Аналіз кала на приховану кров

Одне з найбільш часто проведених досліджень біологічного матеріалу — аналіз калу на приховану кров. Його аналізують для з’ясування стану всіх органів ШКТ та виявлення кровотеч у його відділах. Як же проводиться цей аналіз потрібно пацієнта як до нього готуватися?

Чому в калі може бути кров?

У деяких ситуаціях кал в крові може бути помітний навіть візуально. Якщо кров червона — то це говорить про наявність кровотечі в нижньому відділі ШКТ (уражається пряма або товста кишка).

При кровотечі у верхньому відділі перероблена кров змішується з калом і набуває темного відтінку, кал має консистенцію дьогтю (проблеми в стравоході і шлунку). Коли ж невеликі кровотечі і локалізуються у верхніх відділах — кров на око не видно і призначається аналіз.

Цікаво: у здорових людей разом з калом може виділятися до 2 мл крові щодня і це не є патологією.

Найбільш поширена та основна причина — розвиток пухлинних процесів всередині кишечника, які так само називаються колоректальний рак.

Пухлина кровит, тому і з’являються кров’яні домішки. Якщо пухлину на ранніх стадіях розвитку — крові не багато, тому що гемоглобін і еритроцити потрапляючи в просвіт кишечника руйнуються за дії на них травних ферментів.

Ще однією причиною явища може бути розвиток поліпів у кишечнику. Запальні процеси, виразки, дивертикулез (кишкові кишені), неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона — все це може стимулювати кровотечі.

Навіщо потрібно дослідження?

Воно необхідно для виявлення механічних пошкоджень всередині органів ШКТ. Часто їх не видно при ультразвуковому дослідженні і саме тому береться кал.

Аналіз калу на наявність прихованої крові проводиться при:

  • діагностиці наявності ракових пухлин;
  • підозру розвитку виразкового коліту;
  • анемії (недокрів’я);
  • для профілактики у пацієнтів старше 40 років (скринінгове обстеження для раннього виявлення пухлин).

Додатковими показаннями до проведення цього дослідження є:

  • дискомфорт і больові відчуття при поході в туалет по-великому або перед цим (при позивах);
  • пінисті або слизові домішки в калової масі;
  • стілець став дуже щільний або навпаки занадто рідкий;
  • сильна втрата ваги;
  • зниження апетиту;
  • періодичні кров’яні сліди в калі;
  • біль у животі в різних місцях;
  • наявність нудоти, блювоти, нудоти, залізистого присмаку у роті;
  • поява температури без видимої причини.
За темою:  Лімфоцити підвищені у дитини

Чим раніше при виявленні цих симптомів пацієнт здасть кал на приховану кров, тим більшими будуть шанси на успішне лікування можливих патологій.

Які є методи дослідження?

В сучасних лабораторних умовах використовують два основні способи:

  1. Реакція Грегерсена. Аналіз проводиться хімічним методом, допомагає діагностувати причину кровотеч по всьому ШКТ. Він чутливий до людському і тваринному гемоглобіну, тому перед дослідженням виключається потрапляння тварини гемоглобіну в організм.
  2. Імунохімічний метод. Діагностує патології саме нижнього відділу ШЛУНКОВО-кишкового тракту і реагує на гемоглобін тільки людського походження. Попереднє дотримання дієти перед дослідженням не потрібно. Методика відмінно підходить для виявлення колоректального раку.

Останній метод вважається найбільш ефективним і зручним у медичній практиці, при цьому він набагато менш інформативний, якщо кровотеча локалізується в шлунку або стравоході.

Методика вибирається лікарем на підставі зібраного анамнезу і скарг пацієнта. Попередній огляд у фахівця обов’язковий.

Підготовка до аналізу

Вона повністю залежить від методу проведення дослідження. При використанні методики реакції Грегерсена пацієнта за 2 тижні до здачі аналізу потрібно відмовитися від:

  • медикаментів, які підвищують ризик появи кровотеч (ібупрофен, аспірин та інше);
  • проносних засобів;
  • процедур, що ушкоджує слизові оболонки органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту (колоноскопія, клізми).

