вазі і без надання допомоги може загинути.
Регенеративна стадія
Вона настає через 10-14 діб від початку захворювання, якщо дитині була надана медична допомога, і якщо на еродовані поверхні, що залишилися після розтину бульбашок, не приєдналася додаткова інфекція.
Характеризується стадія зменшенням ділянок почервоніння і припухлості. Покращується також і загальний стан: знижується температура, з’являється апетит, дитина починає більше спати.
Якщо ерозії інфікувалися, через них спостерігається всмоктування бактерій в кров, в результаті чого настає не одужання, а розвивається одне з ускладнень: запалення легенів, оболонок мозку (менінгіт), середнього вуха (отит), нирок (пієлонефрит), кишечника (ентероколіт). Інфекція може розплавляти підшкірну клітковину на великих ділянках (флегмона). Зазначені ускладнення можуть призвести до смерті, тому ексфоліативний дерматит – це небезпечне для життя захворювання.
Варіанти перебігу хвороби у дітей
Дерматит Ріттера може протікати легко, среднетяжело і важко.
При легкому перебігу бульбашок і булл утворюється небагато, ділянки почервоніння не займають весь шкірний покрив, немає таких чітких стадій перебігу хвороби. Одужання (за умови лікування) настає на 10-14 добу.
Середньотяжкий перебіг передбачає чітке дотримання описаних вище стадій, але без ускладнень. Дитина одужує.
Коли протягом – важке, після розтину бульбашок ерозії інфікуються. Мікроби, що потрапили на відкриті, незахищені ороговілими лусочками поверхні, всмоктуються в кров, що викликає її зараження. З кров’ю бактерії можуть бути рознесені до легень, мозку, вуха чи іншим внутрішнім органам.
Симптоми захворювання у дорослих
Ексфоліативний дерматит у дорослих людей має деякі відмінності. Так, на шкірі, починаючи з тулуба, голови і промежини, а потім, переходячи на кінцівки, з’являються ділянки почервоніння і потовщення. В уражених зонах виникають бульбашки, які зливаються, а потім розкриваються, оголюючи еродовані поверхні. Вони сверблять, з них виділяється рідина, і в цих областях відчувається біль і печіння. Трохи згодом ерозії покриваються корочками, які починають сильно лущитися.
Якщо ексфоліативний дерматит розвивається на тлі шкірного захворювання, то описані зміни – почервоніння, набряк, поява пухирів, а потім ерозій – спостерігаються на місцях наявного дерматиту або дерматозу. Останній, перш ніж поступитися почервоніння і буллам, на короткий час загострюється.
Відзначаються також і загальні симптоми захворювання:
- лихоманка;
- збільшення і болючість лімфовузлів;
- відчуття ознобу;
- почастішання пульсу;
- відчуття пересихання рота;
- деформація нігтів;
- облисіння;
- поява маслянистої – блискучого і погано відмивати – калу.
Якщо причиною эксфолиативного дерматиту стало злоякісна хвороба крові (лейкоз, лімфома), то спостерігається збільшення печінки, що проявляється постійною вагою в правому підребер’ї. Крім цього, у нього підвищується об’єм селезінки, тому при швидкій ходьбі, бігу, виконанні навантажень відчувається важкість у лівому підребер’ї.
Терапія
Лікування эксфолиативного дерматиту у дітей та дорослих буде відрізнятися.
Терапія дерматит Ріттера
Лікування новонароджених проводиться в окремому боксі дитячої лікарні. Дитину поміщають в кувез – ящик з прозорого пластику, куди підведено кисень і в якому підтримується оптимальна температура і необхідна стерильність. Так забезпечуються правильні умови для підсихання утворилися ерозій, які обробляються безспиртовій барвниками.
Дітей старше 1 місяця госпіталізують в окремий бокс разом з мамою чи іншим родичем, який буде здійснювати догляд. Таку палату кварцуют кілька разів в день, здійснюють вологе прибирання з антисептиками. Постільна білизна хворого повинно змінюватися щодня.
Дитині встановлюється внутрішньовенний катетер, через який у вену вводять сольові і живильні розчини, антибіотики, антистафілококовий імуноглобулін або збагачену антистафилококковыми антитілами плазму одногруппной крові. Перед початком введення антибактеріальних препаратів з поверхні ерозій беруть бакпосев, щоб підібрати потрібні антибіотики. Необхідність призначення антистафілококових засобів також ґрунтується на даних бактеріологічного дослідження рідини, що виділяється ерозіями – якщо буде виділена культура стафілокока.
Терапія у дорослих
Легкий та середньотяжкий перебіг эксфолиативного дерматиту у дорослому віці може лікуватися вдома, після встановлення діагнозу. Для досягнення ефекту терапії головне – дізнатися причину і усунути її: відмінити лікарський препарат, що викликає запалення шкіри, нормалізувати рівень цукру, компенсувати аутоімунне захворювання.
Під час пошуку причини недуги, після взяття посіву з ерозований поверхні, починається лікування. Воно полягає в призначенні місцевої та системної терапії. Одночасно скасовуються препарати, які могли викликати таку реакцію шкіри.
Місцева терапія – це обробка бульбашок і ерозій розчинами анілінових барвників, компреси з нітратом срібла, нанесення водорозчинних антибактеріальних мазей і гелів («Левомеколь», «Офлокаин»). Якщо захворювання виникло внаслідок псоріазу або грибкового ураження, призначається фототерапія (ПУВА-терапія).
Системне лікування залежить від причини і тяжкості перебігу эксфолиативного дерматиту. Якщо захворювання викликане бактеріями, потрібні антибіотики, якщо грибкових процесом – протигрибкові засоби, якщо на цукровий діабет – нормалізувати концентрацію глюкози в крові і поліпшити прохідність судин. Коли причина – червоний лишай, призначаються препарати изотретиноина. Якщо ж причина не встановлена, відміняють по можливості всі системні препарати, вводять їх тільки з потреби, по одному.
При важкому перебігу в якості системної терапії виступають гормони-глюкокортикоїди, що проявляють протизапальну та протинабрякову активність.