Чи потрібно лікувати уреаплазму у жінок: що буде якщо не лікувати уреаплазмоз

Уреаплазмоз у жінок зустрічається частіше, чим у чоловіків, причому не є вірусним, не бактеріальним захворюванням. Це пов’язано з анатомічною особливістю розташування органів малого тазу.

Уреаплазма вражає слизову піхви, а при відсутності належного лікування поширюється на сечостатеву систему і репродуктивні органи.

Мікроорганізми мають свої відмітні особливості: передаються статевим шляхом, не є патогенними, зосереджені в органах сечовидільної системи, не мають мембрани і ДНК, мають здатність діяти руйнівно на сечовину.

У більшості випадків уреаплазмоз протікає безсимптомно, лише в стадії загострення жінку можуть мучити незначні виділення і короткочасні болі внизу живота!

Більше половини жінок всієї планети є носіями уреаплазми. Мікроорганізми, зазвичай не заявляють про себе, але при дії провокуючих факторів, природна мікрофлора з блискавичною силою уражається уреаплазмою, приводячи до серйозних захворювань.

Чи потрібно лікувати уреаплазмоз у жінок якщо він знаходиться у стадії ремісії і ніяк не заважає жити жінці? Розглянемо це питання в статті.

Небезпека уреаплазмозу для здоров’я жінки

Імунна система людини завжди стоїть на варті здоров’я. Якщо захисні сили слабшають, всі інфекційні і патологічні процеси активізуються і поширюються на здорові органи і тканини. Уреаплазма, в даному разі не є винятком.

Поки імунні сили міцні, мікроорганізми дрімають і є частиною мікрофлори піхви. Як тільки відбувається збій в організмі, уреаплазма атакує органи малого тазу жінки, провокуючи розвиток небезпечних патологій.

У відповідь на подразнювальний фактор виникає запалення. Захворювання, викликані мікроорганізмами, проявляються:

• Запальними процесами в придатках;
• Кандидозом;
• Ендометритом;
• Ендометріозом;
• Гормональними порушеннями;
• Збої в менструальному циклі;
• Не виношуванням плоду;
• Запальними процесами в сечовому міхурі;
• Відсутністю можливості зачаття;
• Уретритом;
• Ерозіями шийки матки.

Так, потрібно лікувати уреаплазму у жінок? Адже самі по собі мікроорганізми не представляють небезпеки для жіночого здоров’я?

Увага! Лікувати уреаплазму потрібно обом партнерам, щоб уникнути ризику рецидиву!

Від уреаплазмозу обов’язково потрібно позбутися, особливо при плануванні вагітності. Діагноз ставлять на підставі отриманих даних мазка на флору і наявність ЗПСШ. При підвищенні лейкоцитарної формули та наявність уреаплазми в мазку, жінці показана антибактеріальна терапія.

Уреаплазма при вагітності

Варто лікувати уреаплазму, якщо жінка вже вагітна? Гінеколог обов’язково призначить курс лікування, спрямований на придушення патогенної мікрофлори.

Ризик загострення захворювання в період вагітності дуже великий. Бажано просанироваться від сторонніх мікроорганізмів ще задовго до вагітності. Зачаття у здорових батьків в рази збільшує ймовірність народження малюка без вроджених аномалій та вад.

Якщо ж уреаплазма виявилася при обстеженні вагітної, не варто бити паніку.

Існує безліч препаратів, які допомагають вирішити проблему уреаплазмозу на 5 – 7 днів.

З мінімальним ризиком для плода уреаплазмоз лікують за допомогою вагінальних свічок з антибіотиками.

Важливо! Уреаплазмоз може викликати серйозні ускладнення в післяпологовий період, тому про лікування потрібно подбати до вагітності!

Що буде якщо не лікувати уреаплазму? Є ризик народити неповноцінну дитину? Ні, мікроорганізми ніяк не впливають на розвиток плоду. Уреаплазми можуть порушити процес виношування.

У вагітних з прихованою формою уреаплазмозу підвищується ризик:

• Народження малюка раніше терміну;
• Відшарування нормально розташованої плаценти;
• Викидня;
• Інфікування навколоплідних вод.

Після народження дитини організм жінки слабшає і мікроорганізми пускаються в атаку, викликаючи:

• Ендометрит;
• Запальний процес у придатках;
• Запалення в уретрі.

Щоб уникнути небезпечних ускладнень, потрібно вчасно проходити обстеження у гінеколога і здавати аналізи, що вказують на зміну в мікрофлорі.

Наслідки захворювання

Під уреаплазмозом можуть маскуватися супутні патології, такі як:

• пієлонефрит;
• цистит;
• запальний процес в матці;
• сечокам’яна хвороба.

Нерідко загострення уреаплазми пов’язано з наявністю трихомонадної, гонококової і хламідіозної інфекції.

Змішані процеси протікають набагато важче, і симптоматика буде виражена яскравіше. Жінку будуть мучити:

• слабкість;
• болі внизу живота;
• виділення слизового характеру з піхви;
• свербіж у промежині;
• підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.

Важливо пам’ятати, що уреаплазмоз є наслідком ослаблення захисних сил організму, тому в терапію обов’язково включаються препарати, що підвищують імунітет.

Уреаплазмоз дуже легко піддається антибактеріальній терапії. Важливо на ранніх етапах виявити патологію, щоб уникнути ускладнень надалі.