Реакція може бути помилковою при споживанні м’ясних продуктів з перевареним міоглобіном і гемоглобіном, так само при наявності деяких харчових речовин і вітамінів.

За кілька днів до здачі калу (в ідеалі за тиждень) варто виключити з раціону:

  • все м’ясо;
  • печінка та інші субпродукти;
  • яблука;
  • рибу;
  • шпинат;
  • помідори;
  • паприку.

Прибрати потрібно насичені залізом продукти. Разом з дієтою пацієнту слід:

  • відмовитися від додаткових ферментних препаратів;
  • не вживати напої і їжу, яка змінює зовнішній вигляд калу і може впливати на перистальтику кишечника;
  • відмовитися від ректальних свічок;
  • відкласти всі рентгенівські дослідження ШКТ;
  • ротову порожнину не чистити, а просто полоскати для виключення попадання крові в область стравоходу;
  • жінкам не здавати аналіз під час менструального циклу, а так само за кілька днів до неї і після.
За темою:  Низький гемоглобін

Правильний збір матеріалу

Потрібно виключити потрапляння в кал води, сечі, становить анальних свічок, виділень статевих, рентгеноконтрастних складів. Підготовка до паркану полягати у:

  1. Покупці контейнера. Це ємність з закручується кришкою і прикріпленою до неї ложкою. Такі контейнери можна придбати прямо в лабораторії або аптеці.
  2. Обробці судна або горщика, куди потраплятиме кал. Ємність треба помити з милом і потім кілька разів ошпарити окропом. Не в якому разі не збирайте кал прямо з унітазу.

Основні правила для правильного забору калу:

  • він обов’язково повинен вийти природно (без використання проносних або клізми);
  • випорожнення проводити в підготовлений контейнер і не писати туди;
  • спеціальною ложкою набрати приблизно чайну ложку калу, потім перенести його в підготовлену ємність;
  • щільно закрити кришкою;
  • до запечатанному контейнера прикріпити бланк, який видали в лабораторії або виписав лікар.

Кал варто набирати свіжий. Забір робиться зверху, з боків, зсередини (краще взяти з кількох фрагментів). У підсумку в контейнері повинно бути не більше 1/3 калу, ніж загальна його ємність.

Як здавати?

Для дослідження береться тільки свіжий матеріал. Його не можна заздалегідь консервувати або заморожувати. Самим оптимальним варіантом буде здача контейнера з калом в лабораторію відразу після забору.

Якщо така можливість відсутня — можна помістити ємність в холодильник до температурою від +3 до -8 градусів, потім транспортувати у термосі (попередньо помістити туди трохи льоду). Зберігати матеріал можна максимум 3 години.

Аналізування може займати від декількох днів до тижня. Все залежить від конкретної лабораторії, яка проводить дослідження.

Розшифровка результату

Якщо статус аналізу позитивний — значить є надлишок крові в калі.

Це може говорити про наявність таких хвороб:

  • запалення дванадцятипалої кишки;
  • виразка шлунка;
  • інфекційні захворювання, причиною яких є паличка Коха;
  • рак шлунка;
  • геморой;
  • поліпи;
  • захворювання Крона;
  • дивертикул;
  • виразковий коліт;
  • кровотеча з ясен, пародонтоз/пародонтит, стоматит;
  • носоглоточное кровотеча.
За темою:  Онкомаркери

Причиною появи крові в калі можуть бути захворювання горла і носа (розширені судини, носові кровотечі тощо), анальні тріщини, гемороїдальні вузли.

Якщо аналіз виявився позитивним — краще здати контрольно ще раз, щоб переконатися в достовірності, тому що він часто буває неправильним з-за некоректної підготовки до дослідження.

Взагалі проходити подібну процедуру слід не рідше одного разу на рік. Всі процеси можуть протікати приховано, ніяк не турбувати і не мати прямих ознак. Такий аналіз може виявити їх швидше, а фахівці вчасно нададуть медичну допомогу.